Сезон 2018-2019 рр., безумовно, дуже успішний і в той же час дуже складний для нашої команди ДЮСШ «Колос» Костянтинівський район. На початку сезону нам довелося ділити свій склад на 2 частини, так як наша основна команда складалася з гравців 2007-2008 р.н. А Чемпіонат Донецької області та інші турніри проводилися по 2006-2007 р.н. і 2008-2009 р.н. Ми втратили трьох потужних лідерів команди, колосівців по суті і бійців без страху і докору - Тарануху Дмитра (поїхав у м. Берегово, спорт-інтернат), Бескорського Єгора (до Санкт-Петербургу) і Кузьмича Данила (у філію київського Динамо!).
Ті, що прийшли, новачки, як кажуть, зліплені з іншого тіста, а деякі помилилися дверима. Молодша група була укомплектована досить непогано, по старшій же явно не вистачало сил, хоча ми в усіх іграх, навіть першого кола, виглядали гідно. Провівши селекцію на друге коло, ми у важкій боротьбі пройшли до фінального етапу Чемпіонату Донецької області, стали Чемпіонами Донецької області серед команд 2007 р.н. на призи клубу «Шкіряний м'яч». А виступ на зональному етапі Чемпіонату України у Харкові заслуговує повагу, хоча ми і не потрапили до фіналу.
Суперники були дуже гідні, але ми нікому не поступилися. По молодшій групі 2008-2009 р.н. був по істині сезон перемог і відкриттів. Ми успішно пройшли зону Чемпіонату України з футзалу УДЮФЛ і сенсаційно перемогли в групі. Від початку і до кінця лідирували в Чемпіонаті Донецької області з футболу та футзалу.
Ми стали Чемпіонами України з футзалу по АПК Колос України в м.Городенка Івано-Франківської області. Потім стали Чемпіонами Донецької області з футболу на призи клубу «Шкіряний м'яч». І впевнено виграли зональний етап Чемпіонату України з футболу на призи клубу «Шкіряний м'яч» в м. Бердянськ (до речі, тільки по одному віку команда з Донецької області пробилася в фінал). Були різні перешкоди і підніжки, які було нелегко долати. Але поруч були вірні і дорогі люди, були справжні віддані колосівці. І ми перемогли.
Фінал Чемпіонату Донецької області, не приховуємо, був принциповим для нас, як ніколи в світі останніх подій. Ми грали з душею, ми заслуговували перемогу. І ми перемогли. Віддали багато емоцій. Це була перемога всіх нас, хто душею з Колосом. Але так збіглося, що вже вранці наступного дня ми повинні були їхати в м.Кременчук на фінал України по шкіряному м'ячу. Так, ми розуміли і відчували, що не готові психологічно, та й ноги не несуть. Все одно намагалися. Виглядали, якщо судити об'єктивно, гідно. Результат міг бути і краще, свою гру не показали. Не вистачило характеру в цей момент, а може і просто «скінчився бензин». Може хтось і не зрозумів, що ми дуже критично оцінили цей виступ, але як -то кажуть, якщо ти в спорті, і якщо ти вийшов на поле. то виправдань бути не може треба грати до кінця. Те, що було вчора нікому не цікаво, цікаво тільки те, що сьогодні. І якщо ми хочемо йти вперед, то ми повинні оцінювати себе саме так. Слабким не місце в спорті. Щоденна праця і бажання бути краще можуть принести результат. Спасибі всім нашим діткам і їхнім батькам за сезон. У нас спільні цілі - ми працюємо на результат для дітей. Спасибі всім тим хто нас підтримував, дай Бог вам здоров'я. Костянтинівський район, рухаємося разом вперед.
Ігор Жарков, директор ДЮСШ «Колос».