Будьте уважні та обережні, для вас є вражаюча новина: з 17 жовтня набув чинності підписаний Президентом В. Зеленським закон від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (повний текст є на сайті https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-20). Це дозволяє Національному антикорупційному бюро України і Державному бюро розслідувань здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, прослуховування розмов, незалежно від СБУ.
Майже 8 сторінок тексту документу містять чимало нововведень, які вже стали темою для дискусій у соцмережах, серед громадських діячів, деяких нардепів і правозахисників. Наскільки довго це «парламентське диво» буде триматися у часі в діючому правовому полі країни, яка буде практика його правозастосування? Які будуть методичні рекомендації профільних держорганів та парламентських комітетів, доступні для широкого загалу як відкрита публічна інформація з приводу нового закону? Чи не суперечить закон Конституції України, чи будуть внесені до нього зміни та доповнення? Це ще час покаже.
Тепер до суті і змісту. Новим законом внесено зміни до низки законодавчих актів: Кримінального процесуального кодексу України; Законів «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про Національне антикорупційне бюро України». Згідно розділу II «Прикінцеві положення» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. (Його вже оприлюднили 16 жовтня в офіційному виданні — газеті «Голос України»). Також Кабінету Міністрів України необхідно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Оскільки одним із ключових моментів є саме початок дій, тобто внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру, з’ясуймо, що означають основні терміни, зазначені у ч.1 ст.3 КПК. Що таке досудове розслідування, хто є керівником органу досудового розслідування та хто є слідчим? Досудове розслідування — це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень. А слідчим є службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Хто здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або куди можна оскаржити дії слідчих? Хто може скасувати незаконні постанови детективів НАБУ? Відповідно до ч. 6 ст.36 КПК генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Про залучення експерта і не тільки
У новій редакції діє ст. 243 КПК, йдеться про порядок залучення експерта. Тепер експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу. Нові можливості для сторін тепер є у ч.1 ст. 7 Закону «Про судову експертизу», йдеться про суб’єктів судово-експертної діяльності, коло яких тепер не обмежено суто державними спеціалізованими установами. Адже судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Практично виникатимуть запитання серед користувачів мобільних телефонів широкого загалу (фізичних і юридичних осіб). За даними Вікіпедії поширення радіохвиль у просторі — це явище перенесення енергії електромагнітних хвиль в діапазоні радіочастот. Якщо різні мобілки, смартфони та інші подібні технічні пристрої передають у простір радіохвилі, тобто електромагнітні хвилі (див. Національну Таблицю розподілу смуг радіочастот України, затв. Постановою КМУ від 15.12.2015 р. № 1208), то не виключено спроби застосування різних технологій прослуховування розмов абонентів спеціальними держорганами? До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України (окрім вже існуючого чималого переліку держорганів) тепер додали Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань. (ч.2 ст.5 Закону «Про радіочастотний ресурс України».)
Нова робота в НАБУ?
Можливо, хтось сприйматиме цю інформацію із гумором або скептично, а інші подумають про нові шанси влаштуватися на нову роботу в НАБУ гласними чи негласними штатними працівниками? Бо у Законі «Про Національне антикорупційне бюро України» з’явилися нововведення.
Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 500 осіб начальницького складу. До працівників НАБУ належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами. Негласними штатними працівниками НАБУ можуть бути детективи, старші детективи та працівники інших підрозділів. Призначення на посади негласних штатних працівників здійснюється за результатами конкурсу, що проводиться в окремо визначеному Директором НАБУ порядку з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю».
Ніхто не скасовував Основний Закон
І про найцікавіше. У новому законі немає чітких критеріїв, кого і при яких обставинах можуть прослуховувати. Тому завжди можна звернутися до бюро, центрів безоплатної правової допомоги. І варто нагадати читачам про те, що ніхто не скасовував таку інституцію парламентського контролю як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Туди в разі необхідності можна направляти звернення чи скарги.
Також в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (ст.8 Основного Закону). Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. (ст.31 Конституції України). Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. (ст.32 Конституції України).
Отож, варто знову перечитати розділ ІІ Конституції України, йдеться про права і свободи людини і громадянина. На підтримку свободи вираження поглядів, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, чомусь пригадується роман-антиутопія Дж. Оруела «1984». Ідея тотального контролю «державної машини» над всіма і кожним у 2019-му, в ІІІ-му тисячолітті стає реальністю?
Леонид Гапеев, юрист.
