Лемківські янголи на Донеччині

Це для мене вже як у Дні сурка - ще з радянских часів Різдво зустрічати в одному (але якому!) селі - Званівці. Тут як завжди ми відвідуємо величезний Греко-католицький храм, що побудували нащадки лемків-бойків, потім православний з цікавинками, дивимося краєвиди ("Верби над Бахмуткою, Званівки сади, піснею я хуткою прилечу сюди…” В.Сосюра) та зупиняемося в родині Тимчаків. Вони не просто гостинні - це дещо! Але кожен рік щось нове.

В цьому році вони (ГО "Чарівні руни") в своєму будинку відкрили ЛЕМКІВСКИЙ ЦЕНТР при щойно створенної Званівської громаді! Як завжди, Андрій Стефанович розповів про давні традиції наших предків та зв'язок з сьогоденням. Юля приготувала купу смаколиків та сувенірів.

Гарно що й гості цього разу привезли свої подарки - Фундація підтримки осіб старшого віку "Вік щастя" (під керівництвом Наталі Бондаренко). Звично вже тут був голова Товариства ім.О.Тихого Є.Шаповал з родиною. Окрім цих представників Дружківки, Краматорську та Словянску, цього разу до Званівки приїхала велика команда Костянтинівського Клубу органичного землеробства під кервництвом Віктора Карпуся. І, ясна річ, головне - вкрай майстерні та театральні вертепи.

Гості були вражені глибинною акторскою грою дітей та молоді. Важко знайти в нашому краї підліткив, щоб вони з такою відповідальністю грали (працювали!) в ці святкові дні. Для мене це Званівське Різдво ще й відрізнялося якоюсь ангельскою добротою. Може, дійсне, нам зараз це дуже потрібне. Було багато ангелів - на вулицях, у вертепах. Та й у храмі - ангелів-охоронців, війскових. 12-го у Званівці буде великий Фестеваль вертепів. Їдьмо! 

Подробиці у паперовій "Провінції".