Запровадження зимового новорічного карантину, установленого урядовою постановою № 1236, може створити неоднозначну реакцію. Одразу його тривалість спонукає запастися терпінням і медичними масками, купленими або пошитими власноруч. Отож, замість зимової казки, маємо розібратися в економіко-правових реаліях цього процесу.
Напевно, буде психологічно легше адаптуватися до карантину, якщо пригадати, що зима повноцінно триває 3 місяці. З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом, Уряд установив в Україні карантин з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р., продовживши дію попереднього. Це передбачено у новій нещодавно оприлюдненій постанові КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Які нині діють нові заборони та обмеження? Чи має значення правильне носіння маски для дотримання карантинних норм?
Так, маємо поступово опанувати ази акторської майстерності, тобто цілком без жартів не забувати бути в образі. Адже на території України на період дії карантину запроваджуються (серед іншого) такі обмежувальні протиепідемічні заходи, коли забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. А ще відтепер заборонено: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні; самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.
Які саме заборони пов’язані із проведенням масових заходів та релігійних обрядів?
Певні заборони стосуються проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш 20 осіб. (При цьому в разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра).
Які є виключення серед загально визначених заборон у проведенні масових заходів?
Дозволено проведення заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право займатися нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом їх здоров’я.
Які саме обмеження стосуються релігійних обрядів та роботи закладів культури?
Запроваджені обмеження стосовно проведення релігійних обрядів та функціонування закладів культури зорієнтовані на уникнення масового скупчення людей, навіть поза приміщенням. Наприклад, заборонена діяльність культових споруд та приміщень, облаштованих для молитовних потреб, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів з розрахунку одна особа на 5 кв. метрів споруди чи приміщення.
Також не дозволяється проведення релігійних заходів на відкритому повітрі, під час яких не забезпечено дотримання дистанції 1,5 метра між присутніми. А ще заборонено приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць. (Важлива умова: розміщення глядачів здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду у кожному окремому кінозалі або залі). Заборона стосується і приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, де не забезпечено можливість обмежити кількість людей у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів приміщення.
Які запроваджені особливості здійснення пасажирських перевезень?
Заборонені різні пасажирські перевезення, коли кількість людей фактично є більшою за кількість місць для сидіння. Йдеться про заборону здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах. Водночас перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, пасажирами під час перевезення.
Які заборони та обмеження стосуються розважальних заходів та нічної роботи окремих сфер економіки?
Не важко зрозуміти заборону проведення дискотек, роботи розважальних закладів (нічних клубів), діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій.
Окрім цього, не дозволяється робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 року до 1-ї години 1 січня 2021 року.
Які встановлено вимоги та обмеження для обслуговування клієнтів у закладах громадського харчування та у сфері обслуговування в цілому?
Заборонено розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв).
Не дозволена діяльність суб’єктів господарювання, що обслуговують відвідувачів, у яких не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; де не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту (захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот) та не здійснюється належний контроль за їх використанням; де обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту та не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Які встановлені умови для відвідування закладів освіти?
Заборонено відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти. Також не дозволяється відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу. І наступна заборона стосується проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів).
У яких випадках під час карантину заборонено планову госпіталізацію пацієнтів?
Заборона стосується проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів; крім надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим. Дозволено надавати наступні види медичної допомоги: у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями; надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах. Також не заборонено надання планової медичної допомоги закладами охорони здоров’я національного рівня, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів. Це стосується і проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я людей.
Які додаткові заборони, окрім названих обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджені новою урядовою постановою?
Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови № 1236, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України (серед іншого) забороняється: приймання відвідувачів суб’єктами господарювання у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім надання цих послуг із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах. Заборони стосуються приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах та інших закладах розважальної діяльності; приймання відвідувачів у сфері торговельного і побутового обслуговування населення. Дозволено здійснення торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.
Леонід Гапєєв, юрист
