Ми перейшли рубікон, своєрідну «крапку неповернення» до минулого. На своєму позачерговому засіданні 12 червня Кабінет Міністрів України прийняв нову постанову про затвердження Програми діяльності Уряду та визнав такою, що втратила чинність, іншу постанову КМУ від 2 квітня 2020 року № 270, якою було затверджено попередній проект Програми. Ключове запитання: чого ж тепер очікувати після введення в дію нової Програми діяльності Уряду?
Спершу варто сказати про більш глобальні речі, про курс держави у світі. У програмі задекларовано продовження Україною шляху євроінтеграції за допомогою посилення курсу співпраці в рамках «Східного партнерства» та забезпечення відповідності України критеріям членства в ЄС, оновлення положень Угоди про асоціацію, впровадження визначених технічних та адміністративних стандартів НАТО.
А далі поговоримо про наші внутрішні питання розвитку держави і суспільства. Програма передбачає, що Уряд продовжить цифровізацію державних послуг. Зокрема, заплановано запровадження мінімум 200 державних послуг, доступних онлайн. Фінансово-економічний блок Програми передбачає продовження заходів щодо підтримки національного виробника та розробки й запровадження стимулів для розвитку бізнесу в Україні. (Програму розміщено на Урядовому порталі із текстом у 85 сторінок. https://bit.ly/2ZvCJuz)
Над чим тепер мають працювати профільні міністерства?
За офіційною інформацією, профільні міністерства (серед іншого) мають працювати за наступними напрямками: збільшення кількості зайнятих осіб у малому та середньому підприємництві, середньорічне зростання фізичних обсягів експорту щонайменше на 5%, збільшення питомої ваги експорту товарів до ЄС в загальному обсязі експорту товарів, збільшення кількості зареєстрованих фермерських (у т.ч. сімейних) господарств, за рахунок залучення фінансових ресурсів у здійснення їх господарської діяльності. При цьому ставку зроблено на ІТ-галузь, яка формуватиме 10 % валового внутрішнього продукту України.
Чого очікувати від соціальних урядових ініціатив? На чому варто зосередити увагу у соціальному блоці програми?
Мінсоцполітики пропонує запровадження нових підходів до визначення та застосування прожиткового мінімуму, підвищення його розміру до реальної величини, починаючи із 1 січня 2021 року. А ще зроблено акценти на розвиток базових соціальних послуг на рівні територіальних громад, охоплення соцпослугами вразливих верств населення, подальший розвиток інституту фахівців із соціальної роботи на рівні громади.
Соціальний блок Програми Уряду концентрує увагу на наступних завданнях: щорічний перерахунок пенсій 11 млн. пенсіонерів, спрощення порядку призначення субсидій, підвищення розміру допомоги понад 32 тис. опікунам (піклувальникам) на 43 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тощо.
З позиції життєвих реалій для наших читачів, зацікавлених громадських активістів і не тільки варто відслідковувати відповідні проекти урядових постанов та урядові законопроекти, після того як ця програма почне діяти. Адже сьогодні ті ж субсидії стали реально не доступними. Скажімо, для тих потенційних заявників, у кого хтось із зареєстрованих за однією із заявником адресою проживання тривалий час перебуває за кордоном. Отож, цікавтеся і долучайтеся до громадського обговорення у майбутньому. Для цього мають бути оприлюднені (на тому ж Урядовому порталі та інших ресурсах) відповідні проекти урядових постанов та урядові законопроекти у найближчій перспективі.
Підтримка незахищених верств населення
Передбачається впровадження системи адресної соціальної допомоги лише тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, шляхом переходу до оплати соціальних послуг та упорядкування існуючої розгалуженої системи пільг із забезпеченням їх адресності, здійснення їх монетизації. Заплановано адресність надання житлових субсидій населенню, повний перехід виключно на готівкову форму їх виплат, а також стимулювання громадян із малозабезпечених сімей до пошуку роботи, надання фінансової допомоги для відкриття власної справи. Серед інших запропонованих нововведень — реорганізація інституту соціального інспектування з метою виявлення можливих зловживань під час нарахування допомоги.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ
Не варто забувати і про існуючу загрозу пандемії коронавірусу, навіть і через тимчасове послаблення карантину. Адже Програмою передбачено підготовку мережі закладів охорони здоров’я до роботи в особливих умовах, забезпечення медзакладів необхідним обладнанням, лікарськими засобами та матеріалами, створення додаткових місць надання медичної допомоги. Йдеться про відновлення функціонування системи протиепідемічного захисту, посилення контролю за дотриманням та реалізацією карантинних заходів, забезпечення безперервної роботи об’єктів критично важливої інфраструктури та продовольчої безпеки, створення умов для забезпечення вітчизняного виробництва необхідних лікарських засобів, медичного обладнання та виробів, а також інших критично важливих товарів. Передбачено також забезпечення кризової комунікації з населенням щодо дотримання карантинних заходів та подолання епідемії.
ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ПІДТРИМКИ
Не менш цікаві моменти стосуються здійснення економічних заходів підтримки. Йдеться про перегляд Державного бюджету України на 2020 рік для посилення соціального захисту та підтримки економіки; розроблення та реалізацію Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на 2020-2022 роки.
Програмою визначено забезпечення щорічної індексації пенсій та надання допомоги пенсіонерам та іншим вразливим верствам населення.
Передбачене максимальне спрощення надання тимчасової допомоги з безробіття на період дії карантинних заходів; забезпечення підвищеної оплати праці медпрацівникам та особам, які задіяні у ліквідації спалахів коронавірусної інфекції. Заплановано організацію дистанційного навчання, завершення 2019-2020 навчального року, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії до закладів освіти у 2020 році; їх підготовку до 2020-2021 навчального року та організацію освітнього процесу в умовах пандемії.
Довгострокові пріоритети діяльності Уряду
Тут є чимало запропонованих нововведень. Наприклад, цифровізація економіки є одним із ключових напрямків внутрішньої державної політики. Розширення доступу та можливостей людей для безпечного та ефективного використання Інтернету як для особистого розвитку, так і для ведення власної справи шляхом покращення цифрових навичок. Окрема тема діяльності Кабміну має назву: «Цифрова грамотність українців». Громадяни мають доступ до програми з цифрової грамотності у зручному для них форматі. Цифрова грамотність є обов’язковою для державних службовців та лікарів. Заплановано переведення найбільш популярних публічних послуг в електронну форму. А ще — розвиток і розширення мережі центрів надання адміністративних послуг та збільшення кількості послуг, що надаються в таких центрах.
Не менш цікаво визначена гендерна проблематика. Йдеться про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, впровадження європейських стандартів рівності. Для цього треба удосконалювати нормативно-правову базу, механізм проведення гендерно-правової експертизи та впровадження статистичних показників у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. По суті, задекларовано створення умов для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Без сумніву, тут визначено на загальнодержавному рівні досить актуальні проблемні питання. Тому знову маємо повернутися до прикладів з реального життя.
Відомий багатьом Закон «Про відпустки» із «багаторічним стажем» роботи у системі законодавства України, містить такий вид соціальних гарантій як додаткова соціальна оплачувана відпустка (10 днів) на 2-х дітей у віці до 15 років. А знаєте, кому зараз вона надається? Поки що в основному, жінці, яка працює. Ну, і ще деяким окремим категоріям. «Список» виглядає не дуже переконливо і більше викликає запитання.
Коротко кажучи, тут наявні ознаки дискримінації стосовно чоловіків, які працюють, і не мають такої ж відпустки. З цього приводу автором підготовлено на направлено різні звернення до парламентських комітетів, народних депутатів України, урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Міністра соціальної політики і не тільки. Йдеться не про те, аби «відібрати» цю відпустку у жінок, як простіше було робити при владі більшовиків, а про те, щоби внести зміни до Закону «Про відпустки», надавши аналогічні соціальні гарантії працюючим чоловікам. Ось так коротко і просто? Хоча насправді проведений автором правовий аналіз норм міжнародного права та діючого законодавства України містить 3-4 сторінки тексту.
Які ще є запропоновані ініціативи Уряду?
Заплановано проведення Всеукраїнського перепису населення. А от стосовно посадовців у державі міняються підходи до системи державної служби. Раніше слово «чиновник» лунало часто, тепер більш етично називати посадовців різного рівня державними службовцями. Але самі розробники урядової програми доволі критично назвали систему держорганів «Урядова машина». Не буду тут нічого коментувати, самі почитайте і переконайтеся у правдивості моїх спостережень. Але не сумуйте. Бо про достойні зарплати держслужбовців теж йдеться у цьому підрозділі програми. На думку її розробників, це є дієвою запорукою мотивації та боротьбою з корупцією?
В цілому, у документі є чимало соціально корисних ініціатив. Але важливо те, як все це буде підкріплено законодавством і бюджетними ресурсами, як втілюватиметься на загальнодержавному та регіональному рівнях. Водночас стосовно програми Уряду залишається чимало запитань. І одне з них риторичне: Камо грядеши, Україно?
Леонід Гапеев, юрист.
