Питання про отримання додаткової соціальної відпустки 10 або 17 календарних днів на дітей у віці до 15 років дедалі частіше лунають від наших читачів: і жінок, і чоловіків. Тому звернімо увагу на основні аспекти цього явища, адже згідно норм міжнародного права, держава Україна, без сумніву, має підтримувати таких працівників із сімейними обов’язками.
Законом «Про відпустки» (ст.19) для працюючих батьків передбачена додаткова відпустка. Це стосується працівників, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Так, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Судам потрібні докази цього статусу?
Жінці, яка працює та має 2-х і більше дітей, практично має надаватися така соціальна 10-денна додаткова оплачувана роботодавцем відпустка без проблем. Навіть після перебування у більш тривалій відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею 3-х років (або 6-ти за медичними показаннями) працівниця може фактично приступити до роботи на один-два дні та отримати цю відпустку. А от у випадку із одинокими мамами, які виховують дітей без участі батька, на практиці виникає більше нюансів та труднощів. Головне тут надати необхідні підтверджуючі документи. Навіть судова практика зорієнтована на необхідність підтвердити свій статус. Тобто підтвердженням того факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів тощо. У судовій справі (рішення Білоцерківського міськрайонного суду https://bit.ly/2QSVxQD) мав місце випадок, коли за висновком суду позивачкою на підтвердження факту відсутності участі батька у вихованні дитини до позову не надано жодного доказу. Для підтвердження права на додаткову відпустку має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Такого документу позивачка не надала ні за місцем роботи, ні суду. Тому в задоволенні її позову до роботодавця (дирекції комерційного банку) про стягнення компенсації за невикористанні щорічні додаткові відпустки одинокій матері суд відмовив.
У разі сумнівів скористаймося роз’ясненнями Держпраці
Цілком доцільною та корисною є інша, позасудова практика взаємодії заявників із держорганами. Так, на адресу Головного управління Держпраці у сусідній Дніпропетровській області нещодавно надійшов лист від комунального підприємства «N» із запитанням стосовно надання додаткової відпустки одинокій матері, умов надання такої відпустки, можливості компенсації за всі дні невикористаної додаткової відпустки та строку давності надання відпустки, оскільки на момент звернення працівниці щодо її надання, дитина є повнолітньою.
Враховуючи роз’яснення Держпраці від 21.03.2019 (https://bit.ly/2Z7MHTH) за підписом заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні І. Біланинець, для осiб, якi виховують, утримують дитину самостiйно та належать згiдно з чинним законодавством до категорiї одиноких матерiв, державою встановлюються певнi гарантiї, пiльги тощо. Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову, іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. Одинокий батько ― це чоловік, який не перебуває в шлюбі, але при цьому виховує дитину, у свідоцтві про народження якої він записаний як батько, або він розлучений і виховує дитину без матері, або він вдівець.
Визначення тривалості такої відпустки та підстави для її надання повинно відбуватися наступним чином. Якщо жінка має двох дітей, кожному з яких до 15 років, або одинока мати виховує дитину без батька, або жінка виховує дитину-інваліда, або батько виховує дитину без матері, то у кожному із цих випадків є одна підстава для надання додаткової відпустки та її тривалість становить 10 календарних днів. Якщо ж одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, то в неї є дві підстави для отримання додаткової відпустки (статус одинокої матері і наявність двох дітей), те ж саме стосується і одинокого батька. Якщо підстав більше однієї, тоді тривалість відпустки становитиме 17 календарних днів.
Чи залежить надання соціальної відпустки на дітей до 15 років від тривалості основної щорічної відпустки або інших відпусток, стажу роботи?
Додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної або інших відпусток. Ця відпустка надається додатково, незалежно від кількості днів щорічних відпусток та стажу роботи на підприємстві. Є позитивний нюанс для працюючих. Законодавством не передбачено строк давності, після якого працівники, що мають дітей, втрачають право на додаткову соціальну відпустку. При цьому зверніть увагу: додаткова соціальна відпустка тривалістю від 10 до 17 календарних днів передбачена з 01.01.2010 року, раніше тривалість такої відпустки становила від 7 до 14 календарних днів. Отже, якщо працівник чи працівниця, які своєчасно не скористалася «дитячою» відпусткою, бажають використати ці дні в поточному році, то можуть це зробити з урахуванням її тривалості 7 або 14 календарних днів (в залежності від кількості підстав) до 2010 року, після 01.01.2010 – тривалістю 10 або 17 календарних днів. Крім того, всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки на дітей підлягають компенсації, в залежності від тривалості відпустки з 01.01.2010 та до внесення змін.
Яким документом можна підтвердити свій статус для оформлення соціальної відпустки на дітей?
Для підтвердження права на таку відпустку працівники мають надати роботодавцю будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю підтверджується вiдсутнiсть участi батька (матері) у вихованні дитини. Одним із документів підтвердження того, що батько (мати) не беруть участь у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька (матері) у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів тощо. Крім того, підтвердженням відсутності участі батька (матері) у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько (мати) не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо. Чинне законодавство не мiстить конкретного перелiку документiв, якi слід подати розлученим жiнцi (чоловіку), котрі виховують дитину без батька (матері), для отримання додаткової соціальної відпустки. Проте, розлучені жінка (чоловік), які дійсно виховують самі дитину (без батька чи матері), для отримання додаткової соціальної відпустки мають надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько (мати) не беруть участі у вихованні дитини.
Якщо ж жінка справді є одинокою матір’ю, то вона подає довідку з органiв реєстрацiї актiв цивільного стану. Оскільки п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має. Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка сама виховує дитину).
Чи правомірним є прохання роботодавця надати у новому календарному році підтверджуючі документи про статус одинокої матері?
За офіційними роз’ясненнями Держпраці, враховуючи те, що додаткова соціальна відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час статус одинокої матері може змінитися, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.
Тому якщо жінкою буде надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, то вона матиме право на зазначену відпустку за підставою «одинока мати». Отже, у випадку підприємства «N», працівниця, що звернулася з проханням надати їй соціальну додаткову відпустку як одинокій матері за попередні періоди, дійсно має таке право. А у разі звільнення, вона має право отримати компенсацію за всі дні невикористаної соціальної додаткової відпустки, оскільки законодавством не передбачено строку давності щодо отримання такої відпустки.
Леонид Гапеев, юрист.
