Закон «Про основні засади молодіжної політики» та «Національна молодіжна стратегія до 2030 року», судячи зі змісту цих нормативних актів, мають створити нові можливості для самореалізації молоді у різних сферах сучасного життя. Отож, дізнаємося про деякі цікаві нововведення, які стосуються багатьох серед наших читачів.
Цікавим нововведенням Закону (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1414-20#Text) є утворення молодіжних рад при місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування.
Що являє собою молодіжна рада та які її практичні повноваження з точки зору відстоювання прав і законних інтересів сучасної молоді ?
Відповідно до ст. 6 Закону молодіжна рада — це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при місцевому органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях. У разі утворення молодіжної ради орган, при якому її утворено, затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності. Молодіжна рада здійснює свою діяльність у 8 таких напрямках: сприяє реалізації права молоді на участь у формуванні та реалізації молодіжної політики; вносить до органу, при якому її утворено, пропозиції щодо організації консультацій з молоддю. Суттєвий аспект: молодіжна рада надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань формування та реалізації молодіжної політики, обов’язкові до розгляду органом, при якому її утворено; розробляє спільно з молодіжними та дитячими громадськими об’єднаннями, іншими суб’єктами молодіжної роботи пропозиції щодо пріоритетів молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях. В процесі роботи молодіжна рада здійснює моніторинг і оцінку ефективності реалізації молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях; бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на її реалізацію. Також молодіжна рада вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді, на регіональному та місцевому рівнях; здійснює громадську експертизу фінансування заходів молодіжної політики. Типове положення про молодіжну раду затверджується Кабінетом Міністрів України.
Чи передбачені механізми відкритості і прозорості для суспільства в діяльності молодіжної ради?
Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості. Тому вона звітує перед громадськістю про свою діяльність не менше одного разу на рік. До того ж, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування можуть призначати радників з питань молоді на громадських чи інших засадах.
Серед наступних нововведень Закону є поняття «молодіжна робота». Це діяльність, спрямована на залучення дітей та молоді до суспільного життя. Така діяльність здійснюється дітьми та молоддю, разом із ними або в інтересах дітей та молоді за допомогою інструментів спільного прийняття рішень.
Як тепер по-сучасному має здійснюватися молодіжна робота та який є її зміст?
Статтею 13-ю Закону визначено зміст молодіжної роботи. Вона орієнтується на потреби молоді, спрямована на набуття молодими особами необхідних компетентностей з урахуванням соціально-економічних умов. Молодіжна робота здійснюється на принципах добровільної участі молоді, доступності, орієнтації молодих осіб на інтелектуальний, фізичний, духовний розвиток та забезпечення добробуту. Серед 7 основних завдань молодіжної роботи визначено такі: розвиток і задоволення різноманітних потреб та інтересів дітей та молоді, сприяння їх особистісному розвитку та самореалізації; формування у дітей та молоді загальнолюдських, загальнокультурних і загальнонаціональних цінностей, навчально-пізнавальних, громадянських, соціальних, комунікативних, підприємницьких та інших компетентностей; розвиток волонтерства, вуличних культур, неформальних молодіжних об’єднань, програм національних та міжнародних обмінів, молодіжного туризму. Також йдеться про впровадження програм професійної орієнтації, популяризації та утвердження здорового і безпечного способу життя, культури здоров’я; організацію змістовного дозвілля, культурного, емоційного розвитку особистості; забезпечення партнерської підтримки дітей та молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб. А ще передбачено забезпечення рівного доступу кожної молодої людини до якісних послуг та можливостей молодіжної роботи.
Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року
На виконання Закону «Про основні засади молодіжної політики» з метою забезпечення створення додаткових можливостей для становлення, розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності молоді, реалізації її конституційних прав і свобод, утвердження у молодіжному середовищі здорового способу життя, сприяння ініціативі та активності молодих громадян в усіх сферах життєдіяльності суспільства й держави Указом Президента України від 12 березня 2021 року № 94/2021 затверджено Національну молодіжну стратегію до 2030 року (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/94/2021#n13).
З якими викликами сьогодення та актуальними проблемами стикається молодь, як державі та суспільству доведеться це вирішувати?
За даними досліджень, наведеними у Стратегії, молодь повноцінно вступає у доросле життя у віці від 29 років, набуває зобов'язань, чітко окреслює сферу своїх інтересів та вподобань. Станом на 1 січня 2020 року в Україні нараховувалося близько 10,6 млн. людей віком від 14 до 35 років, третина з яких — в обласних центрах, третина — у невеликих містечках, решта — у сільській місцевості. Близько 50 відсотків молоді проживає разом із батьками. Демографічні зміни, що відбуваються в Україні, поглиблюють дисбаланс між молодшою та старшою віковими групами. Зменшення частки молоді може бути компенсовано збільшенням її спроможностей.
Викликами у створенні рівних можливостей для молоді, її інтегрованості в суспільне життя України та світу є низький рівень обізнаності про різноманітність способів життя різних груп молоді, існуючі бар'єри для включення молоді в соціальне, громадське та економічне життя.
Важливими у цьому напрямі є сприяння соціальній і культурній інтеграції у всій її багатоманітності та посилення толерантності і солідарності молодих громадян. Результатом інтеграції буде більш активне включення різних груп молоді, у тому числі вразливих та соціально відокремлених груп, у суспільне життя, підвищення мобільності, взаємодії між різними культурами і субкультурами.
Які важливі чинники сформульовано у Стратегії, аби надати більше можливостей для адаптації молоді до сучасного життя?
Передбачається, що результатом інтеграції буде більш активне включення різних груп молоді, (у тому числі вразливих та соціально відокремлених груп), у суспільне життя, підвищення мобільності, взаємодії між різними культурами і субкультурами. Для забезпечення підвищення мобільності, соціальної і культурної інтеграції молоді в суспільне життя України та світу необхідними є різні чинники.
Наприклад, забезпечення рівних можливостей для самореалізації молоді; запобігання і протидія стереотипам та дискримінації; сприяння гендерній рівності, взаємній повазі серед молоді та розширення обізнаності про культурне різноманіття та способи життя молоді; забезпечення гендерної рівності у трудових відносинах. Також йдеться про розвиток волонтерської діяльності та мобільності молоді в межах України та в партнерстві з іншими державами; забезпечення участі молоді у міжнародних молодіжних обмінах (у рамках програм Ради Європи та Європейського Союзу); формування серед молоді розширеного поняття української ідентичності, яке базується не тільки на походженні, а й на цінностях та виборі.
Які зміни у молодіжному середовищі мають відбутися у найближчій перспективі в рамках виконання Стратегії?
На першому етапі реалізації Стратегії (2021 — 2022 роки) передбачається удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення реалізації державної молодіжної політики, яка відповідає сучасним світовим практикам та забезпечує впровадження ефективних механізмів та інструментів для роботи з молоддю; розроблення та затвердження державних цільових програм, інших програм, які спрямовані на вирішення питань молоді на всіх рівнях урядування.
Особливості реалізації окремих прав молоді
І ще, окрім Стратегії, цікаві нововведення Закону детально описані у спеціальному розділі, що має назву «Особливості реалізації окремих прав молоді». Йдеться про права молоді на забезпечення житлом (ст.16), права молоді у сфері освіти (ст.17), права молоді у сферах культури, туризму, оздоровлення та відпочинку, фізичної культури і спорту (ст.18). Скажімо, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування розробляють і забезпечують виконання державних цільових та місцевих програм, спрямованих на створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках; сприяють проведенню заходів щодо розширення обсягів будівництва житла для молоді, удосконалення системи пільгового забезпечення житлом молодих сімей та молодих осіб.
Нововведення торкнулося і проведення медоглядів. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні заклади охорони здоров’я спільно з підприємствами, установами та організаціями забезпечують проведення щорічного медичного обстеження всіх молодих осіб і дітей. МОЗ України, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі закладів охорони здоров’я наркологічного профілю та мережі медико-соціальних закладів для дітей та молоді, розробляють і реалізують програми та заходи щодо профілактики серед дітей та молоді соціально небезпечних хвороб, популяризації та утвердження здорового способу життя, культури здоров’я.
Створення нових можливостей для молоді вимагає від держави провести відповідну нормативно-правову роботу. Так, Кабінету Міністрів України доручено протягом одного року з дня опублікування цього Закону забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом. Також Уряду слід включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2021 рік та наступні роки.
Леонід Гапєєв, юрист