Дореволюційна костянтинівська синагога

Серед найстаріших будинків нашого міста привертає увагу дореволюційна двоповерхова будівля, в якій в наш час розташовані адвокатські офіси на першому, і БТІ (бюро технічної інвентаризації) на другому поверсі на перетині вулиці Островського і вулиці Горького. Це 63 квартал Дмитрівського селища на правобережжі Кривого Торця. Коли піти від Леніна по Горького нагору, то цей будинок буде розташований одразу за  міськвідділом міліції.

Саму будівлю і два сараї поруч було збудовано в 1914 році. Таке враження, що міцний кам’яний фундамент на складному розчині не має сносу. Цегляні стіни з типово єврейськими візерунками, нетипової форми вікна роблять цю старовинну будівлю несхожою на інші.

Культовою спорудою для численної тогочасної єврейської громади міста цей будинок слугував недовго. Як і католицький храм, і православні церкви, синагога була закрита під час антирелігійних войовничо-безбожних 1920-30-х років. Але на відміну від розташованих недалеко від неї на Дмитрівці православного собору і костьолу, синагога не була стерта з мапи міста. Типово єврейська культова будова, висотою 7,5 метри, але всередині з величезною залою і галереями, була поділена надвоє, і на дерев’яні лаги була настілена підлога другого поверху.

Єврейська громада відігравала суттєву роль у розвитку Костянтинівки, як у дореволюційні часи, так і в радянську епоху. Достатньо згадати її роль у створенні в 1938 році місцевого театру ім. О.С. Пушкіна. Євреї міста Костянтинівки компактно проживали в найзаможнішому Дмитрівському селищі, поки не були розстріляні нацистами у грудні 1941 року в Сергіївській балці.

Під час війни будівля не вціліла. Після другої світової у 1947 році будинок площею 410 кв. м було відроджено. Там почала  працювати школа №19 міського відділу освіти. Крім головного будинку і двох сарайчиків, всі ще дореволюційного походження, було добудовано вуличний дерев’яний туалет і дерев’яний забор-штакетник.
Цікаво, що «одиницею виміру» для туалету було обрано «очко». Воно обійшлося в 645 радянських карбованців. А вся дерев’яна «уборная на 8 очков» була оцінена в 5.160 карбованців. Мене розсмішили ці підрахунки, але поважна людина з трохи більшим, ніж у мене досвідом, сказала: «Чого сміятись, чотири для хлопчиків і чотири для дівчаток».

Вже на початку 1960-х в цьому будинку була розташована СШ робочої молоді №5 (вечірня), а згодом там влаштувалася контора Укрінвентаризації МКГ УРСР. Вже під назвою БТІ вона там розташована і дотепер. Цікаво,  як мінялись адреси, за якими стояв будинок: Леніна, 264, потім Курганна, 258-а, і, нарешті, Островського, 448 чи Горького, 4.

Відрізок вулиці Островського від вулиці Гоголя до Горького ще зберіг чарівність давнини, якусь особливу атмосферу спокою, і гідний нашого вшанування.

І. Брєдіхін, викладач історії КВПУ.