У випуску вашої газети був оприлюднений досить цікавий лист С.Бувайло під назвою «Освітянський бунт в Іллінівській громаді», якє залишає доволі двояке враження від прочитаного. Пропоную проаналізувати той опус.
На початку статті йдеться про те, що 5.06.2018 на сесію Іллінівської сільради приїхали батьки дітей з дітсадочка Довгої Балки, який «хочуть закрити у зв’язку з приписом МНС». Однак, питання закриття цього садочка на тій сесії не розглядалося! По-різному можна ставитися до того, що 10-11 класів в деяких школах громади не буде. Разом з тим, особисто я вважаю, що підвезення шкільними автобусами майбутніх 10-11-класників до суперсучасної Іллінівської школи буде серйозним стимулом для покращення навчання дітей. Наприклад, діти Степанівки побачать, що школи – це не тільки старі класи, але й такі, «які показують лише у кіно», і вони реально існують і в нас! Хіба хтось не зацікавлений, щоб його дитину возили (безкоштовно) до сучасної школи із найновітнішим обладнанням? Бачити проблему в підвозі теж можна по-різному. Зрештою, не сьогодні-завтра та дитина все одно поїде кудись на навчання в інше місто по дорогах, які не краще від доріг Іллінівської громади, до речі!
Досить дивним є аргумент від авторки статті про ніби-то наявність у деяких дітей «протипоказань на поїздки в автобусах». Але як будуть ці діти діставатись з такими «протипоказаннями» в університети? Не будуть поступати до них, бо не дай Боже до корпусу університету їхати доведеться на автобусі? Аргумент так собі, якщо чесно.
У статті є теза про те, що батьки дітей з Зорі (вони теж були на сесії) побоюються відпускати їх у прифронтовій зоні на поганих дорогах (більша частина шляху з Зорі до Іллінівки – це «донецька траса»). Тобто, навчатися у с.Зоря, яке розташоване значно ближче до лінії фронту - це нормально, а їхати в глибину українського тилу, до с. Іллінівка – небезпечно? Дивно, особливо на фоні того, що в сусіднє з Зорею село (Стару Миколаївку) вже вдруге прилітали снаряди з території «ДНР». До речі, самі батьки, разом з директором Зорянської школи не злякались їхати на сесію до Іллінівки по «поганій дорозі на прифронтовій території». Авторка висловлює голослівні аргументи про «бажання чиновників звільнити землі від селян». Вочевидь, в очах голови Костянтинівської районної організації «Батьківщина», сільські діти повинні все життя безвиїзно перебувати тільки у своєму селі, без гідної освіти, без можливості кар’єрного зросту, приблизно як у Північній Кореї.
Найбільш огидним в статті вийшов уривок про те, що «батьки не хочуть саджати дітей в несправний автобус з водієм, який, наприклад, вчора вийшов з тюрми…». Але це образа звичайних водіїв, мешканців громади, між іншим! Читаємо далі статтю і розуміємо, що батьки на сесії висловлювались проти того, що «один викладач читає предмети не своєї спеціалізації в гонитві за зарплатою». Мені незрозуміло, якщо існує такий факт, то як він дає плюс на користь противників підвозу 10-класників до Іллінівської опорної школи???
С.Бувайло не забула уточнити, що учні Іллінівської школи в загальній кількості 3 місяці «прогуляли». Але це називається не «прогуляли», а «канікули» і «карантин». Що мали зробити освітяни з Іллінівки в період кору?
Держава прийняла рішення робити освітню, медичну реформи. І яким би не було прізвище будь-кого з місцевих керівників, від виконання Законів України вони нікуди не подінуться. В іншому випадку, сказані на сесії пані Світланою Бувайло слова про «а я би… до Гройсмана, щоб скасували ту освітню реформу», мені нагадують старий жарт, коли лікарі спілкуються між собою:
— Колега, цьому пацієнту треба терміново робити операцію!
— Але ж під час операції пацієнту буде некомфортно!
— А-а-а, ясно. Ну тоді операцію робити не будемо!
Л.Антонов, зацікавлений громадянин.
