Тема Евромайдана не сходит со страниц мировых масс-медиа. Не прекращаются и выступления в поддержку евроинтеграции в Донецке. У памятника Шевченко в центре города продолжается «майдан» в поддержку киевского. Он не круглосуточный. После рабочего дня в 18-00 туда сходятся люди, стоят несколько часов, слушают выступления, иногда собирают деньги в помощь майдана киевского. В выходные людей приходит больше. Все понимают, что решающие события происходят в Киеве. Поэтому те, кто имеет возможность, едут туда. По возвращении делятся впечатлениями. Организован донецкий майдан радикально настроенными студентами. Мне кажется, что эту волну в Донецке подняла «Свобода». Хотя сейчас молодых радикалов поддержали и другие оппозиционные партии.
Проводятся различные акции поддержки и в других городах Донбасса, например, в Краматорске. Что-то организуется активистами, что-то происходит спонтанно. Люди приезжают из Киева, говорят, наших земляков на Евромайдане много, но киевляне все равно удивляются.
Регулярными стали автопробеги по Донецку в поддержку евроинтеграционного выбора. В субботу 7 декабря 50 машин с партийными и государственными флагами проехали от «Амстора», расположенного в районе ж.д. вокзала, по центральным улицам Донецка. Реакция людей была разная, были недовольные, но многие, особенно молодежь, выражали искреннюю поддержку. На улице Артема с разницей в 5 минут нам сначала крутили «дули» бабушки, а потом радостными прыжками и громкими криками встречали нашу автоколонну молоденькие девчушки. Будущее за молодыми.
В Донбассе многие не прочь двинуться дорогой евроинтеграции. Это видно невооруженным глазом. Предприниматель из Марьинки отвез полторы тонны мяса на киевский майдан, там с поддержкой от народа вообще что-то невероятное происходит. Такого не было и в 2004-м. В один из ящиков сбора денежных пожертвований набросали за сутки 450 тысяч гривень. Плюс иностранцы кладут туда евро и доллары.
Есть на майдане и группа наших земляков. В редакцию зашел Иван Гаврюченков, руководитель константиновской организации «Свободы». Он был на майдане с 5 по 8, в среду снова собирается ехать в Киев. Среди прочего он рассказал:
«Поїхали ми в Київ в середу 4 грудня. На майдані одразу підійшли до донецької палатки, де розташовані координатори від «Батьківщини», «Удару» і «Свободи». Там тепло, стоїть буржуйка. Харчування круглодобове. Харчі любі, які бажаєте. Банани, яблука, бутерброди з ковбасою і сиром. Чай, кава. В польових кухнях готують гаряче. Все є, хіба що нема червоної ікри. Кияни запрошуть до себе, щоб помитися. На майдані панує атмосфера ейфорії. Всі доброзичливі.
Дисципліна підтримується. Ніяких п’яних. Є служба безпеки, яка підтримує дисципліну, вона одразу виводить п’яних за періметр. Нас направили у будинок Київської госадміністрації. Там ми охороняли будинок, слідкували за порядком. Дві години на чергуванні, дві години відпочинку. Ніяких провокацій не було, все було спокійно.
Що запам’яталося? Як приходили люди з «майдану Януковича», що біля Мар’їнського палацу. Просили їх нагодувати...
Кажуть, їм платили по 200 гривень спочатку, потім 150, потім ще менше. Виходиш за кільце — грошей за цей день вже не отримуєш. І кормлять погано».
«Іване, а вам гроші платили? Ти мене вибачай, але в Костянтинівці люди цим дуже цікавляться», — спросил я Гаврюченкова.
«Таке враження, що на Донбасі люди свою Батьківщину люблять тільки за гроші, — отвечал он. — Ми приїхали до Києва своїм коштом, додому поїхали теж за свій рахунок. А все інше: їжа, ночівля, медична допомога, коли потрібно, можливість помитись, — це все дуже гарно організовано на майдані. Там люди сидять на телефонах, за компьютерами. Одні пропонують допомогу, іншим вона сама потрібна. Все працює дуже чітко. Кияни несуть все. Теплий одяг, ліки, засоби гігієни, гроші. Багато людей із Західної України. Одні відїзджають, інші приїзджають на їх місце. Зі сцени постійно лунають пісні, промови, кожен може підійти до мікрофона і сказати про своє бачення політичної ситуації».
Мирная революция продолжается.
І.Бредіхін, викладач історії КВПУ.
