Пригадаємо східну мудрість про життя в епоху змін? Тоді привітаємо одне одного або поспівчуваємо з приводу «народження» нового суб’єкта загальнодержавної «ваги». Постановою Кабміну від 27 грудня 2017 р. № 1101 затверджено «Положення про Національну службу здоров’я України». Можна не займатися наукою чисел, але цей номер урядової постанови чомусь одразу запам’ятовується: 101? До речі, в нормативних документах цю Службу здоров’я скорочено іменують НСЗУ. Оскільки цей суб’єкт є «новоутворенням» медреформи, варто детальніше ознайомитися із цим явищем в системі органів влади.
НСЗУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Спочатку про Закон…
Цікаво поговорити про «загадки» медреформи? Тоді кілька слів про новий Закон, який і «породив» НСЗУ. Має він багатообіцяючу назву «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Щоб було зрозуміліше, варто згадати про те, що НСЗУ створено на основі цього Закону, для виконання ключової функції: працювати з державними медичними коштами і відповідними програмами.
Закон визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій. Що це означає? Відповідно до ст.2 Закону програма державних гарантій медичного обслуговування населення (скорочено «програма медичних гарантій») ― це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Програма медичних гарантій
Що надає програма медгарантій? Чого варто чекати нам від Держави?
У межах програми медичних гарантій (ст.4 Закону) держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Держбюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів. Вони пов’язані з наданням екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, а також третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги; медичної реабілітації; меддопомоги дітям до 16 років та у зв’язку з вагітністю та пологами.
Програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Як має розроблятися та в подальшому фінансуватися програма медгарантій?
Програма медичних гарантій розробляється з урахуванням положень галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики. Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.
Здається, на перший погляд, досить позитивні норми є в новому Законі? Але їх доведеться комусь виконувати.
Йдеться про новостворену НСЗУ.
Про здорового суб’єкта загальнодержавної «ваги»…
Які є основні завдання та наявні повноваження НСЗУ? Основними завданнями НСЗУ є: реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Серед 25 підпунктів (п. 4 Положення) можна назвати деякі основні повноваження цього держаного органу. НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань: узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра охорони здоров’я; проводить моніторинг, аналіз і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах; розробляє проект програми медичних гарантій, вносить пропозиції щодо тарифів і коригувальних коефіцієнтів; укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення.
А ще НСЗУ здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій і договорами про медичне обслуговування населення; отримує та обробляє персональні дані та іншу інформацію про пацієнтів (у тому числі інформацію про стан здоров’я, діагноз, відомості, одержані під час їх медичного обстеження) і надавачів медичних послуг; забезпечує функціонування електронної системи охорони здоров’я; забезпечує ведення реєстрів, що входять до складу електронної системи охорони здоров’я, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до її компетенції.
Здоров’я «електронне» (віртуальне), потрапити до лікаря реально?
А тепер уявіть собі як сильно автору статті захотілося «зарядитися інформаційним позитивом» від НСЗУ? Тобто детальніше ознайомитися із його діяльністю на офіційному сайті. Саме така практика характерна для роботи державних органів. Бо це є відкритістю і прозорістю в їхній діяльності. Але поки що не судилося. Бо діючий сайт відомства не вдалося знайти. Сподіваюся згодом зможу дізнатися про штат і реальну роботу цього «дітища» медичної реформи, яке нині ховається від суспільного ока? А от особливості так званої електронної черги відчув цілком реально. Коли дитина не змогла потрапити до дільничного педіатра в районній поліклініці. Під час запису по телефону повідомили, що саме сьогодні немає вільних місць, і записали на завтра. Отож, нові «сюрпризи» та «загадки» медичної реформи тільки починаються?
Подібні заплутані й непрозорі правові норми знову нагадують про зарубіжну історію держави і права. У студентські роки гарні і цікаві педагоги-правники навчали нас тому, що древні римські закони були прості, зрозумілі й дієві. Напевно, сучасним реформаторам від медицини варто згадати про деякі призабуті й відомі істини?
Леонид Гапеев, юрист.
