Поки триває загальноукраїнський карантин, поговоримо про соціально корисні правові норми Закону № 540-IX, що набув чинності 2 квітня. Незважаючи на діючі карантинні обмеження, спробуємо не впадати у відчай, а раціонально скористатися своїми правами у цих нелегких реаліях.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20) запроваджено зміни до різних законодавчих актів. Не пощастило педагогам, батькам, учням, студентам, тобто учасникам освітнього процесу. Тривалість навчального року у закладах освіти встановлюється спеціальними законами. У разі встановлення заборони учасникам освітнього процесу відвідувати заклади освіти, тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, дата початку та закінчення відповідного навчального року (років) визначається Кабінетом Міністрів України. Тут без коментарів…
Далі буде дещо краще? Наприклад, у Законі «Про зайнятість населення» викладено в новій редакції ст.47 (Допомога по частковому безробіттю) та доповнено цей Закон новою статтею 47-1 (Допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України).
Кому держава готова виплачувати допомогу по частковому безробіттю? Як її рахуватимуть?
На підставі ст.47 Закону «Про зайнятість населення» ця допомога надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин, якщо: зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу) має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 % чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше % на місяць.
Відповідно до статті 47-1 Закону «Про зайнятість населення» допомога по частковому безробіттю надається центрами зайнятості застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабміном. Це відбуватиметься за зверненням роботодавця для виплати такої допомоги працівникам. Хоча не все так просто, як хотілося би, адже стосовно роботодавців Законом передбачені певні вимоги. Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Урядом, у разі відсутності у роботодавця заборгованості з виплати зарплати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду зайнятості і не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Який передбачено строк виплати допомоги по частковому безробіттю та який є строк звернення для одержання коштів? Кому таку допомогу не надаватимуть? Які документи треба надати роботодавцю до центру зайнятості?
Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше строку проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином. Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Ця допомога не надається у 3-х видах випадків. Скажімо, якщо зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин. Або коли є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах. І ще є підстави, які залежать від працівників. Така допомога не надається, коли працівник відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем); якщо людина працює на підприємстві за сумісництвом; або коли працівник проходить альтернативну (невійськову) службу.
Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець подає такі 4 групи документів: заяву у довільній формі; копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України; відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю. Також слід надати довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва. Суттєвий нюанс: право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). Тобто працюючим пенсіонерам ця допомога не передбачена. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю має прийматися центрами зайнятості протягом 3-х робочих днів з дня подання роботодавцем документів за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування. (Докладніше читайте роз’яснення Держпраці України від 07.04.2020 р.: Допомога по частковому безробіттю у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) http://dsp.gov.ua/dopomoha-po-chastkovomu-bezrobittiu-u-zv-iazku-z-poshyrenniam-koronavirusnoi-khvoroby-covid-19/)
Сімейні та цивільні строки продовжуються…
Іноді певна бюрократія може бути застосована саме на користь пересічної людини. Окрім величезних штрафів за порушення карантину, маскового стилю життя та обмеження свободи пересування, маємо певні соціально зорієнтовані на людей правові норми. Так, у трудових відносинах спрощені особливості оформлення дистанційної роботи. Відповідно до ч.2 ст.60 Кодексу законів про працю (нова редакція) на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. А ще в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Такі вимоги запроваджено у п.9 Розділу VII «Прикінцеві положення» Закону «Про банки і банківську діяльність».
Інша сфера, житлово-комунальна, де згідно Закону «Про житлово-комунальні послуги» та літніх урядових постанов 2019-го, надавачі цих послуг стали масово ініціювати укладення нових типових договорів із споживачами за різними видами послуг, тепер зазнає карантинної паузи? Бо норми «карантинного» Закону № 540-IX передбачають можливості без паніки і зайвої метушні просто надавати послуги і платити за них, якщо люди мають таку можливість. (Хоча накопичені борги не передбачають «списання» їх в історію.) Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону № 540-IX, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п’яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабміном.
Не менш цікавими є сімейні та цивільні строки, які теж стосуються кожного. Так, розділ VII «Прикінцеві положення» Сімейного кодексу України законодавці доповнили пунктом 2-1 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Йдеться про застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; про визнання батьківства за рішенням суду. Наприклад, спори про батьківство та материнство передбачають строк в 1 рік, коли варто встигнути подати позов, плюс додайте ще час дії карантину. Аналогічно розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Наприклад, позовна давність в 1 рік, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару, розірвання договору дарування, спору за договорами найму продовжується на час дії карантину.
Леонид Гапеев, юрист.
