Світ є театром, а люди у ньому актори. Про це давно говорив класик. А сучасна юриспруденція певною мірою теж нагадує гру. Якщо раніше ця «гра» під назвою скасування судового наказу була для її учасників цілком доступною, то сьогодні за все доводиться платити. Але, коли життя мимоволі втягує людей у борги, то доведеться пограти? Отож, зараз спробуємо. Ви готові?
Першим учасником такої «гри» стає організація (юридична особа), яка має право вимоги, тобто цілком законно може вимагати від вас повернення боргу. Для того, аби розпочати цю «гру», скажімо, банківській установі чи надавачу комунальних послуг, оператору мобільного чи стаціонарного телефонного зв’язку слід так би мовити «придбати квиток» учасника, тобто внести до бюджету оплату судового збору.
Щоправда, для організації, це «задоволення» не є фінансово обтяжливим. Бо треба сплатити 210 грн. за подачу до суду заяви про видачу судового наказу. Ви запитаєте, чому це нагадує гру? Дуже просто. Тому, що законодавець запровадив такі дивні правила. На початковому етапі подій у більшості випадків суди задовольняють бажання перших «гравців», тобто видають масово судові накази про стягнення боргу.
Чим це вигідно для них? Бо за нормами ст. 167 Цивільного процесуального кодексу України це відбувається у спрощеному порядку, без виклику до суду. Розгляд проводиться без судового засідання, без повідомлення заявника і боржника. Суддя все досліджує за наявними документами і робить з того свої висновки. Але цікавіше настає потім, так звана «друга гра». Отримавши поштою судовий наказ, боржник (пересічний громадянин) може протягом 15 днів його оскаржити. Для цього у більшості випадків знадобиться грамотно і уважно прописати текст заяви боржника про скасування судового наказу, докласти усі необхідні документи, визначені у ст. 170 ЦПК та обов’язково додати документ про сплату судового збору. (без цього «вхідного квитка» до «гри» не допустять.) Для людини-боржника це на сьогодні дорівнює 105 грн. 10 коп. Хоча буквально кілька років тому ця процедура взагалі була безкоштовною, під час дії попереднього ЦПК. Воно й не дивно, йдемо у Європу, правосуддя стає «доступним»? Хоча тут треба чітко усвідомлювати «ціну питання». Якщо з вас можуть стягнути борги у сумі 1, 3, 5 чи більше тисяч гривень «завдяки» судовому наказу, то варто не гаяти час, 105 гривень можна заплатити за цей судовий збір.
Водночас, у ст. 5 Закону «Про судовий збір» визначено коло осіб пільгових категорій, кого звільнено від сплати судового збору. Це (серед інших) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Якщо ви належите до цих чи інших пільгових категорій, то під час подачі до суду заяви про скасування судового наказу, пропишіть цю норму закону та додайте копію документу, що підтверджує цей статус.
До речі, оскаржити судовий наказ цілком реально, якщо почитати деякі цікаві приклади з судової практики.
Які є реальні плюси цієї «судової гри»? Порівняно із позовним провадженням, де подається цивільний позов про стягнення боргу, позивач і відповідач мають змагатися між собою у суді, тут під час розгляду вашої заяви про скасування судового наказу теж усе відбуватиметься без особистої присутності учасників. А ще не доведеться готувати, роздруковувати і робити копії документів, залежно від кількості учасників, як відбувається у суперечках між позивачем і відповідачем. Стягував і боржник так би мовити змагаються між собою, але дистанційно.
Документообіг є суттєво меншим. І це теж спрощує процедуру на практиці для боржника, який вступає у гру в якості оборони і нерідко цей 2-й етап виграє.
Наказне провадження, або судові накази є різними
Саме таку назву (Наказне провадження) має розділ ІІ Цивільного Процесуального Кодексу України. Що ж являє собою судовий наказ та у яких випадках він судом видається?
Нормами статті 160 ЦПК визначено механізм стягнення на підставі судового наказу. А сам судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Далі у статті 161 ЦПК передбачено різні вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Наприклад, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Ця доволі корисна норма стосується працівника, який виступатиме у ролі стягувача боргу з роботодавця. Інший приклад, коли заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. А тепер саме той випадок, про який розповідалося на початку. Так, заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Сьогодні це доволі популярна «судова гра», яку розпочинають надавачі цих різних послуг, виступаючи у своїх заявах про видачу судових наказів у ролі стягувачів. Інший формат «судової гри», коли стягував і боржник виступають так би мовити із різними гаслами.
Скажімо, хтось із колишніх чоловіка чи дружини, нині розлученених, подаєь до суду заяву про видачу судового наказу. Частіше — дружини до колишніх чоловіків, хоча не виключено й випадків протилежних, коли вимоги про аліменти заявить чоловік до колишньої дружини, якщо він виховує дитину. Йдеться про випадки, коли заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Інший варіант — заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Наступний доволі цікавий випадок, коли заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів. І не менш цікавий інший варіант, коли споживач може першим ініціювати видачу судового наказу. Скажімо, заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, відповідно до ч.2 ст. 161 ЦПК будь-яка особа (і фізична, і юридична) має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Судовий наказ видати чи ні? Це ключове практичне питання стає темою дослідження суду на підставі статті 167-ї ЦПК, якою визначено порядок розгляду заяв про видачу судового наказу. Суд розглядає цю заяву протягом п’яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, але може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом. Тобто скасувати судовий наказ може той самий суд, що до цього його видав.
Маємо судовий наказ, які дії боржника?
Аби людина, яка опинилася у ролі боржника за раніше надані послуги, принаймні почувалася спокійною, варто одразу зрозуміти: Закон (ЦПК) містить чіткі «правила гри» для усіх. Адже у ст. 169 йдеться про надіслання боржникові копії судового наказу. Так, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Йдеться про те, що судовий наказ є судовим рішенням, а тому ми розглянемо випадки, які тлумачаться днем вручення судового рішення. Ними є: день вручення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Також днем вручення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. І ще один цікавий нюанс стосується електронного способу доставки. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17-ї години, то документ вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Які є нюанси для оскарження судового наказу? Як можна сприймати цю «судову гру», особливо під час карантину та спробувати виграти час? Які є найбільш цікаві судові історії, що стосуються судових наказів? Хто у тих сюжетах виграв чи програв? Про це та інше дізнаємося пізніше.
Леонид Гапеев, юрист.
