Подія, яка сталася 6 січня в Стамбулі в Соборі Святого Георгія приречена війти в підручники історії України. Президент Петро Порошенко вписує своє ім‘я на ті ж скрижалі. В цей день Україна отримує церковну незалежність від Росії. Наша православна церква набуває автокефального статусу. Церемонія вручення Томосу про новий статус єдиної православної церкви України відбулась на божественній літургії, яку спільно правили патріарх Варфоломій і предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній.
Навіть політичні опоненти Президента надають йому належне. Ось слова Тимошенко: «Дуже символічно і добре, що ми отримали Томос саме сьогодні – 6 січня, у Святий вечір, напередодні Різдва Христового. Подібний символізм має надихати нас на успіхи і перемоги. З отриманням Томосу українці отримали нову точку відліку, з якої починається новий шлях до будівництва тієї України, якої ми давно гідні».
Юлія Тимошенко сказала, що з першого дня в політиці прагнула, аби в Україні була власна незалежна церква. Найімовірніший кандидат в президенти Тимошенко звернулася з «молитвою вдячності» до Господа «за те, що у найважчі миті не залишив Україну, що допоміг нам вистояти, здолати всі перешкоди та здобути велику духовну перемогу».
Поруч з Президентом Порошенко в Турції на Фанарі (це район Стамбула, де зосереджені церкви та монастирі Константинопольського Патріархату) постійно перебував єкс-Президент України Віктор Ющенко. Він з 2006 року працював над налагодженням контактів з Константинополем. Президент Ющенко каже: «Ми у 2008 році зустрілися з Вселенським патріархом. У нас було чотири або п’ять зустрічей.
Перша із них мала на меті встановити, в якому статусі Вселенський патріарх і синод Константинопольський дивиться на українську церковну територію. Яка вона для нього? Чужа чи є правові ниточки наших відносин у статусі 1686 року. Адже це і є саме правове, а звідси або перед цим і канонічне питання. І тому я робив формальний запит по нашій домоленості, на який я отримав абсолютно конкретну, ясну відповідь. Це був 2006 рік, весна. Відповідь приблизно гласила: Константинопольский патріарх і патріархія загалом дивиться на українську церковну територію в статусі 1686 року. Ми прийшли до тої тяглості, яку важливо було встановити, що насправді ми відносимося в церковних зносинах до Константинопольської патріархії (а не до Москви авт.), як митрополія відноситься до патріархії».
Але у 2008 році процедуру прийняття Томосу про автокефалію української церкви запустити не змогли, чи не наважилися. Під час візиту Константинопольського Вселенського Патріарха Варфоломія в Київ на святкування 1.020-річчя хрещення Русі стався такий випадок: Константинопольського Вселенського Патріарха Варфоломія Московський патріарх Олексій II запросив на обід до Києво-Печерської лаври.
Віктор Ющенко згадує: «Я пригадую ці нюанси, і я офіційно патріарха Варфоломія, якого я люблю дуже, попереджав, що знімаю з себе будь-яку відповідальність, що з вами може трапитися на тому обіді. Подивіться, будь ласка, на моє обличчя, я теж попробував тієї ласки. Тому українська влада знімає із себе будь-яку відповідальність. Це ваша зона відповідальності. Я вам не рекомендую цього робити. Усе ж той обід відбувся. Досить короткий, але відбувся. Особливості відносин Константинопольського патріарха й московського тоді були такі, що московський патріарх не згадував у літургії ім'я Вселенського патріарха від 1996 року, коли визначили автокефалію естонської церкви. І тому між цими двома патріархами й церквами не було церковного спілкування».
Ще не було отруєнь Скрипалей, але Ющенко вже отруїли, то чого чекати від московських фсбешних попів в Києві добре знали.
У 2008 році йшла запекла боротьба між Президентом Ющенко та Премьєр-міністром Тимошенко. Пам‘ятаєте? Українців не треба завойовувати. Українці самі себе завоюють, бо де два українці, там завжди буде три гетьмана.
Лідер партії «Батьківщина» та ймовірний кандидат у президенти України Юлія Тимошенко, за часів президентства Віктора Ющенка їздила у 2008 році до патріарха Єрусалимського і вмовляла його не допустити надання автокефалії українській церкві. Про це в своїх інтерв'ю розповідає сам екс-президент. Юля Тимошенко випередила Ющенка та перша побачилася з Варфоломієм. На зустрічі з ним вона просила пригальмувати процес надання Томосу, дочекатися, поки вона стане президентом, і вже тоді приймати Томос. Тимошенко прояснила для грека, яка велика частка «політичного» мало у 2008 це питання навіть для націонал – патріотичних сил.
За словами Ющенко, також було і з переговорами про можливість євроінтеграції. «А це не тільки тоді, Ви знаєте. Я таку історію бачив у Брюсселі, коли чотири роки назад наша опозиція їздила з 2010 по 2013 рік, щоб ЄС не приймав рішення по асоціації, рішення по лібералізації візового режиму. От ми прийдемо, тоді при нас ми все це зробимо. Оце була аналогічна проблема, коли ми ставимо на аналіз церковне питання. Я зустрів, на жаль, замість того, щоб дружньо взятися всім за це, говорити, який це важливий це фактор для держави, для нації. Були люди, які експлотували це як політичний фактор. На жаль. Але, можливо, від того ми й кріпші».
Чому питання Томосу таке важливе, для Росії, що вона боротьбу проти української церковної незалежності не зупиняє? Ющенко каже: « Я переконаний, що це найбільша втрата в політиці «русского мира» в широкому розумінні цього слова. Це хімічно чиста наша перемога. Це хімічно чиста поразка Путіна».
Отримання автокефалії Православною церквою України викличе спротив антиукраїнських сил, які тільки посилять свою боротьбу проти української церкви», - така думка архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія Зорі. «Як в 1991 році завершення залежності і проголошення незалежності України постало з новими викликами для українського народу і держави, так само і Томос про автокефалію, всеправославне проголошення незалежності української церкви стає викликом, і багато праці є попереду», – сказав Зоря. «І не треба забувати, що як тоді, у 1991 році було багато супротивних сил, які, попри проголошення незалежності, не зупинили протидію і протистояння почали проводити п’ять років тому проти української державності, полишивши надію іншим чином її зруйнувати. Очевидно, що всі ці виклики будуть стояти перед Україною і українською церквою в церковному питанні. Тому що супротивні сили не зупинилися, вони не сплять, вони розуміють вагомість того, що відбулося і що буде відбуватися. І тому до цього треба бути готовими. Праці багато, праці відповідальної. І ми просимо Бога, щоб він допоміг, як дотепер допоміг пройти цим шляхом, так, щоб допоміг і далі пройти вірно для успіху цієї церковної справи і для блага українського народу», – заявив Зоря.
Що втрачає Росія в Україні? По-перше, Росія втрачає «м‘яку силу». Самим наочним прикладом «м'якої сили» є жіноча привабливість, на відміну від чоловічої «жорсткої сили». На Донбасі в 2014 пресічна українська людина хоча б раз на рік заходила у церкву московського патріархату, де вона чула московську мову, антиукраїнське слово пастиря і т.д., а потім вона зомбувалася російським телебаченням, музикою на кшталт «комбат-батяня», російською фльмою, книгою і т.д. А в школі від учителя дитина чула: «А яка різниця між Росією та Україною?»
Томос вбиває «м‘яку силу» агресора. Не одразу, але запускає незворотній процес визволення свідомості народу колонії. А українці кілька сотень років були рабами Російської Імперії – СССР.
По-друге, Росія втрачає мільйони і мільйони грошової маси. 12 тисяч церков – це 12 тисяч церковних лавок, магазинів і т.д. Ви придивитесь до торгових площ Києво-Печерської лаври. А ще з Росії до нас везуть всі необхідні церковні товари, літературу і т.д.
По-третє, Москва втрачає вплив – кому влада виділяє землю під забудову? Як бізнес фінансує спорудження тисяч і тисяч храмів? А свої охоронні структури – «донські казачки», там, де їх до 1917 в природі не існувало.
Зникає дуже сильна перепона для «лагідної українізації» України. Згоден з Тимошенко: «Офіційна передача Томосу про автокефалію Святішій Церкві України – це подія, яка визначає історію нації на багато років вперед».
Ясно чому проти надання автокефалії українській церкві дуже рішуче виступала Російська православна церква, яка до сьогодні відігравала домінуючу роль у релігійному житті України. Адже УПЦ (МП) підпорядковано в Україні більшість парафій та монастирів. Важливо зазначити, що українська влада вимагає, аби «українська» церква Московського патріархату змінила назву на «російську», визнаючи свою залежність від Росії, яка веде війну з Україною, окупувавши частину її території. Цікаво, що патріарх РПЦ Кіріл у своєму листі до Константинопольського патріарха Варфоломія апелював, що слово «російська» у назві церкви принижує релігійну організацію в очах українців. Правда очі виїдає. Не обманювати, а назватися правдиво приведе до втрати впливу.
До слова, наразі Православна церква України має близько 7 тисяч парафій. Це парафії колишніх УПЦ КП та УАПЦ. Після Об‘єднавчого собору, який відбувся 15 грудня, до ПЦУ вирішили перейти вже понад 50 парафій УПЦ МП на чолі зі своїми священиками. Якщо раніше церковники московського патріархату у дискусіях часто використовували доводи про неканонічність українських православних церков, то тепер ситуація змінилася кардинально. Московські попи не змогли віднайти Томос та інші документи, що підтверджують претензії Московської церкви на свій високий статус. То ж само святами в Україні є саме московські попи.
Синод Вселенського Патріархату визнав незаконною анексію Київської Митрополії Російською Православною Церквою. Синод прийняв рішення про "визнання незаконною анексії Київської Митрополії Російською Церквою в 1686 р".
Як відомо, у статті Вселенського патріархату "Вселенський престол і Українська церква" зазначалося, що "Канонічні кордони Російської Церкви були визначені, коли ця Церква була вивищена до статусу Патріархату в 1589 році і ніколи не була змінена ніяким Патріаршим чи Синодальним Томосом, Київська митрополія ніколи не належала до цих меж".
"Положення, викладені в Патріаршому та Синодальному "Акті" 1686 року підтверджують, що канонічна територія Київської митрополії не була передана до Московського Патріархату… Звичайно, це все розумів Московський Патріархат, саме тому він свавільно порушив вказані умови й ніколи не дотримував їх, тому що прагнув свавільно включити Київську митрополію до своєї канонічної юрисдикції".
У документі відзначається, що "зважаючи на важкі історичні обставини, Вселенський Патріархат замовчував про порушення та нездатність Московського Патріархату дотримуватися положень "Акта" 1686 року, проте ніколи не забував та не ігнорував вказаного".
У жовтні 2018 року синод Вселенського Патріархату також зняв анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української православної автокефальної церкви Макарія та визнав їх канонічними.
Яке радісне Різдво у 2019 році! Славімо Господа, друзі!
І.Бредіхін
