Візитівка донецьких степів — овіяні народними легендами кургани… До гуркоту розривів у наших степах, вони, як і всі ми, вже мабуть звикли.
Використання курганної групи, як артилерійської мішені. Тимчасово непідконтрольна Україні територія Донецької області. Район заповідника Хомутовський степ.
А ось до брязкоту землерийних машин та шурхоту лопат, які терзають їх тіло, – ні. І ніколи не звикнуть, бо ці, здавалося б, мирні звуки, віщують загрозу припинення їх існування взагалі. Саме зараз, під час війни та коронавірусного карантину, в полях відбувається новий та безпрецедентний за масштабами наступ людської жадібності та вандалізму на основу того, що робить нас людьми – культуру.
Ситуація, яка склалася, є логічним продовженням та кульмінацією системного освітнього провалу, коріння якого тягнеться ще у радянські часи – бо саме за часів активної індустріалізації набула сили практика безжального тотального знищення нерухомих об’єктів культурної спадщини — будь то храм, старовинне поселення, курган чи куток заповідної природи.
Акт вандалізму. Пограбований курган. Землі Іллінівської громади.
За СРСР на теренах Донеччини було розорано та зникли назавжди декілька тисяч курганів. Тобто в підсвідомості населення вже закладена відсутність розуміння неприпустимості пошкодження древніх поховальних архітектурних споруд, що є, за великим рахунком, унікальними «пірамідами». Бо саме наші кургани іноді містять десятки поховань різних культур, які іноді відстоять у часі одна від одної на тисячоліття...
І ось маємо – декілька тижнів тому розголосу набув випадок знищення кургану у Миколаївський області. Під прикриттям озброєних охоронців «невстановлені особи» за допомогою техніки розрили курган. І це дуже дивно, бо з огляду на результати, проведеного фахівцями ГО «Східноукраїнське товариство охорони історії та культури», моніторингу ситуації зі станом збереження історичних об’єктів у Донецькій області, станом на 2019 рік — в наслідок та під прикриттям військових дій — знищено, пошкоджено та пограбовано близько 500 курганів... І тиша!
Попри зусилля фахівців, які постійно інформують місцеві та центральні органи влади про виявлені порушення, немає ані суспільного розголосу, ані дієвої реакції з боку відповідних установ.
Не треба далеко ходити, аби наживо побачити як це відбувається – Костянтинівка та територія колишнього району тут не пасе задніх — грабунки курганів. Грабіжницькі дії по курганам набули тут нечуваної масовості. Ми вже писали про перебіг багатоетапного пограбування кургану поруч з с. Олександро-Калинове. В ході обстежень стану збереження курганних комплексів на землях Іллінівської громади зафіксовано нові руйнації сезонів 2019-2020 років — декілька курганів мають пограбовані центральні поховання. Оглядом встановлено саме грабіжницьку спрямованість дій осіб, які, будучи заохочені безкарністю, продовжили «ловити рибу у каламутній воді» воєнного часу... Загальна по області кількість та об’єм пошкоджень історичних пам’яток силами фахівців, які працюють попри відсутність підтримки з боку обласного керівництва культури, — не піддається обліку. Склалася парадоксальна ситуація – тим, хто переймається цією проблематикою, має відповідний фах та ладен займатися рятуванням культурних об’єктів навіть на ініціативних засадах, всіляко намагаються перешкоджати держслужбовці, які займають відповідні посади та отримують від держави премії, вочевидь за сумлінне збереження «тиші», під прикриттям якої поповнюються приватні колекції можновладців…
Тож, якщо нашим чиновникам за народні гроші забагато навіть тієї національної спадщини, що вже є на державному обліку, про що доводилось чути неодноразово, то логічним виглядає розробка нової культурологічної концепції відносин нашого суспільства та успадкованих разом з територією історичних об’єктів, як таких, що належать людству.
Треба усвідомити самим та довести нащадкам, що ми не «недолуге бидло», а нація, яка може відповідально адмініструвати свою територію, сумлінно зберігаючи та досліджуючи сторінки світової історії.
О. Філіпов, ГО «Східноукраїнське товариство охорони історії та культури».
