ЛЕНД-ЛІЗ: НІКОЛИ ТАК НЕ БРЕШУТЬ, ЯК НА ВІЙНІ

Опубликовано moderator - Jun 21

Нам нікуди не дітися від страшної дати – 22 червня. В цей день нацистська Німеччина нападає на Радянський Союз. Гітлер та Сталін починають свою хижацьку народовбивчу війну. Народам радянської країни вона обійдеться у 43 мільйона. Хтось з російських письменників-фронтовиків назвав Сталіна та Гітлера браконьєрами російського народу. Ці нелюди побраконьєрствовали і в Україні. Попробуємо подивитись на ленд-ліз без упереджуваності радянської історіографії.

Саме у ці дні у червні 1940 року капітулювала Франція. Велика Британія залишилася наодинці проти Гітлера. Союзників не було. Нацистська Німеччина захопила всю Європу, Радянський Союз слугував агресору надійним тилом. Він постачав Гітлеру сировину та військові матеріали. Особливо важливими були щорічні поставки 1 мільйону тон нафти та поставки продукції сільського господарства: зерна, сала, м'яса, олії та вершкового масла. По дипломатичним каналам Сталін, правда, ще до краху Франції передавав Гітлеру: «Ми не дамо англо-французським капіталістам вас розгромити». Через Радянський Союз гітлерівська Німеччина підтримувала зв'язок зі своїм союзником Японією. З Японії через СРСР Гітлер отримував насамперед олово, резину та каучук. На середземноморському театрі військових дій проти Великої Британії почала війну фашистська Італія.

На початку другої світової війни у Англії були союзники на сході Європи. Польща, Фінляндія, Угорщина, Румунія, Греція. 1 вересня 1939 року Польщу атакує Німеччина, а 17 вересня зі сходу у Польщу вторгаються війська Сталіна. Захистити свого союзника Антанта (Англія та Франція) не в змозі. Хоча вони і об‘являють війну Гітлеру.
Англійські союзники або приймають сторону агресора – Німеччини, або їх повністю чи частково захоплює СРСР. Росія виступає у якості шакала при Гітлері. Щось відхопить від Румунії, щось від Польщі.

Довгу криваву «зимову війну» 1939 – 1940 років витримує Фінляндія. СРСР спочатку повідомляє світову громадськість, що у Фінляндії революція, створений «радянський фінський уряд», який запросив у країну Червону Армію. Але зіткнувшись з жорсткою відсіччю, сталінська пропаганда починає казати про бажання СРСР лише трошки пересунути кордон. Як це нагадує сучасну Україну. У 2014 російська агресія починається зі спроб утворити міфічну Новоросію, аж до Молдови, потім, коли агресія була зупинена ВСУ та добробатами, починається казочка про захист Росією псевдореспублік ЛДНР, а тепер, вони, здається, прямують до стадії «справжня, не бандерівська Україна на Донбасі». Підлі методи російського агресора не змінюються.

25 червня 1941 року СРСР знову нападає на Фінляндію. Фінські герої громлять агресора, відновлюють свій старий державний кордон. Вимушений союз Фінляндії та Німеччини проіснує до 1944 року. Влітку 1944 фіни знов заставлять Червону армію вмитися кров’ю під час ще одного генерального наступу. Героїчна фінська нація знов розгромить війська російського агресора. Сталін вимушений був, по факту неможливості захопити землю сусіда, признати суверенітет Фінляндії. Блокада Ленінграда з її мільйонними втратами – це плата російського народу за злочинну зовнішню політику Сталіна. Сталін сам зробив з союзника Англії та США, країни, де при владі були соціал-демократи вимушеного співучасника тоталітарних гітлерівських злочинів.

У 1939 році згідно з пактом Молотова — Ріббентропа радянські війська вступають у прибалтійські країни – Латвію, Литву, Естонію. Через півроку там один за одним відбуваються комуністичні державні перевороти. Ці невеличкі республіки поглинаються СРСР. Ще одна підлість радянської зовнішньої погодженої з Гітлером політики.

Американський середній танк М3 «Лі Грант»

13 червня 1941 року з Латвії, Литви та Естонії почалась масова депортація громадян до Сибіру. Сталінська «зачистка» перед війною. З Естонії було вивезено близько 60 тисяч осіб, з Латвії й Литви — приблизно по 35 тисяч. 13 червня в балтійських державах відзначається як День пам'яті жертв комуністичних репресій. Також у червні 1941 йшла масова «зачистка» західних українців та білорусів. Знав Сталін про майбутній напад Гітлера, та по-злодійськи до нього готувався. На Україні, в Прибалтиці кров невинних ллється ще до 22 червня.

Військові аналітики США в червні 1940 року вважали, що у англійців шансів встояти проти гітлерівської навали немає. Гітлер прийшов до того ж висновку. Фактично Британська Імперія протистояла не тільки Німеччині та Італії. Гітлер намагався мобілізувати проти англійців півсвіту Те, що йому це не вдалося зробити, це неймовірна випадковість та серія прикрих провалів німецької дипломатії. Неймовірною напругою сил всієї країни англійці почали виправляти своє жахливе становище. Спочатку вони вивели з гри французький флот, а потім у серпні-вересні 1940 перемогли у повітряній «битві за Британію».

З червня 1940 року до червня 1941 Британія самотужки, без шансів на перемогу веде війну з нацизмом. Слава героям! 76 % населення США виступали у цей час як прибічники ізоляціонізму. Вони вважали, що їх країна не повинна втручатися у європейську політику. Але президент Рузвельт вважав, що, навпаки, Сполученим Штатам доведеться прийняти участь у війні. Він почав крок за кроком працювати в цьому напрямі. Ключовими подіями становиться Атлантична Хартія та створення системи Ленд-лізу. Прем’єр-міністр Черчиль ніколи не робив з цього таємниці: допомога США була вирішальним чинником у тому, що Британська Імперія вистояла і перемогла Гітлера. З початку 1941 року у англійців виникає проблема: закінчуються долари. Саме тому у березні 1941 США розпочинає свою програму безоплатного постачання всім країнам, насамперед Великобританії, які воюють з агресорами у борг зброї, продовольства, сировини, промислової продукції і т.п. Британці вже майже вичерпали всі свої резерви. Британія була вже понад сто років «фабрикою світу». Свою готову продукцію острівна імперія обмінювала на сировину та продовольство. Але під час світової війни англійці перейшли на випуск зброї для себе. За сировину прийшлося розплачуватися грошима, а вони у 1941 року вичерпалися. Що робити?

Капітулювати перед Гітлером? Ленд-ліз став відмовою капіталістів від розрахунку у доларах. Ленд-ліз врятував Британію. США взяли на себе воєнні витрати Британців. І не тільки. Наприклад, США взяли на себе охорону конвоїв у західному секторі Атлантики до Ісландії включно. Капітуляцією Британії перед вимогами США стала Атлантична Хартія. Вона була підписана у серпні 1941 року. Американська сторона обумовила свою допомогу Британії у війні з нацистами відкриттям ринків британських колоній для американських товарів. Це обумовило закінчення системи колоніалізму у світовому масштабі. «Я не буду тим прем’єр-міністром, який розвалить Британську Імперію», — сперечався з Рузвельтом Черчилль. Але став. Рузвельт дійсно був великим президентом. Тимчасова, на час війни, відмова від розрахунку у доларах? Політекономія капіталізму такого не передбачала. Маркс у труні, мабуть, почувався у 1941 – 1945 роках невпевнено, не раз перевертався.

Сполучені Штати по результатам другої світової війни відкривають для себе світові ринки. Вони і беруть Головний Приз війни – світове панування. Дурнуватими мавпочками, що таскають для американців каштани з вогню виступають Гітлер (13 мільйонів загиблих німців та повна руйнація Німеччини) та Сталін (43 мільйона загиблих, але хто їх рахує в Росії?).

Пам‘ятаєте радянську демагогію: «Ніхто не забутий, нічого не забуте». І тут чергове «відкриття»: помилились мільйонів на 15 -16 «незабутих».

Тож не будемо розбирати радянські післявоєнні побрехеньки, які мають витоком монографію 1947 року М.Вознесенського «Військова економіка СРСР в період Вітчизняної війни». Там зводиться нанівець значення військової допомоги союзників. Вони і техніку поставляли застарілу, і загальний розмір допомоги склав всього 4% від засобів, що витратив на війну СРСР. Холодна війна, яка починається зумовлює таке перекручування історії.

Чи не час відмовитися від застарілих догм?

Чим був ленд-ліз? Платою Америки своїм робітникам по розбудові нового світового порядку? Чи справедливим внеском партнера у загальні зусилля по ліквідації нацистської загрози? Справедливість примушує визнати, що перемога над Третім Рейхом була отримана не в останню чергу західною зброєю, західними матеріалами, і, що без ленд-лізу Радянський Союз у 1941 – 1943 не встояв би. Це не мої висновки, це констатація фактів. На Тегеранської конференції (28 листопада — 1 грудня 1943) Сталін заявив британському і американському лідерам, що «без американської продукції війна була б програна». З дипломатичного протоколу слова не викинеш.

Найбільше завантаження припало на відносно безпечний маршрут від американських портів на Західному узбережжі в радянські порти в Східному Сибіру через японські територіальні води. Через цей безпечний морський шлях на радянських судах або судах, зафрахтованих для Росії, в Радянський Союз надійшло 9 233 280 тонн вантажів. Тут практично йшли тільки вантажі невійськового призначення, тому, що тільки при цьому Японія перевіряла всі суда, закривала очі на поставки «противнику свого союзника». 47 відсотків всього вантажопотоку в Росію із Західної півкулі пройшло через японські територіальні води, хоча Японія вела війну з США.

Японія виконувала всі положення Пакта про нейтралітет між Японією та СРСР, який був підписаний обома сторонами 13 квітня 1941 року в Москві. Це дозволило СРСР зняти з Далекого Сходу війська і перейти у контрнаступ під Москвою у грудні 1941 року. Японія не заважала постачанню з США через свої територіальні води. І що отримала у 1945 році? Вже після застосування американцями ядерної зброї, коли армія імператора отримала наказ скласти зброю, Сталін отримав свій Бліцкріг у Маньчжурії. Чергова підлота Росії?

Що йшло через порти Владивосток, Радянська Гавань, Находка? Перш за все продовольство. Зі своїх запасів Сполучені Штати відправили в Росію мільйони тонн (4 460 800 довгих тонн) продовольства, в тому числі пшениці, борошна, м'яса, яєць (яєчного порошку), молока (сухе та згущене), свинячого жиру, сала і вершкового масла. Це врятувало російські війська та населення від голоду в той самий момент, коли великі простори основних сільськогосподарських земель в Росії, та Україні були захоплені німцями.

«Зі зменшенням на одну третину числа працівників у сільському господарстві і, як мінімум, на стільки ж сільськогосподарської техніки виробництво продовольства на орних землях, що залишилися під контролем радянського керівництва, різко впало. У 1942 р. загальний урожай зернових в Радянському Союзі зменшився в порівнянні з 1940 р. на дві третини. Поголів'я худоби скоротилося на 48 відсотків, виробництво молока — на 45 відсотків, поголів'я овець і кіз — на 33 відсотки, виробництво свинини — на 78 відсотків. Незважаючи на те, що в державних магазинах збереглися офіційні ціни на житнє борошно на рівні 2,4 рубля за кілограм (якщо цей продукт був в наявності), на відкритому ринку та ж мука продавалася по 80 рублів. Ціни на яловичину зросли на 100 відсотків, на вершкове масло — на 230 відсотків. Виросли ціни на молоко, рослинне масло та інші продукти також свідчили про обмеженій пропозиції цих товарів» (Р.Х. Джонс «Шлях до Росії: американський ленд-ліз прямує до Росії»).

Сучасні історики мають вже матеріали про смертність від голоду у тилових районах СРСР. Також є достатньо багато свідоцтв про голод у фронтових частинах радянської армії на фронті. Так на початку 1942 року 4 Ударна Армія перейшла у наступ під Москвою зовсім не маючи запасів продовольства. Розрахунок був на захоплення німецьких продуктових складів. Слава Богу, захопити склади вдалося. Ця ситуація описана у мемуарах командувача армією генерала Єрьоменка. Сам він українець, народився на Донбасі, воював у 1-й Конній українця Буденного (російське написання прізвища – Будьонний).

І.Бредіхін