Про основи національного спротиву

Опубликовано moderator - Jan 31

З 1 січня в Україні набув чинності Закон «Про основи національного спротиву». Цей Закон визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та оборони, інших суб’єктів. Отож, варто дізнатися, які зміни у суспільстві й державі відбудуться найближчим часом?

Що означає поняття «національний спротив» ? Це є комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення її громадян до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Законом (серед іншого) введено нові поняття «територіальна оборона» та «підготовка громадян України до національного спротиву». Що це означає?

Територіальна оборона — це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. А підготовка громадян України до національного спротиву є сукупністю заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування з метою формування патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття ними знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України. При цьому в Законі записано, що складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Якими є мета національного спротиву та завдання територіальної оборони?

Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Серед різних завдань територіальної оборони визначені такі : своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України; участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. Також йдеться про ліквідацію наслідків ведення воєнних (бойових) дій, про участь у підготовці громадян України до національного спротиву; про участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління. Ще передбачено участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення.

Окрім того, можлива участь громадян у здійсненні заходів із тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій, ведення воєнних (бойових) дій; їх участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах. Іншими завданнями є участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях; участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями. Визначено й участь громадян в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).

А ще серед завдань руху опору є формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей; участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій; участь у підготовці громадян України до руху опору.

Доволі різнопланово визначені завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Це сприяння набуттю громадянами готовності та здатності виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; військово-патріотичне виховання громадян. Також йдеться про підготовку населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

Про різні складові територіальної оборони

Відповідно до ст.4 Закону «Про основи національного спротиву» територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових. Військова складова тероборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони. Провідна роль в організації та виконанні завдань тероборони належить Силам територіальної оборони ЗСУ.

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони. Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) тероборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до тероборони. В основу побудови тероборони закладається територіально-зональний принцип з урахуванням військово-адміністративного поділу території України.

Особлива місія стосується місцевих рад. Сільські, селищні та міські ради: беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період; забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву; сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад; сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву.

Соціальні гарантії військових — для цивільних осіб

Не тільки військовослужбовці, але й цивільні особи мають право на соціальні гарантії, якщо вони залучені до виконання завдань тероборони та руху опору. Так, на членів добровольчих формувань територіальних громад та акредитованих громадських об’єднань під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі в русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

З метою забезпечення безпеки і захисту осіб, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, а також їх близьких родичів Командуванням Сил спеціальних операцій Збройних Сил України можуть здійснюватися спеціальні заходи безпеки.

У разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням завдань руху опору, особи, які на добровільній та конфіденційній основі залучені до виконання завдань руху опору, або члени їх сімей мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення в розмірах і порядку, визначених для співробітників кадрового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. (ст.24, ст.25 нового Закону)

Які є особливості підготовки громадян України до національного спротиву?

Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом, ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості відповідно до принципів та найкращих практик держав - членів НАТО. Зроблено акценти на опануванні базовими загальновійськовими знаннями.

Початкова підготовка організовується Міністерством освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти. У літній час проводиться військово-патріотична підготовка в ігровій формі у літніх таборах. Базова підготовка організовується та проводиться Міноборони з громадянами України, які досягли 18-річного віку та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, шляхом проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.

Про загальновійськову підготовку громадян до національного спротиву

Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1443 затверджено «Порядок організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву». Загальновійськова підготовка громадян здійснюється в мирний час та особливий період незалежно від політичних та інших вподобань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання з метою формування в суспільстві готовності до стійкого опору агресору, зокрема в інформаційному просторі, патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття та підтримання громадянами знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України. Загальновійськову підготовку проходять громадяни допризовного, призовного віку, військовозобов’язані, резервісти та інші категорії, які виявили бажання долучитися до національного спротиву.

Судячи зі змісту п.10 «Типового Положення про штаб зони (району) територіальної оборони», затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1442, для охочих і вмотивованих громадян є нові можливості для офіційного працевлаштування, із стабільною бюджетною оплатою.

Адже типовий штаб району територіальної оборони складається з різних підрозділів, в т.ч. група представників військової та цивільної складових тероборони; групи персоналу та логістики; інформаційно-телекомунікаційний вузол; служба охорони державної таємниці і захисту інформації; група цивільно-військового співробітництва; медична, юридична та фінансово-економічна служби і не тільки.

Леонід Гапєєв, юрист.