Сьогодні в умовах коронавірусної епідемії відсутність профілактичних щеплень може стати проблемою для батьків дитини у школі чи ліцеї, якщо почитати свіже рішення Верховного Суду України. Отож, без зайвого нагнітання емоцій з точки зору Закону спробуємо розібратися у різних ситуаціях.
За наслідками розгляду справи колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховний Суд України дійшов такого висновку: відсторонення від занять у школі не щепленої за віком дитини законне та забезпечує безпеку для всіх інших учнів. ВСУ залишив без змін судові рішення районного та апеляційного судів, якими відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування наказу директора ліцею про відсторонення від занять учениці 4 класу, не щепленої за віком. Схоже рішення ВСУ було прийняте навесні 2019-го, але стосувалося тоді воно заборони відвідування дитячого садка.
Чим мотивоване рішення Феміди 2021 року?
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці, а також зобов’язані відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля. Завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на освіту та інтересами інших дітей. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов’язкових щеплень дитині.
Що, на думку суддів, важливіше — індивідуальне право чи суспільні інтереси більшості, або здоров’я та життя чи освіта?
У справі, яка переглядалася Верховним Судом, на думку суддів, індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення матір’ю дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в шкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Унаслідок встановлення такого балансу досягається мета – загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.
Держава, установивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу, у тому числі й самої нещепленої дитини.
Отже, право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.
Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).
Вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров’я і безпеки людини над правом на освіту. (докладніше: Постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/95642825)
Чи правомірним є рішення директора школи сьогодні про відсторонення дитини від занять через відсутність профілактичних щеплень? Чи є це судове рішення від 10 березня прецедентом?
Одразу зауважимо, що це рішення ВСУ не є зразковою справою. Про це не йдеться у тексті документу. Для порівняння, в іншій зразковій справі ВСУ йдеться про зобов’язання Державної міграційної служби видавати паспорти громадян України у формі книжечки на виконання судових рішень. Натомість, у рішенні ВСУ від 10.03.2021 не зазначено, що у подібних випадках директори шкіл мають відсторонювати дітей від навчання. Тому можемо навести більш вагомий аргумент. Це Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». (Це справа про доступність і безоплатність освіти, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-04#Text).
Яке є офіційне тлумачення поняття доступності освіти?
Конституційний Суд України вирішив, давши (серед іншого) офіційне конституційне тлумачення Закону: доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права. Саме це є головна правова норма, яка має захищати права дітей та їхніх батьків у контексті можливості доступності освіти.
Куди можна направити звернення, скарги, окрім подачі позову до суду, у випадку відсторонення дитини від навчання через відсутність щеплень, всупереч Рішенню Конституційного Суду України?
Сьогодні для цього є чимало позасудових способів. Можна спробувати вирішити проблему швидше та дешевше, порівняно із судовими справами. Це органи управління освітою на рівні району, міста, області. Ще є Освітній Омбудсмен, Уповноважений Президента України з прав дитини, обласна державна адміністрація, Міністерство освіти і науки, народні депутати України. До речі, механізм депутатських звернень теж нерідко спрацьовує. Йдеться про нардепів, які оперативно реагують на проблеми громадян і одразу готують депутатські звернення до різних інстанцій. Якщо проблемна ситуація у школі стосується особисто вашої дитини, то готуйте індивідуальне звернення до названих адресатів.
Але якщо проблема є доволі розповсюдженим явищем, тоді варто писати до відповідних інстанцій колективні звернення.
Чи правомірно вивісити у школі на дошці оголошень списки дітей, які не мають необхідних профілактичних щеплень?
Такі дії з боку керівництва освітнього закладу є не законними. Цю інформацію слід повідомляти батькам дитини в індивідуальний спосіб, усно або письмово. Інакше матиме місце порушення Закону «Про захист персональних даних», і такі скарги розглядає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, тобто парламентський Омбудсмен.
Яка є важлива передумова для проведення щеплень? Що варто знати про медичні протипоказання та застереження?
На підставі ст.12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його. (ст.15 Закону)
Враховуючи постійні зміни законодавства, нині діє «Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень». Документ затверджено Наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595 (в редакції від 11 жовтня 2019 року № 2070, набрання чинності 10.12.2019, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1161-11/paran2#n2). Тепер медпрацівникам і батькам слід брати до уваги абсолютні, постійні й тимчасові протипоказання та застереження. Абсолютні протипоказання ― це стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину для людини, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення. Абсолютні протипоказання можуть бути постійними й тимчасовими. Застереженням (або вакцинацією з пересторогою) є ситуація, за якої остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від проведення чи не проведення щеплення залежно від ситуації, що склалася. Постійними протипоказаннями є ті протипоказання до щеплень, які мають постійний пожиттєвий характер та ймовірно не будуть зняті впродовж життя. А тимчасові протипоказання безпосередньо наявні в момент вирішення питання щодо проведення щеплення, вони мають тимчасовий характер та зникають з часом.
Які форми освіти має організувати заклад загальної середньої освіти у разі тимчасової заборони відвідування через відсутність щеплень?
Відповідно до ст. 9 Закону «Про освіту», виходячи із висновків ВСУ у березня 2021 року, особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.
Які ще норми Законів, окрім судових рішень, зорієнтовані на захист прав здобувачів освіти, незалежно від наявності чи відсутності профілактичних щеплень?
Новий Закон «Про повну загальну середню освіту» (ст.1) визначає доступність повної загальної середньої освіти як сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожному можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів. Йдеться також про відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі. Статтею 7-ю цього Закону передбачено заборону дискримінації у сфері загальної середньої освіти. Не може бути обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти. Право на здобуття повної загальної середньої освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Кожен учасник освітнього процесу не повинен зазнавати жодних форм дискримінації, мати будь-які обмеження в освітньому процесі.
Леонід Гапєєв, юрист
