Одним із цілком законних способів поповнення сімейного бюджету є оформлення на роботу за сумісництвом. Для більшості «звичайних» працівників бюджетної сфери ця робота має свої особливості. Але для вимушених переселенців запроваджено додаткові можливості.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно. Детально врегульовано ці питання Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Практичні аспекти. Під час здійснення перевірок органи фінансового контролю можуть зробити запити на отримання документів, поцікавитися годинами зайнятості працівника на основній роботі. Тому, необхідно уважно ознайомитися із розкладом роботи в обох місцях. Має значення їх місце розташування. Залежно від відстані доцільно передбачити хоча би мінімальний півгодинний інтервал між годинами роботи у різних організаціях.
Відомості про роботу за сумісництвом за загальним правилом не вносяться до трудової книжки. Але в окремих випадках, коли сам працівник хоче мати у трудовій книжці такий запис, знадобиться довідка з місця роботи за сумісництвом на основне місце роботи, із зазначенням назви організації, посади, періоду роботи, дати та номеру наказу про прийняття на роботу. Запис у трудову книжку здійснюється роботодавцем за місцем основної роботи. («Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»).
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця та повідомлення податківцям. (ст.24 КЗпП України). Тепер при прийомі на роботу, як основного працівника, так і сумісника кадровій службі необхідно до дня працевлаштування направити до Державної фіскальної служби письмове повідомлення, заповнивши необхідний бланк, згідно Постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413.
У чому сумісники законодавством менш захищені?
Незважаючи на загальну норму про рівні права основних працівників та сумісників, практично існують певні обмеження. Порівняно із працівниками за основним місцем роботи, сумісники є менш захищеними. Так, п.3 ст.43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством. Також у судовій практиці мали місце випадки, коли за рішеннями судів було визнано законність звільнення сумісника в разі прийняття іншого працівника на основну роботу. (Докладніше: рішення від 13 березня 2015 року Святошинського районного суду м. Києва в складі: головуючого судді Лопатюк Н.Г., при секретарі Фещук Т.С., ун. № 759/17636/14-ц, пр. № 2/759/843/15; справа № 2-19/11, рішення від 16.05.2011 року Южного міського суду Одеської області у складі: головуючого судді Асанової З.І., при секретарі Гнатюк Л.М.; https://scourt.org.ua/doc/AA-F84).
Нововведення для переселенців
Для вимушених переселенців із зони АТО (основних працівників й сумісників згідно ст.27 КЗпП України) не застосовується строк випробування при прийнятті на роботу. Із загального правила надати трудову книжку на основне місце роботи для цієї категорії працівників зроблено виключення. (п.5.6. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»). Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок проведення АТО на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації Антитерористичного центру при СБУ про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.
У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться напис: „Дублікат анульовано”, посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.
Неоднозначним для практики правозастосування є інше нововведення: Постанова КМУ від 04.03.2015 р. № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції». Так, постановою № 81 на період проведення АТО зняті обмеження тривалості роботи за сумісництвом ― не більше чотирьох годин на день та половини місячної норми робочого часу протягом місяця; надання відпустки на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; права працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхнім заступникам.
Позитивним є скасування обмежень щодо порядку надання відпустки. Цілком можлива ситуація, коли людина працюватиме на одній роботі та водночас скористається своїм правом на відпустку на іншій. Тут усе зрозуміло. Якщо раніше контролюючі органи до цього питання могли ставитися із певними зауваженнями, то тепер це питання чітко вирішено.
Наступне нововведення для вимушених переселенців. Тепер тривалість їхньої роботи за сумісництвом може перевищувати 4 години на день і повний робочий день у вихідний. Тобто на практиці для працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення АТО, стало можливим оформитися на роботу за сумісництвом більше ніж на 0,5 ставки, порівняно з іншими особами. Але при цьому варто не забувати про можливі ризики під час перевірок. У кожному конкретному випадку слід вирішувати питання індивідуально, з урахуванням специфіки роботи на посаді. Також не буде зайвим прописати певні нюанси у посадовій інструкції працівника-сумісника. Наприклад, можливість протягом певного часу виконувати роботу дистанційно (поза місцезнаходженням офісу), що складатиме загальну кількість робочого часу, гнучкий графік тощо.
Досить неоднозначним є ще одне нововведення: скасування обмежень на роботу за сумісництвом на керівних посадах. Наскільки це реально можна втілити на практиці? Це потребує індивідуального підходу до справи. Не виключено, що в окремих випадках, для керівників підрозділів (висококваліфікованих фахівців) можна у трудовому договорі та посадовій інструкції передбачити можливість протягом певного часу виконувати роботу дистанційно (поза місцезнаходженням офісу) за допомогою інтернету, скайпу та інших технологій, що складатиме загальну кількість робочого часу тощо.
Не виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя
Як врегулювати питання умов та оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, які переміщуються з районів проведення АТО або залишаються у таких районах і не виходять на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я? Роботодавець може змінювати режим роботи, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку чи графіками змінності, у зв’язку із ситуацією, що склалася, або запроваджувати гнучкий графік роботи. Питання соціальної захищеності працівників у зв’язку із зупиненням роботи підприємств, установ, організацій частково можна врегулювати шляхом установлення неповного робочого часу в порядку, визначеному статтею 56 Кодексу законів про працю України. Оплата праці у такому випадку здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Крім того, роботодавцем за наявності відповідних умов може бути організовано надомну працю.
Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення АТО, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення антитерористичної операції і не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я, не можуть бути звільнені за прогул (п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України). Це обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їх сімей, вважається як відсутність на роботі з поважних причин. У такому випадку за ними зберігаються робоче місце та посада. (Докладніше: Окремі питання регулювання трудових відносин (за інформацією Мінсоцполітики України — лист від 09.10.2014 № 102-26/395).
Ще одне нововведення. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку на період проведення АТО у відповідному населеному пункті. При цьому враховується час, необхідний для повернення до місця роботи, але не більш як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції. (п.18 ч.1 ст.25 Закону «Про відпустки»).
Леонид Гапеев, юрист.
