Від старої станції Сантуринівка залишилася тільки одна водонапірна башта. Збудована у 1910 р., вона є типовою для промислової архітектури початку 20 ст. Бак-накопичувач стоїть на цегляній кладці на висоті приблизно 8 м. Знаходиться в робочому стані. Раніше башта становила частку залізничної інфраструктури. Потяги з паровими двигунами потребували для своєї роботи багато води. За часів СРСР, хоча на зміну паровикам прийшли електропотяги, вся стара інфраструктура ретельно зберігалась. Навіть тисячі паровозів стояли на спеціальних майданчиках, готові до роботи. При можливому ядерному конфлікті електропостачання було б неможливим, але «мы мирные люди, но наш бронепоезд стоит на запасном пути».
На заході пам`ятки промислової архітектури зберігають, використовуючи під картинні галереї, музеї. В інтернеті можна знайти приклади, коли навіть стара водонапірна башта переобладнана під житловий дім, без ліфта, але з класним оглядовим майданчиком на стелі.
Ведучий рубріки Ігор Бредіхін, викладач КПЛ.
Дмитро Каракуц (Історико-краєзнавчий гурток КПЛ) - фото.
