Зненацька, немов грім серед ясного неба, спокійного і доволі доброзичливого пенсіонера Павла Петровича ошелешила новина: сивочолу літню людину викликають до суду в ролі відповідача? Там є позовна заява сусідки Галини Олегівни про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, про визначення порядку користування земельною ділянкою. Щоби одразу не впадати у відчай, пригадуючи цю невигадану життєву історію, автор пропонує спокійно поміркувати про можливий алгоритм дій у подібних ситуаціях.
Призначити адвоката від держави?
Маючи довіреність, яка надає автору цієї історії відповідні повноваження діяти від імені та в інтересах свого довірителя за нормами ст. 244, ст.245 Цивільного Кодексу України, оскільки самому щоразу їздити на судові засідання до іншого міста проблематично, звернувся до місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Там для початку усно проконсультували (юристи як і лікарі в деяких особливих випадках з метою економії часу теж консультуються з колегами). І одразу поінформували про необхідні документи, які треба надати, щоби призначити безкоштовно адвоката від держави. Окрім копії паспорту, ідентифікаційного коду, особисто їздив до управління пенсійного фонду, де одразу видали довідку про розмір пенсії заявника на правову допомогу за останні 6 місяців. Потім протягом 10 днів з дати подання заяви було призначено адвоката. Окремо приїздив до м. Суми, там зустрічався із новопризначеним адвокатом, надавав йому документи для суду, а він робив з них копії, бо центр правової допомоги цього не зробив.
«Судовий туризм»: стосується багатьох
Чому сусіди звернулися до суду? Саме так здивовано запитували мене в центрі безоплатної правової допомоги, куди одразу звернувся, як тільки довіритель отримав позовну заяву. Почитавши норми законодавства, дізнався, що це питання поділу майна цілком можна було вирішувати у позасудовий спосіб через нотаріуса.
Чому сусідка терміново звернулася до суду? По-перше, їй саме так порадив зробити юрист, що представляв її інтереси в суді, де позивачка жодного разу не була присутньою. По-друге, дещо скажу про зміст позовної заяви. З її тексту стає зрозумілим, що на думку позивачки між сторонами цивільної справи виник спір щодо приватизації земельної ділянки. Дійсно, відповідач хотів зробити це швидше, тому мав наміри оформити документи на земельну ділянку спільної часткової власності. Але сусідка (позивач) забажала припинити право спільної часткової власності, визначити порядок користування земельною ділянкою, а потім самостійно приватизувати ту її частину, яка буде виділена за рішенням суду. До речі, специфіка подібних цивільних справ про поділ майна є такою, що від подібних «судових подорожей» Україною ніхто із причетних осіб не застрахований. Отож, мій «судовий туризм» мав свій маршрут до Ковпаківського районного суду м. Суми.
Багато просять, менше дають?
На кого та в якій пропорції покласти оплату судових витрат? Це також (серед іншого) стало одним з ключових питань у цьому спорі.
«Ціна питання» виявилася не дешевою. Ціна позову одразу була визначена позивачем-сусідкою у 4 300 грн. на час подання позовної заяви до суду. (ч.2 ст.80 ЦПК). Повний розмір судового збору позивачка готова була сплатити після проведення оціночно-будівельної експертизи щодо дійсної вартості об’єкту нерухомості. Про це було письмово зазначено наприкінці тексту позовної заяви. (Позивачка сплатила влітку 2017-го 640 грн. за майновий спір та ще 640 грн. за не майновий спір перед подачею позову до суду. І хоча ті сусіди, які є приватними підприємцями, торгують на міському ринку і непогано заробляють собі на життя, ще й дітям оренду квартири в Києві сплачують, виклали на різні експертизи кілька тисяч гривень, для відповідача-пенсіонера витрати виявилися теж чималими. Якщо взяти до уваги його маленьку пенсію. Хоча згідно Цивільного процесуального кодексу суд на той час (в особі конкретної судді) мав право взагалі звільнити відповідача (пенсіонера) від сплати судового збору, або принаймні зменшити його розмір, але чомусь суддя вирішила судові витрати покласти на учасників справи пропорційно до часток майна. (Хоча представником відповідача було подано відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору і надано чимало підтверджуючих документів з цього приводу, також було озвучено це клопотання ще на першому засіданні, суддя вирішила діяти за схемою, і у задоволенні клопотання відмовила. Невже хотіла сприяти поповненню місцевого бюджету аж на 788, 83 грн. та 3 498, 17 грн., стягнувши взимку 2018-го на користь держави ці судові збори з учасників справи? Адже у позивачки розмір майна складає 29/100 ідеальних часток, а у відповідача 71/100 відповідно.) Відповідач звертався до суду з клопотанням звільнити від сплати судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом судової справи у зв’язку із скрутним матеріальним станом. Адже він є непрацюючим пенсіонером (малозабезпеченою особою), що на той момент отримував пенсію 1 473 грн. 48 коп. у місяць. Підтвердженням цього скрутного матеріального стану навів той факт, що його визнано особою, яка має право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Також було акцентовано увагу на тяжкому стані здоров’я та інших обставинах.
Позивачка згідно тексту позову просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати. Просила забагато, але ж не довела документально аргументованість та законність своїх вимог стосовно понесених судових витрат. Згодом у судовому засіданні від представника позивача надійшло письмове клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат, а саме судового збору та послуг експерта. Насамкінець, своїм рішенням суд припинив право спільної часткової власності на будинок та земельну ділянку. Це створило можливість кожному із сусідів оформлювати документи на ці об’єкти майна, вже на праві приватної власності окремо кожному, незалежно одне від одного.
В принципі, відповідач був згоден із рішенням суду, оскільки фактично нічого не змінилося у користуванні будинком і земельною ділянкою.
Єдиним мінусом був визначений судом розмір сплати судового збору. І хоча, порадившись із тими, кого ця справа стосується, ми дійшли висновку, що сусідка-позивачка понесла витрати значно більші через проведення експертиз за її ініціативою. (Згідно законодавства витрати на проведення експертиз несе їх замовник). Тому подавати апеляцію вже не було сенсу. І рішення суду через 30 днів з дати складання його повного тексту набрало законної сили.
Як отримати судове рішення: документи надають, чай чи каву на ваш розсуд?
Згідно діючого законодавства автору як представнику відповідача (пенсіонера) надіслали за вказаною адресою текст судового рішення, яке набрало законної сили. Хоча й дісталося воно фактично і практично зовсім не безкоштовно. Адже сьогодні варто говорити про доступність правосуддя в Україні, про діючу судову реформу… Але в реаліях до цього як до Києва рачки повзти, бо рішення суду отримав лише після того, як надав до канцелярії платіжний документ про сплату судового збору в сумі 3 498, 17 грн.
Щоправда неподалік канцелярії суду трохи здивували. Дрібниці, але приємно. Там кава і чай із цукром в пакетиках були в наявності (абсолютно безкоштовно) для охочих, щоправда у другій половині дня цього добра вже значно поменшало. Добре, що мав із собою щось поживне закусити. Отож, «судова подорож» після завершення розгляду справи виявилася більш приємною… Пізніше, коли знадобився ще примірник документу, надіслав електронною поштою заяву про надання тексту судового рішення на ім’я голови суду. Просив надіслати повний текст на поштову адресу.
Будинок і земля: нова власність вже чия?
Чим практично корисно зробити поділ майна із сусідами, якщо будинок і земельна ділянка перебувають у спільній частковій власності?
Незважаючи на пережите, варто звернути увагу на позитивні аспекти. Для того, щоби кожен власник окремо міг самостійно розпоряджатися наявним майном (скажімо, дарувати, продавати), не питаючи та не оформлюючи документально згоди сусіда-співвласника, слід здійснити юридично поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності. Але при цьому рішення суду про припинення права спільної часткової власності ще не поставить крапку в подібних історіях, тому будьте готові до нових «викликів часу». Навіть, якщо фактично нічого не змінилося у майнових відносинах між сусідами, і скромна стара огорожа не зрушила з місця за цей рік, що промайнув так непомітно, формально юридично вважається, що будинок і земельна ділянка є новими об’єктами права приватної власності. І тепер доведеться звертатися до міської ради для присвоєння поштової адреси. В одного з сусідів номер будинку набуде числа 1/2, а в іншого власника має залишитися як і раніше. А далі готуйтеся відвідати міське бюро технічної інвентаризації для виготовлення нового технічного паспорту на будинок. А ще нині діє процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Коштує це сьогодні біля 200 грн. у центрі надання адміністративних послуг, і чекати доведеться 5 робочих днів. Кому хочеться швидше оформити, то треба заплатити більше, згідно офіційних розцінок.
У сусідів є будинок і земля: власність вже тепер чия? Думаю, ви і самі тепер здогадалися. Замість спільної часткової власності кожен сусід нині може вільно розпоряджатися своїм правом приватної власності. Звичайно, за умови здійснення подальшої державної реєстрації речових прав. Бо одного тільки рішення суду (в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/71518513; http://reyestr.court.gov.ua/Review/71472910) буде не достатньо, щоби бути справжнім господарем на своїй землі, тобто на невеличкій земельній ділянці, що призначена для обслуговування будинку у межах міста.
Отже, ми здійснили перші кроки. А що ж далі? До речі, про земельну ділянку не забули? Готові в подібних випадках переоформлювати документи по-новому? Ще не втомилися від «ходіння» в соціумі, після вдало проведеного «судового туризму»? Тоді ми ще продовжимо розмову…
Леонид Гапеев, юрист.
