Газета «Провінція» вже неодноразово привертала увагу до збудованого в 1938 році гуртожитку пляшкового заводу по вул. Леніна, 276. Цей будинок формує архітектурне обличчя всього району, прилеглого до шляхопроводу.
Але знаходиться в жахливому стані. Ще рік-другий і місто втратить одну з своїх архітектурних візитівок. Як на мене, це стане маленькою трагедією. Втрата кількох таких будівель — і Костянтинівка втратить своє обличчя, буде іншим містом. Не знаю, як з гуртожитком, але я упевнений, що місто не повинно втратити дві скульптури нашого місцевого ваятеля Миколи Левченка. Зроблені одночасно з будинком, вони прикрашають його вхід. За стильовими ознаками — це типовий соцреалізм у дусі Олександра Дейнеки. Життєстверджуюча молодість, оптимізм, здоров`є і вітальна сила… Це так близько до того, що в той же час робили в нацистській Німеччині (той же Арно Брекер)… Як і слов`яногірського Артема роботи великого Кавалерідзе, німці цю фізкультурницю і її друга‑спортсмена не знищили. Вижили ці герої і під час хрущовських архітектурних зачисток, коли під покровом темряви зруйнували в Костянтинівці статуї Леніна і Сталіна на привокзальній площі, скульптуру у парку Металургів, де, як на фото у Горках, Ленін і Сталін сидять на лавочці, як знищили згодом і інших колгоспниць, робітників, піонерів та інших героїв соцартівського епосу. Думаю, що ні в якому разі ми не повинні загубити ці роботи нашого земляка. В них — дух тієї епохи, вони класно і талановито зроблені. Це ж і є дійсна, не підроблена, історія міста… Ще два роки тому один з ветеранів костянтинівського футболу Анатолій Іванович Слободяніків намагався добитися вирішення цієї проблеми шляхом перенесення скульптур на стадіон «Металург». Він звертався в ісполком, де з`ясувалося, що скульптури стоять на балансі пляшкового заводу, як основні фонди. На тому тоді все і закінчилося. Думаю, що тепер, при умові об`єднання зусиль влади і бізнеса, скульптури можливо врятувати. Тим більше, що одна з них — фізкультурниця — пішла лусками, тому потрібно потурбуватися і про реставрацію.
Ігор Бредіхін, викладач КПЛ.
