В п’ятницю, 29 січня 2021 року, в Бахмутському музеї відбулася презентація збірника “Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917 — 1959 років. Том ІІ”. Упорядником виступив О.Б. Добровольський.
Збірник: “Присвячується всім добровольцям, всім, хто бореться в підпіллі проти москалів, військовим і спецслужбовцям, що в перші роки війни 2014-го лишилися вірними Україні!
Слава Нації! Смерть ворогам! МИ СКОРО ПОВЕРНЕМОСЬ!”
Том І побачив світ незадовго до початку російсько-української війни у 2013 році. Вчасно. Тепер Сашко Добровольський готується перевидати І том, збагативши, розширивши його зміст на 70 сторінок документів з архівів КДБ СРСР.
Але спочатку про автора-упорядника. В 1989 році Радянський Союз був вже “при іздиханії”. А юний студент історичного факультету Донецького державного університету лише розпочинав свій славний шлях. На 2 курсі йому заборонять захищати курсову роботу “Українська повстанська армія (короткий нарис — розвідка)”. Добровольський вимушений був облишити навчання в університеті. В 1992 році Сашко став одним з фундаторів УНА-УНСО на Донбасі.
У книзі приведена листівка Донецької Крайової організації УНСО 1992 року на Донбасі. Текст листівки виявився пророчим, а актуальність вражає і в 2021 році. Через цю листівку СБУ завело кримінальну справу “За розпалювання міжнаціональної ворожнечі”.
“Українці Донбасу!
Події останніх тижнів в Україні, вже вкотре, засвідчили перед світом той незаперечний факт, що Москва не тільки не забулася своїх імперських планів щодо України, але й вже відверто почала втілювати їх у життя.
Козаки Української Допоміжної Сотні м. Костянтинівка 1941 — 1942 рр. Відмовилися виконувати функції поліції і як добровольча частина у складі Вермахту пішли воювати під Сталінград.
Приспані солодкими байками українського уряду, більшість українців не помічає, як активно, під виглядом різних “двіженій” формується п’ята колона Росії на Україні. Ще трохи і ми можемо опинитися в “незавісімом Донецком государствє” з необмеженою владою колишнього комуністичного апарату, під пресом звірячої русифікації, приречені москалями на повну асиміляцію нас як українців. Українські партійні рухи на Донбасі слабкі, неспроможні сконсолідувати українців в єдине ціле, для боротьби с промосковськими рухами на наших теренах. На часі постало старе, випробуване роками боротьби за волю України, гасло: спиратися можна лише на власні сили.
Події в Криму доводять, що москалів може зупинити лише організована мобільна сила. Там, де вона відсутня, результат є трагічним. Лишень дуже недалекі люди вважають, що головна боротьба вже позаду. Боротьба з нашим головним ворогом — Росією тільки починається. Від того, яку ми, українці Донбасу, займемо позицію в сьогоднішніх визвольних змаганнях, залежатиме доля Української держави.
Організуймось! Створюймо відділи УНСО, розбудовуймо структурну мережу, координуймо спільні дії!
Слава Україні!
Спілка Української Молоді м.Слов’янська
Крайова команда Донецької УНСО.”
З 1998 року Добровольський працював в архівах СБУ Донецької області, примудряючись витаскувати з закритих для будь-кого архівів інформацію цінність якої грошима не вимірюється. Архіви, які при захопленні їх сепаратистами, зникають в Росії назавжди, стають підвалинами нашої незалежності.
Здобуття надрукованих в збірці документів іноді обходилося ціною в людське життя. Отакою ціною обходиться “ремесло історика” в Донецькій області.
Пам’ятаймо і шануймо служіння героїв.
Довідка на активних німецьких колаборантів м.Костянтинівки Лінке Р.Р. і Скридлова Б.М. про організацію української козачої сотні в 1941 році петлюрівським сотником Митрофановим (не пізніше 2001)
На хранении в архиве УСБУ в Донецкой области в первом фонде имеется уголовное дело арх. №36468 по обвинению Линке Р.Р. и Скрыдлова Б.Н. Линке из этнических немцев. Из протокола его допроса от 22 апреля 1947 года: «Я изменил Родине тем, что в мае или начале июня месяца 1943 года из оккупированного немецкими войсками города Константиновки выехал в Германию». В этом же допросе он сообщает: «С 1 ноября 1941 г. я работал примерно в течении двух недель начальником Константиновской городской полиции. Прервана моя служба в этой должности была моим арестом военной немецкой комендатурой. В частности, арестовал меня комендант города Константиновка Беккер с участием Митрофанова и Кренца.
Тогда же Митрофанов был назначен на мою должность — начальником полиции, которую сразу же переорганизовал в украинскую сотню, или как еще тогда называли украинский курень. Пробыл под арестом 13 дней, переведен в «СД» и освобожден. С января по апрель 1942 г. был переводчиком в «СД». Далее работал в торговом отделе горуправы. С октября 1942 г. по день выезда работал переводчиком в жандармерии».
Далее рассказывает о своей деятельности, в том числе и по вопросу регистрации еврейского населения по его же приказу.
По делу более интересная фигура Скрыдлова Бориса Николаевича, он же — Игрушин Б.Н., он же — Марутин Б.Н., 1900 г. рождения. Очень интересен протокол его допроса от 09.04.1947 г.
На допросе он сообщил, что добровольно поступил на служду к немцам. Был инспектором полиции, начальником штаба украинской сотни или куреня, затем начальником админотдела горуправы, начальником горполиции, директором стекольного завода.
Его отец — Скрыдлов Николай Владимирович, в царской армии был инспектором артиллерии Московского военного округа, генерал-майор. В 1918 — 1919 г.г. служил заведующим учебной части 2-х курсов тяжелой артиллерии Красной Армии в г.Москва. В июне 1919 г. был арестован ВЧК, заключен в Бутырскую тюрьму, очевидно расстрелян. Арестовывался и сын, но был выпущен.
Родной дядя Скрыдлова Н.В. — вице-адмирал Скрыдлов Александр, в царское время командовал Тихоокеанской эскадрой.
По линии матери: ее брат Агокас Евгений Викторович, до 41 г. работал профессором Московского авиационного института.
Вторично Скрыдлов Б.Н. арестовывался в 31 г. ОГПУ вместе с генералом царской армии Кононович-Горбатским. Бургомистр Константиновки — доктор Вокарь. На листе 23 идет описание «украинской сотни», организованной «по образцу частей бывшей в свое время петлюровской армии». Официально называлась «украинская вспомогательная сторожевая сотня». Ее одобрял украинский националист, переводчик при немецком коменданте САРИЙ.
І.Брєдіхін
З історії краху комунізму
В ніч з 20 на 21 серпня 1968 року в Чехословацьку Соціалістичну Республіку були введені війська Варшавського договору. Найбільший контингент військ був виділений від СРСР. Чехословацька армія не чинила опору.
Чехословаччина опинилася під окупацією військ комуністичного блоку. Російський комуністичний експеримент був згорнутий в 1991 році. Але майже одразу Росія почала вести імперську гібридну війну проти західного світу. З 2014 року Україна бореться проти гібридної агресії Росії, яка йде з використанням парамілітарних та мілітарних сил. Газета “Провінція” наводить архівний документ з часів радянської агресії проти Чехословаччини 1968 року.
І.Бредіхін.
