Купуємо квартиру: чи платити пенсійний збір?

Опубликовано moderator - Jan 11

Чи повинен покупець сплатити 1% від вартості квартири у Пенсійний фонд під час оформлення документів у нотаріуса? Чи правомірна така вимога нотаріуса під час оформлення документів купівлі нерухомості? Із такими запитаннями звернулися до редакції наші читачі. На цікавих судових прикладах, коли «ціна питання» лише сплаченого пенсійного збору обійшлася людині у десятки тисяч гривень, не рахуючи судового збору за подачу позову до суду, спробуємо знайти законні способи зменшити подібні фінансові ризики.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками цього збору є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

На підставі п.15-1 Постанови КМУ від 3 листопада 1998 р. № 1740 (в редакції від 26.09.2020) «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» такий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу. При цьому винятком є громадяни, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають його вперше.

Відповідно до п.15-2 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону "Про приватизацію державного житлового фонду". Факт придбання житла вперше підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя). Також цей факт підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Виходячи з наявної судової практики, для документального підтвердження пільг громадян щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування нотаріусом може бути прийнята довідка органу, який здійснює поліпшення житлових умов, що свідчить про перебування громадянина (покупця житла) у черзі на поліпшення житлових умов.

Що робити у ситуації, коли в нотаріальній конторі наполягають, аби клієнт (покупець квартири) сплатив пенсійний збір, який не повинен платити у відомих нам випадках та людина надала усі підтверджуючі документи стосовно свого права на звільнення від сплати цього збору?

У такому випадку будь-яких нотаріусів (державних та приватних) можуть перевірити органи юстиції. Адже в разі надання нотаріусу підтверджуючих документів він не повинен ставити вимогу про сплату 1 % пенсійного збору. Тоді ви маєте право звернутися усно або письмово до міжрегіонального управління юстиції, яке перевірить якість надання нотаріальних послуг. Йдеться про порушення нотаріальною конторою «Правил професійної етики нотаріусів України», що діють з червня 2021 року.

Про алгоритм повернення коштів

Процедура повернення коштів (помилково сплаченого збору до ПФУ) встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Як звільнитися від сплати пенсійного збору через суд?

Якщо не вдається вирішити проблему у позасудовий спосіб, тоді є можливість подати позов до адміністративного суду.

У чому є суперечність (юридична колізія)?

В якості гарного і доволі змістовного з правової точки зору прикладу зверімо увагу на Рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2019 (https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86588681), в якому детально описаний аналіз ситуації в Україні у подібних правових відносинах. Дізнаємося й про те, чому суд виступає на захист прав людини у цих бюрократичних суперечностях. На практиці, за висновками суду, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Однак, громадяни, які придбають житло вперше, не є платниками цього пенсійного збору. Аналогічна правова позиція викладена і Верховним Судом (у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 та 31.01.2018 у справі № 819/1667/17). При цьому для громадян, які придбають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати пенсійного збору (1 % від вартості нерухомого майна). Більш того, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Тому саме держава в особі Пенсійного фонду України як суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, яка зобов`язана сплачувати пенсійний збір, придбала житло не вперше.

Чим покупець може довести суду факт купівлі житла вперше?

На підтвердження обставин придбання житла вперше позивач надав суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.05.2019, згідно якої позивачу на праві приватної власності належить квартира, що була предметом договору купівлі-продажу. Тут варто додатково дещо пояснити. Оскільки в процесі розгляду адміністративних справ (де людина і громадянин оскаржує неправомірність дій суб’єктів владних повноважень), саме державний орган (пенсійний фонд) має доводити у суді правильність своїх дій з позиції Закону. За висновками суду, будь-яких належних та допустимих доказів, які би спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували би реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили би про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано. В той же час позивачем надано суду всі належні та необхідні докази, які підтверджують сплату ним пенсійного збору при придбанні житла, та відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо доводів відповідача (ПФУ) стосовно відсутності можливості перевірити придбання житла конкретною особою вперше, то суд вважає вказані доводи безпідставними. Оскільки відповідач не позбавлений можливості подати запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відсутність можливості у Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити обставини придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі. Адже не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Для наших співвітчизників є цікавий нюанс. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому, суд враховує загальну правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії», «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» тощо. Йдеться про застосування принципу «належного урядування». Тобто саме державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва, задовольнив позов заявника, визнав протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у сформуванні та не поданні до Державної казначейської служби подання про повернення громадянину збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15587,64 грн. Також суд зобов`язав управління Пенсійного фонду сформувати та направити до Державної казначейської служби подання про повернення людині помилково сплаченого пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 587,64 грн.

Позитивною тенденцією є той факт, що подібні судові рішення є і в інших регіонах. Так, Львівський окружний адмінсуд у лютому 2021-го розглянув аналогічний позов. Тоді відповідач зазначив, що органи ПФУ не володіють інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не мають можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Навіть пояснив суду, мовляв питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Але суд таки зобов’язав орган пенсійного фонду повернути людині розмір сплаченого влітку 2019-го пенсійного збору 10 110 гривень (https://vkursi.pro/vsudi/decision/94899956). І такі судові приклади нам будуть практично корисними.

Леонід Гапєєв, юрист.