Після того як набув чинності Закон від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1349-20#Text) Нацбанк окремою своєю постановою встановив доволі жорсткі «правила гри» для банків як кредиторів та колекторів, яким доведеться обережно взаємодіяти із боржниками, поважаючи їхні права споживачів фінансових послуг. А інакше до них з боку НБУ будуть застосовані величезні багатотисячні штрафи та інші заходи. Отож, із надією на покращення життя поміркуймо про цікаве і корисне для боржників.
Постановою Правління Національного банку України 09 липня 2021 року № 79 затверджено нове «Положення про вимоги до кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії та їхньої діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості». Документ містить 22 сторінки тексту із додатками (офіційно оприлюднено на сайті НБУ https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_09072021_79), і зараз нас цікавитиме ось що.
Хто і яким чином контролюватиме діяльність колекторів вже із самого початку? Чи зацікавлені будуть банки (як кредитори чи нові кредитори) користуватися послугами колекторів (як було раніше) для погашення проблемної заборгованості своїх клієнтів?
Відповідно до п.3 Положення НБУ № 79 кредитодавець, новий кредитор здійснюють контроль за додержанням колекторською компанією встановлених законодавством України вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) у таких 2 формах. По-перше, йдеться про установлення в укладеному між кредитодавцем, новим кредитором та колекторською компанією договорі врегулювання заборгованості умов та порядку здійснення кредитодавцем, новим кредитором контролю за дотриманням колекторською компанією встановлених законодавством України вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки). Вже від початку банкам додається «зайвої» роботи перевіряти на відповідність законодавства своїх «партнерів»-колекторів.
По-друге, передбачено надання колекторською компанією кредитодавцю, новому кредитору в довільній формі письмового запевнення про відповідність колекторської компанії та її діяльності з врегулювання простроченої заборгованості встановленим законодавством України вимогам щодо етичної поведінки до укладення договору врегулювання заборгованості. Далі знайдемо дуже цікавий п.4 Положення НБУ № 79, який можна потенційно тлумачити на користь споживача фінансових послуг. «Дії особи, залученої до здійснення колекторської діяльності вважаються вчиненими колекторською компанією, навіть якщо така особа діє у спосіб, що суперечить укладеному договору з колекторською компанією». (Скажімо, колектори спізнилися із візитом і зустрілися із боржником о 20-20 ввечері, або ще допустили інші порушення вимог щодо етичної поведінки? І що далі? Тоді їхні дії вважатимуться вчиненими як колекторами). Далі буде цікавіше, бо уважно переосмислюючи п.7 Положення НБУ № 79, вдумливі представники банків взагалі можуть засумніватися у доцільності укладати договір із колекторами, може їм варто спробувати займатися питаннями проблемних боргів самотужки? Адже за текстом Положення НБУ № 79 «кредитодавець, новий кредитор мають право відмовитися від укладення договору врегулювання заборгованості, якщо за результатами оцінки політики та внутрішніх положень колекторської компанії виявлено порушення або є ризик порушення норм законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг та у сфері захисту персональних даних, а колекторська компанія відмовляється від усунення таких порушень». Як бачимо, тут зроблено акценти на користь боржників, бо увагу зосереджено на захисті їх прав споживачів фінансових послуг та захисті персональних даних. Це, без сумніву, є одним із перших прогресивних кроків уперед з боку Нацбанку, який має спецпідрозділ, це управління захисту прав споживачів фінансових послуг. До речі, банкам і колекторським компаніям доведеться дуже уважно проаналізувати наявність і зміст внутрішніх документів колекторських організацій. Має бути детально прописано аспекти взаємодії із споживачами фінансових послуг при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки); вимоги стосовно порядку розгляду колекторською компанією звернень споживачів фінансових послуг (до речі, ці питання в загальних рисах давно було врегульовано Законом «Про звернення громадян», але між ними та колекторами тоді ще не було встановлено чесних і прозорих «правил гри», і навряд чи боржники активно робили письмові звернення колекторам). Далі має бути прописано документ щодо порядку та процедури захисту персональних даних. І, нарешті, колекторів поставлено у правові рамки, тобто законодавчо врегульовано необхідність прописати документ самій колекторській компанії щодо порядку організації та проведення навчання і підвищення кваліфікації працівників колекторської компанії, осіб, залучених до здійснення колекторської діяльності. (І це теж має бути врегульовано, адже в Україні вже тривалий час діє Закон «Про професійний розвиток працівників»).
Для чого встановлено такі жорсткі вимоги до колекторських організацій?
Варто самостійно уважно почитати Положення НБУ № 79. Думаю, осмислене ознайомлення надихне кожного на усвідомлення простої істини: життя боржників має полегшитися. Адже згідно п.8 документу Нацбанк у разі порушення вимог цього Положення має право застосувати до кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії заходи впливу.
Взаємодію із боржником мають документувати колектори…
Окремий розділ VІ Порядку НБУ № 79 стосується Порядку здійснення кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією фіксування взаємодії із споживачем фінансових послуг та іншою особою технічними засобами. Так, кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія здійснюють взаємодію із споживачем фінансових послуг за допомогою засобу зв’язку, обраного споживачем фінансових послуг.
З якого моменту має починатися запис розмови колектора із боржником?
Фіксування взаємодії із споживачем фінансових послуг та іншою особою технічними засобами починається з моменту початку телефонних та відеопереговорів або особистої зустрічі з особою, ведеться до завершення такої взаємодії.
Що ще заборонено робити колекторам?
Є гарна новина для споживачів. Віднині згідно ст.12 Закону «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит (серед іншого) зазначаються: орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору. А також має бути прописано в договорі право споживача на звернення до Нацбанку у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки). Ще один суттєвий нюанс.
Кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право.
Умови договору про споживчий кредит повинні передбачати заборону кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії повідомляти інформацію про укладення споживачем договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього договору.
А тепер подумайте, чи полюбляєте ви різні паспорти? Тоді ця інформація для вас. З’явився додаток 1, тобто стандартизована форма, що має назву «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит». Зверніть увагу: саме до укладання договору в документі має бути чітко зазначено нові позиції такого змісту: кредитодавець має право залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію» (так чи ні); вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), встановлені статтею 25 Закону «Про споживче кредитування». Перед підписанням договору про споживчий кредит споживач читатиме таке формулювання. «Підтверджую отримання мною інформації про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання мною зобов’язань за договором про споживчий кредит, про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про моє право на звернення до Національного банку України у разі недотримання таких вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією, а також про моє право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості».
Яка передбачена відповідальність для колекторських компаній за порушення законодавства у сфері прав споживачів фінансових послуг?
Закон «Про споживче кредитування» (ст. 28) передбачає чимало. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, вимог щодо етичної поведінки, Національний банк України має право застосувати різні заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню. Наприклад, НБУ може направити кредитодавцю, новому кредитору або колекторській компанії письмове застереження з вимогою про усунення виявленого порушення, вжиття заходів для недопущення такого порушення у подальшій діяльності. Може НБУ накласти штраф на кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію. А ще НБУ зможе тимчасово заборонити колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості; виключити відомості про колекторську компанію з реєстру.
Куди та як звернутися зі скаргою на дії банку (кредитодавця) чи колекторської компанії?
Звернення до НБУ може бути усним, письмовим або електронним, індивідуальним або колективним, якщо заявниками є кілька осіб. Варто уважно прочитати ст. 5 Закону «Про звернення громадян», де описані основні вимоги до звернення. Інакше звернення повертається заявникові без розгляду, і тоді людина зможе подати звернення знову після усунення певних недоліків.
Леонід Гапєєв, юрист
