Шойгу в радянській армії, якщо і служив, то у стройбаті (будівельному батальйоні). Кар‘єра приголомшлива. Хто знає про що я, той зрозуміє. За радянських часів в стройбат забирали перевчених «ботаніків»: сліпих від читання заумних книжок, плоскостопих, чи бідолах з хронічними болячками, наприклад, з залікованим туберкульозом; сильно розумних ні в радянській армії, ні, особливо, на флоті не любили. У стройбат забирали також звільнених після в’язниці для неповнолітніх злочинців. В стройбат брали також представників кавказьких та середньоазіатських республік та автономій. Росіян і Радянський Союз вони не любили, російську мову багато з них майже не знали. Деяким з них, наприклад, чеченцям, зброю в руки краще було не давати. До речі, саме на батьківщині Шойгу міжнаціональна напруга між росіянами та місцевими зашкалювала і в радянські часи, і дотепер.
До речі, в Сирії наземні війська РФ не воюють. Тільки авіація. Флот забезпечує постачання амуніції (2.000 т щоденно). Наземні операції (про них російські ЗМІ не пишуть) проводить чеченський поліцейський спецназ – один батальйон. У вас відчуття дежа-вю не виникає? От і я про це. В Абхазії проти грузин також воював батальйон чеченського спецназу Шаміля Басаєва. Готували той батальйон найкращі інструктори ГРУ Росії. Я про дві чеченські війни по факту яких Чечня у склад РФ входить, але загальноросійським законам не підлягає. А дань у формі величезних трансфертів з російського бюджету отримує. То, як ви вважаєте, хто переможе у третій російсько-чеченській? Я би поставив на Чечню, яка разом з Дагестаном відокремиться від Росії. А от скільки доведеться відрізати від Ставропілля та на користь північнокавказьких республік казати ще рано.
У 1991 році у силовому протистоянні проти ДКНП (ГКЧП — рос.) Єльцин фактично виступав за Росію і «валив» Горбачова з його СРСР. Війська свого не мав. Шойгу був тоді російським міністром МЧС. Шойгу під дахом МЧС створив для Єльцина спецназ – першу приватну армію нової Росії. Разом з чеченськими бойовиками Шаміля Басаєва, рязанською школою міліції, кількох танків без боєкомплекту – це майже вся військова потуга незалежної Росії проти СРСР під час серпневого заколоту ДКНП 1991 року. Радянський спецназ, таж «Альфа» Білий Дом Єльцина взяла б за півгодини максимум і з невеличкими втратами. Але радянський спецназ воювати за СРСР проти Росії відмовився. Перед відмороженими бойовиками Шойгу та Басаєва таке питання не стояло в принципі. Їх антирадянськість була ідейно-принциповою.
Не буду писати про стрімкий зліт кар’єри алтайського «партапаратника» часів перебудови Шойгу. Батько його в 1944 році, як і всі тувинці, став громадянином СРСР. Він був родом з сім‘ї кочевників-скотарів. Але на пенсію виходив вже першим заступником Ради міністрів Тувинської АРСР. Про батька розказують, що у брежнєвському політбюро він був спеціалістом по омолоджуванню, налагодженню потенції та іншим буддійсько-тувінським обрядам. Молодий Сергій Шойгу вчився у школі посередньо. Хоча, що робити в радянській школі учню шамансько-буддійської премудрості, я не знаю. У 1977 році він закінчив Красноярський політехнічний інститут за спеціальністю "інженер-будівельник", після чого і починається його стрімка кар’єра. З 1979 року працює старшим виконробом будівельного тресту "Ачинськалюмінстрой". Одружився на дочці головного інженера тресту і вже через кілька років зайняв його крісло. У ті роки тесть Шойгу був дружний з першим секретарем Ачинського міськкому КПРС Олегом Шеніним, що став згодом секретарем ЦК КПРС. Шенін взяв над Шойгу шефство. У 1988 році 33-річний Сергій починає стрімку дворічну кар’єру в КПРС. В 1990 році партійний розгінний блок кар’єри валиться в радянське минуле, а Шойгу стає заступником голови Державного комітету РСФСР з архітектури і будівництва. У 1991 очолює російське єльцинське МЧС. До речі, в 1996 році на президентських виборах в Росії переміг комуніст Зюганов. Фальсифікації були тотальними. На Україні це закінчується майданом…
А в Росії була приватна армія «беспредельщиків» Єльціна під орудою Шойгу. На роботу до МЧС перейшли найкращі працівники «Альфи», «Вимпела», спецназа ГРУ. Бази в Москві та по всій Росії, своя авіація, командний пункт під охороною батальйону спец. призначенців. Чисельність МЧС перевищила 120 тисяч, а силові підрозділи мають задачу, яка не афішується: «Для забезпечення безпеки існуючого конституційного ладу». Пряме порушення російської конституції, до речі.
У 1996 лідер комуністів про свою перемогу на виборах не згадав жодного разу. Зюгі, якому Шойгу, можливо, через Шейніна, а можливо і особисто пояснив, що з ним буде персонально, звичайно, білизну відіправ, але повагу, навіть серед своїх прибічників, комуністичний лідер втратив назавжди. З ним пішов потихеньку злив і комуністичної партії Росії і комуністичної ідеї. Люди поступово розуміли всю дегенеративність комунізму та його носіїв в сучасній Росії. Українські комуністи були ще більшими дегенератами, ніж росіяни. Ті просрали свою країну феодалам - новодєлам, але новодєлам своїм з КДБ та штучно вирощеного місцевого олігархату. Українські комуністи підкладали свою країну, разом з місцевими олігархами, під чужих феодалів.
Місцевий Ахмєтов чи Порошенко, як на мене, краще ніж іноземні Путін, Медвєдєв чи той же Шойгу. І ще про 1996 рік в Росії. До влади комуністи приходять виключно великим кровопусканням. Або не приходять. В Індонезії у 1965 році перебили 1 мільйон комуністів, які рвалися до влади. Світ стримано зітхнув з полегшенням. Навіть Радянський Союз радів невдачі маоістів. Думаю у 1996 році щось подібне було б і в Росії. І весь цивілізований світ тішився б з масової зачистки Росії від комуністів. І навіть прислали б війська на допомогу. Якісь спецнази з добрим вишколом. Можливо б для Росії бойня 1996 р. була би благом. Порятунком від червоного феодального православного фашизму, який править бал в ерефії останніми роками.
Якщо Шойгу прийде до влади в Росії після Путіна – я навіть не наважуюсь коментувати можливі варіанти. Сталіна назвали Чінгіс-хан з телефоном. Шойгу стане бароном Унгерном з ядерною зброєю.
В 2012 Шойгу став міністром оборони Росії. Тепер вже ясно, що Путін запланував свою «побудову русскава міра» і знайшов генерала для його виконання. «Русскій мір» - це проведення російськими спецслужбами активних операцій по всьому світу, навіть в США, Євросоюзі. НАТО до таких атак виявився неготовим. Обама проявив слабкість. Якщо Путін спланував антиамериканський безлад у світі шляхом розповсюдження ядерної зброї та засобів її доставки серед своїх сателітів, то це злочин проти людства крутіш, аніж Гітлер. «Рускій мір» - це функціонування засобів масової інформації Росі та її ідеологічного апарату в режимі військового стану. Це коли вони не дотримуються ніяких етичних норм. Будь-яка брехня, яка дозволяє досягти поставленої мети прийнятна. Наприклад: «Бендери їдуть в Крим різати росіян». На виході маємо «Кримнаш», а брехня російських ЗМІ, це як димова завіса при проведенні бойових дій. Це кібератаки проти своїх противників. Це використання ісламського фактору для атак проти своїх противників. Це підтримка терористичних угруповань, які воюють проти цивілізованих країн світу. Фактично, це продовження політики Комінтерну та післявоєнного Радянського Союзу проти цивілізованого світу.
Ми, українці, знаємо, що таке «рускій мір». В Канаді та США українці живуть заможно, їх рівень життя нічим не поступається білим американцям чи канадцям. Мають свої церкви, школи, пресу, культурне життя. Користуються всіма перевагами правового суспільства. В Канаді та США українці зберігають свою історичну пам'ять та мову.
І порівняємо з тим, як живуть українці в тюрмі народів – Ерефії. Мільйони українців не мають ні національних шкіл, ні національної школи чи церкви. Вони примусово записують своїх дітей росіянами, втрачаючи національне коріння. Це геноцид небачений у світовій історії. Мільйони постраждалих.
Єдине, що мене якось приміряє з дійсністю, це те, що Бог править. Тому збуваються не безумні сценарії російських фантастів - альтернативщиків. Це плем’я борзописців в своїх романах вже попереписувало по багато разів всі сюжети російської історії. Багато разів москалі - «попаданці» громили США, Японію та Німеччину, завойовували весь світ та космічні Галактики і т.п. Те, що Бог не дає прибутку недостойним, оберігає світ від знищення його російським варварством, то фантасти надають росіянину у своїх творах. Там Росія перемагає всіх, користується повагою.. Маячню збудженої уяви своїх фантастів росіяни іноді навіть приймають за реальність.
Кілька днів тому світ знов посміявся з могутності російського Чорноморського Флоту. Російський розвідувальний корабель «Лиман» зіткнувся біля Босфору з карго «Ашот 7», який перевозив 8.800 овець з Румунії до Того. Судно зафрахтував кримський татарин, який худобу на продаж і віз. «Ашот» з вівцями не постраждали, а от бойовий похід російського розвідника виявився останнім. 78 морячків виловили з моря, ніхто не загинув. Хоча, як таке могло статися, світ дивується. Розвідувальний корабель ЧФ Росії, який повинен був обслуговувати потреби російського угрупування у Сирії, який повинен був відслідковувати ситуацію на морі і у повітрі на сотні миль навкруги, загинув від зіткнення з тихохідним транспортом. У Шойгу 9 травня буде не зовсім святковий настрій. Сирійська війна не афганська, але гроші російського бюджету зжирає справно. І скінчиться все для російських військ приблизно так, як скінчилося в Афганістані. Вихід військ та розвал країни.
А Трамп не Обама. І жарти в нього якісь для росіян образливі. Трамп зірвав святкування 9 травня в Ленінграді. Я вибачаюсь, коли кажу про «святкування». У лютому 2017 у російській Думі відбулися слухання з патріотичного виховання. Випадково, чи ні, але без будь-якого резонансу в засобах масової інформації, співголова руху "Безсмертний полк Росії» представив звіт, який, як написано у звіті думи, «змінив малюнок розміру заподіяних СРСР збитків у роки Великої Вітчизняної» (другої світової) війни. Відповідно до розсекречених даних з Держплану СРСР, людські втрати Радянського Союзу у другій світовій війні склали 41 млн. 979 тисяч осіб. Це не сучасна українська пропаганда військового часу. Це не ліберальні російські історики – грантожери, і це не російські історики-патріоти, які гроші отримують з місцевих фондів. Чесне історичне дослідження пишуть і ті, та інші. Це повідомляє документ вищого органу державної влади Російської Федерації. Одразу після війни Сталін оприлюднив цифру втрат СРСР близько 7 мільйонів, потім 14, Хрущов вже казав про втрати близько 20 мільйонів, при Брежнєві наводили кількість втрат більш, ніж 20 мільйонів, при Горбачові почали говорити про приблизно 27 мільйонів. Путінська Росія наважилась на черговий крок до правди-істини. Але яке святкування може бути при таких людських втратах?
І. Бредіхін.
Далі буде.
