Це не Київ, навіть не Львів, це КОНСТАХА - нова літерратурна мекка

Зараз закінчилась типова зустріч сьогодення в Костянтинівський бібліотеці. До нас якось отак буденно заїхали наймодерновіші, найпопулярніші поети та письменники сучасної України: Сергій Жадан, Андрій Любка, Макс Кідрук, Діана Мельникова, Сашко Дерманський.

Подробиці читайте у паперовій “Провінції”.

А це закінчення інтерв’ю з Сергієм Жаданом. До речі — він сказав, що за ці 5 років, що їздить до Костянтинівки (він ще прочитав зворушливій вірш про дівчину, яка торгувала квітами на Костянтинівському вокзалі!) він став просто близьким другом робітників бібліотеки та її читачів, тому залюбки відгукується на запрошення і старається нас не оминати.

- Скажіть, чи є сенс зараз займатися поверненням в Україну митців, що народилися у нас на Донбасі, а Росія вважає своїми: В.Гаршин, В.Даль, С.Прокоф’єв, Н.Мордюкова, Л.Шепітько? Бо є гарний приклад Гоголя, якого ми вже практично повернули.

- Складне питання. З одного боку — “Тарас Бульба” Гоголя отримав на Книзі року номінацію «Підліткова та юнацька література». І мені здається, що це добро. Тому що це марнотратство — віддавати такі таланти. Підіймайте це питання, це дуже важливе.

Але це питання суспільного консенсусу. Якщо суспільство вирішить — віддамо їх росіянам, то що зробиш? Таким чином ми лишаємося без великої кількості нашої культурної спадщини. Чому Прокофьєв, який тут народився, виріс — це Росія?

- І питання про гібридну інформаційну війну. Тим, хто воює словом важко. Бо треба диференційний підхід, в залежності від віддаленості до фронту — хлопцям, що в окопах треба давати мотивацію вбивати, нашим сепарам, що вони привели війну, Львову — що Донбас за Україну.

- Я згоден. Але все ж таки — треба менше пропаганди, більше реальної інформації. Навіть якщо ця інформація не зовсім симпатична. Тому що людина, яка мислить, здатна аналізувати, вона для себе сама визначить — що найважливіше. А якщо людина нездана мислити, її жодною пропагандою не переконаєш. 5 років тому, як раз, була одна з таких втрат і поразок — Україна почала в цьому копіювати Росію. І це було просто бездарно і причина того, що ми програємо інформаційну війну. Росіян важко копіювати в тому, в чому вони найкращі віртуози...