Кілька сторіч розпадалася Римська імперія. Спрощувалася та примітизувалася мова імперії — латина. На теренах імперії селилися варвари. Спочатку вони служили в армії. Потім вже селились чужоземними колоніями серед латинян. Ставали повноправними громадянами імперії і т.д. і т.п.
Процеси не одразу ставали зрозумілими римлянам. Щось подібне відбувається і в наші часи. Сучасники не одразу зрозуміли, що СРСР є лише одним етапом в процесі розпаду Російської імперії, а сам розпад розпочався лише у 1917 році, та триває й досі — в 2021 році. І тривати буде ще років сто, а то і двісті.
Саме як незначний епізод в цьому імперському розпаді і треба розглядати оприлюднену буквально вчора статтю вбивці-Путіна «Про історичну єдність росіян та українців». Ще раз нагадаю — 15 тисяч українців загинуло при спротиві російській агресії у 2014 — 2021 роках.
Тому Путін і є вбивця. Вбивцю-Путіна треба притягати до судового процесу та висувати проти нього звинувачення у військових злочинах, насамперед, масових вбивствах українців. Гаага по ньому плаче.
Щоб там не написали путінські спічрайтери (сам він не здатен на таку систематичну працю, бо є типовим шкільним неуком, троєчником), я не буду ні про що гадати. Відомий американський політолог Андрій Піонтковський вважає, що статтю написав кремлівський політолог Олексій Чесноков. Ну, нехай так і буде, Чесноков, хай буде Чесноков. Справа не в цьому. Зовсім не в цьому. Хай лохи і спробують розібратись, що каже вбивця української мови, культури, вбивця українців Путін. Справа не в цьому.
Праслов’янський етнос дійсно був. Але в ньому не було московитів. Сама ідея, “що росіяни та українці – один народ” (так у Путіна), це путінські побрехеньки. Росіяни, це, значною мірою — фінно-угри, народ моксель. Путін сам — фінно-угр, етнографічно.
Коли виникає могутня фінно-угорська держава — Московія, вона виникає саме як частина Золотої Орди, то нема в цьому нічого ані гарного, ані поганого. Така була історія. Золота Орда розпалася. А московитам така історія, яка у них на той час була, не подобалась зовсім. Данину платили Кримському ханству, як правонаступнику Золотої Орди до початку ХVIII століття. Кому таке імперське вєлічіє сподобається? Петро I і почав переписувати історію Московії.
Путін пише про “стіну, яка виникла в останні роки між Росією та Україною, між частинами, по суті, одного історичного і духовного простору, сприймаю як велику спільну біду, як трагедію”. А стіна та будується з часів Петра І. З часів, коли цар Петро почав віддавати німецьким вченим наші літописи для підробок. А тепер ті твори німецьких вчених Росія друкує без кольорових ілюстрацій. А Росії непотрібні німецькі костюми ХVІІ ст. на своїх літописах ХІІІ століття. Німецькі вчені одробили свої гроші. З ілюстраціями помилились. Про українські костюми не подумали. Коли роздивилися руських князів в німецьких мундірах зовсім іншої епохи, часів Просвітництва, то “тіпа це наші князі” — можна було оті картинки показувати тільки, як історичний анекдот.
Путінські історичні побрехеньки — річ звичайна для Росії. Вони там не домовляться, що про 22 червня 1941 року краще збрехати.
Здається, справа в тому, що в Росії сталася національна катастрофа. Коли до влади прийшов чекістський висуванець Путін, то оця катастрофа і сталася. Державна система, яку створив Путін, то є щось небачене в сучасній історії. Ленінградска ОПГ захоплює владу в країні. Їх Росія не цікавить. Конкретні пацани починають заробляти на тому, що колись було російською державою. І почали заробляти десятки, сотні мільярдів доларів. Я з математикою не сильно дружу.
Держава в руках кримінального угрупування. Десятки трильйонів приватних статків, та злиденна країна при фантастичних можливостях — це картина російського сьогодення. Кримінальні злочинці заробили незліченні статки на розвалі СРСР. Соціалізм і соціальна справедливість загалом зламались під натиском долара.
Путін: “У 1922 році під час створення СРСР, одним із засновників якого виступила УРСР, після досить гострої дискусії серед лідерів більшовиків був реалізований ленінський план створення союзної держави як федерації рівноправних республік. До тексту Декларації про створення Союзу РСР, а згодом до Конституції СРСР 1924 року внесли право вільного виходу республік із Союзу. Таким чином, у підвалини нашої державності було закладено найнебезпечнішу «міну уповільненої дії». Вона й вибухнула, як тільки зник страхувальний, запобіжний механізм у вигляді керівної ролі КПРС, яка в підсумку сама розвалилася зсередини. Почався «парад суверенітетів». 8 грудня 1991 року була підписана так звана Біловезька угода про створення Співдружності Незалежних Держав, в якій проголошувалося, що «Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування”». Це розлога цитата з пупінської статті. Все це називається: “Відволюкаюча операція”.
Тримати гроші в Росії російські багатії не можуть. Вони розуміють, що ніхто не дасть ніяких гарантій. Тримають на заході.
В Росії тримають “все зароблене непосильною працею” хіба що поліцейські полковники, генерали. Гроші — тоннами. Російські рублі, валюта, коштовності.
А Путін лохам втюхує: “Одночасно в середовищі польської еліти і деякої частини малоросійської інтелігенції виникали й укріплювалися уявлення про окремий від російського — український народ. Історичної основи тут не було і не могло бути, тому висновки будувалися на різноманітних вигадках. Аж до того, що українці ніби взагалі не слов’яни, чи, навпаки, що українці – це справжні слов’яни, а росіяни, «московіти» – ні. Такі «гіпотези» стали все частіше використовувати з політичною метою як інструмент суперництва між європейськими державами”.
І.Бредіхін
