Наші в Бережанах

Здається, що це, порівняно з нашими «монстрами-мегаполісами», невеличке містечко увібрало в себе всю історію та природу якщо не Галичини, то Опілля.

Хто хоча б раз тут був – не зможе не закохатися в цей маленький Львів (горді містяни ображаються та мають на це право, бо тут є багато того, чому навіть Львів позаздрить). Про бережанців й казати годі. Тут найбільш розповсюджений прикметник по відношенню до людей – ЧЕМНІСТЬ. А як можна бути нікчемним під старовинним замком шляхетних Синявських, храмами, монастирями, поряд могил героїв боротьби з Росією від січових стрільців до сьогодення. Особливо це відчуваєш на горі Лисоня, на якій це поєднується. «В кріслі високім, в обіймах подільського саду, біля Лисоні, в розливах солоних колось знаєм: людина – найвища на світі посада, ціле життя своє втратить її боїмось»!!! – сказав неймовірний поет, що народився та виріс тут, переїхав на Донеччину та став відомим митцем українського слова – Генадій Мороз.

От ми, переселенці, що приїхали сюди з Костянтинівки, Бахмуту та Краматорську вирішили об’єднати таких чемних людей, знавців Бережан, вміючих працювати з дітьми, до купи, створити та провести для дітей ВПО разом з місцевими (в т.ч. батьки) оригінальний літній табір по проекту «Розвиваємо «Музейну неШколу» для внутрішньо переміщених осіб». Від ГО «Бахмат» ми написали заявку та отримали підтримку від чеської організаії People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine, та громадської організації «Центр громадського моніторингу та аналітики». Партнерами стали громадські організації «Український розмовний клуб Файно»(Краматорськ), «Бережанський Майдан», Мережа центрів громадського контролю Dій, а також бережанські музеї – краєзнавчий, книги, Богдана Лепкого та Державний-історико-архітектурний заповідник.

Треба відразу сказати, що це частка великої роботи, що проводять тут переселенці. І, перш за все – старожили серед тих, хто сюди переїхав(вони так не люблять, коли їх «дражнять» ВПО) – родина відомих громадських діячів Донеччини Муравльових, засновників УРК «Файно». Не будемо далеко ходити – всю Україну облетіла ця фотка, де бережанського Кобзаря одягли у вишиванку.

Але ми то знаємо, чиїх то рук справа, бо теж саме Оксана та Олекса Муравльови робили в Краматорську.

Ще обов’язково треба сказати, чому ми всі сюди приїхали. Тому що гарно знали та завжди захоплювалися тим, що робила для всієї України інша родина – Проців, Галина та Микола. Ще підчас Майдану в 2013-му році вони зробили тут потужну структуру, яка об’єднала зусилля всіх мешканців регіону по допомозі спочатку майданівцям а потім військовим. Волонтерський центр «Бережани» по допомозі ЗСУ зараз знають не тільки не передовій, а й по всьому світу. Ось ми приїхали та с задоволенням підключилися до роботи цього центру.

Тепер ви розумієте – в якому середовищі, з якими людьми ми зробили цей табір.

Ще – ви розумієте, як важко зараз щось проводити з дітьми, коли сирени виють одна за одною?! Але ми на це пішли тому що наші діти повинні жити насичене та різноманітне, тому що не дамо пуйлу та рашці знущатися над нашим майбутнім, тому що це робота на ПЕРЕМОГУ!  

Скажіть, що може бути краще для дітей в цих умовах, ніж філософські бесіди, археологічні, інтерактивні уроки, майстер-класи, екскурсії в неймовірні місцеві родзинки - Рай, Лісники, толока на Бережанському ставі, виготовлення та отримання кошиків з фруктами та освячення їх на святі, отримання задоволення, інформації, фотографії, сувенірів!

Тож пройдемося по нашому проекту день за днем.

День 1. Початок роботи. Перший дзвоник, ВІДРАЗУ БУВ СИГНАЛ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ, всі оперативно перемістилися у бомбосховище, що розташовано поряд – у підвалі торгівельного центру, «підпільне відкриття «Музейної неШколи» тут було представлення  «невчителів», вітальне слово керівництва проекту, музею, начальника відділу культури. Відбій повітряної тривоги. Повернення в музей. Тематичне заняття «Малюнок солдату» - малюнки віддано до Волонтерського центру «Бережани» для відправки у ЗСУ.

День 2. «Бережани, найкраще для мене місто в світі» - екскурсія містом від неймовірного екскурсовода М.Проціва (Бережанський краєзнавчий музей): ратуша, костел. Вірменська церква – розповідь представника Державного історико-архітектурного заповідника. Пізнавальний урок з розмальовкою «Бережани – там де добре» в Бережанському краєзнавчому музеї.

День 3. Майстер-класи від Оксани Муравльової (ГО «Український розмовний клуб «Файно», Краматорськ) з виготовлення патріотичної сувенірної продукції для ярмарки і відправлення воїнам ЗСУ через волонтерський центр «Бережани».

Мудрі розмови, філософія для дітей Людмили Криворучко(Києво-Могилянська академія).

День 4. Інтерактивний урок «Звірі нашого краю». Тетяна Андріївна Дубіч – заслужений вчитель України. Урок «Стань археологом. Знайди свій перший скарб». Володимир Михайлович Парацій – старший науковий співробітник краєзнавчого музею.

Відвідування Бережанського міського музею книги, тематичний урок «Книга-наш друг».

День 5. Поїздка автобусом в Раївський парк – парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Урок екології від голови ГО «Екологічний клуб «Край» Галини Проців. Відвідали місце проживання, поклонилися та запалили лампадки  біля пам’ятника Дмитру Мирон-Орліку, члену Проводу ОУН, крайовому провіднику ОУН на Центральних та Східних (!!!) землях України. Якого вбили гестапівці в Києві рівно 80 років тому. https://www.youtube.com/watch?v=BvkfPv6dR4c

День 6. Толока на Бережанському ставі - прибирання сміття з мішками та в рукавичках. 4 контейнери були заповнені 16 мішками сміття та вивезені спеціальною сміттєприбиральною машиною. Урок від орнітолога Володимира Березіна (ГО «Бахмат»).   

День 7. Поїздка автобусом до самої старовинної церкви в Бережанах та до новітнього самого великого храму з підйомом на дзвіницю, екскурсія в урочищі Монастирок (Лісники), прохід Хресною дорогою.

День 8. Мудрі розмови, філософія для дітей Людмили Криворучко(Києво-Могилянська академія). Традиції святкування Спаса на Бережанщині. Підготовка кошиків з фруктами для освячення в церкві ( Галина Михайлівна Бахматюк – заступних директора з виховної роботи).

День 9. Закриття «Музейної неШколи». Вітальне слово від самого Бережанського міського голови Р.Бортника, виступи «міністра культури» - начальника відділу культури, керівників та учасників проекту, вручення дипломів, нагород(горняток з емблемами проекту). Вихід на площу перед Ратушою, де бережанці святкують Вознесіння Господнє. Освячення кошиків. Світлина на пам'ять.

https://www.facebook.com/263387547066517/videos/1069707723684814

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02AhmEbS29274qzZvA3Lcy5ndPaEAUXj8YSNzSpfVuGxQJyHhGzFkT9eVPaDtX6ds7l&id=263387547066517

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02jGzMAcpWj2utvQhFhxeUegE1B9F3CSvwphyroqVTYkMgMmt6i6tuwS5UeJ2noyBHl&id=263387547066517

https://www.facebook.com/263387547066517/videos/591625292686938

Окрема подяка за організацію та проведення проекту, його душі та мотору директору Бережанського краєзнавчого музею Наталії Андріївні Бойко!                                   

Організації, завдяки яким проект було реалізовано:

• People in Need: https://www.facebook.com/peopleinneed
• ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики»:
• https://www.facebook.com/center.civil.monitoring/
• Дій – Тернопіль: https://www.facebook.com/beactiveinternopil