Михайло Cеліщев веде до автомобіля, на якому виїжджає з бригадою на виклики. Чоловік працює на станції швидкої допомоги фельдшерем 13 років. Каже, що зайвих людей тут немає. Цими днями фельдшер дивився репортаж про колег з Франції, які виїжджають до хворих на коронавірус.
“Нашій машині один рік, а колеги з Франції їздять на автомобілях семирічної давнини. У нас краще оснащення”, — хвалиться Михайло. На балансі станції – двадцять два автомобілі. Жодної старої “Газелі” – усі нові.
Фельдшер показує вміст сумок та іншого обладнання всередині них. Цей реанімобіль Костянтинівська станція швидкої медичної допомоги отримала торік. У ньому кисневі концентратори, мобільний кардіограф – поки везуть пацієнта, його кардіограму вже передають до Обласного центру кардіо- та рентгенваскулярної хірургії у Краматорську. У реанімобілі є також ампули з металізе — для критичних випадків, коли є загроза інфаркту. Одна така ампула коштує 26 тисяч гривень. Такий укол у разі потреби пацієнту роблять безкоштовно. Попри 13-річний досвід, Михайло каже, що найважче у його роботі – спілкування з людьми.
“Найважливіше – заспокоїти родичів, які стоять поряд і заважають в цей момент. Часто кричать – це нерви, я розумію. У людей бракує грошей на лікування, вони свої емоції на бригаду швидкої допомоги виливають. Але у мене є протокол, за яким я маю працювати. Я не можу його порушувати. Часто люди вимагають зробити певний укол, але зараз ми відходимо від такої практики, наші протоколи змінюються – ми дотримуємося лікування таблетками”, — говорить Михайло.
Протокол – це чіткий перелік дій працівника швидкої у момент надання допомоги. Після надання допомоги усі свої дії фельдшер заносить у спеціальну картку. Її перевіряє керівництво у Краматорську та Києві. На підставі цього нараховують заробітну плату.
За свою роботу Михайло отримує 10 тисяч гривень. Зараз, у період карантину, його заробітна плата трохи зросла.
“Максимальна зарплата у лікаря швидкої з усіма надбавками за COVID-пацієнтів, вислугу та категорію складає 24 тисячі гривень, — говорить головний лікар Костянтинівської станції швидкої медичної допомоги Євген Тарасовський. – Ще кілька місяців тому вона була 12 тисяч гривень. Але це не заробітна плата. Лікарів критично не вистачає – мало хто піде працювати за такі гроші”, — говорить Євген Тарасовський.
Костянтинівська станція – одна з дев’яти таких в Донецькій області, входять до Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Краматорськ). Обласний центр став неприбутковим підприємством, з вересня 2020 року року отримує фінансування з Національної служби здоров’я України.
Лікарів критично не вистачає – найстаршому 65 років
За штатним розкладом на станції мають працювати 24 лікарі. Але зараз їх 12. Лікар невідкладної медицини швидкої допомоги – так тепер вони називаються.
“Кадрів на швидкій завжди бракує. Фельдшерів вистачає, адже у місті маємо медичний коледж. З лікарями важче. Робота на швидкій специфічна – не кожен витримає таке навантаження. Треба за дві хвилини зібратися та їхати – чи то на ДТП, чи то інфаркт на даху, чи то якась кримінальна ситуація. Це витримає далеко не кожен. За моїми спостереженнями, хто витримав п’ять років, той лишається”, — каже Тарасовський.
За 5 років на роботу до станції прийшов один лікар. З дванадцяти лікарів у штаті сьогодні – половина пенсіонери віком 60+.
До складу Костянтинівської станції входять також підстанції — Дружківка та Торецьк.
Виклики у період COVID
Дзвінків за добу на станції швидкої допомоги близько 600 — 700. Лише на кожен п’ятий (в середньому) виїжджає бригада. Як і в березні, так і в грудні щодоби бригади швидкої виїжджають на 120-130 викликів.
“Навантаження стало більше, кожен десятий виїзд — до хворих з COVID. Але часу, щоб одягтися, потрібно більше – на захисні костюми, окуляри, рукавички, маски. 600 дзвінків – це не усі для викликів. Якщо є показання для виїзду, то бригада приїде. Висока температура або біль в області серця – це показання для виїзду”, — констатує головний лікар.
Показання можуть бути для надання екстреної та невідкладної допомоги.
Перспективи
Зараз на базі Костянтинівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування будується відділення екстреної допомоги. Наразі тривають ремонтні роботи – прибудовується бокс, через який під’їжджатиме автомобіль. У перспективі бригада швидкої буде туди привозити пацієнта. Відділення буде розраховано на 12 місць.
***
Усі звернення поділяються на екстрені та неекстрені
До категорії екстрених належать звернення пацієнта, що супроводжуються:
— знепритомленням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань.
Диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання такого звернення.
До категорії неекстрених належать звернення пацієнта, що супроводжуються:
— раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом.
Диспетчер перенаправляє такі звернення до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги, а у разі відсутності такої можливості — направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги протягом 1 години з моменту отримання звернення.
Авторка – Наталія Олександрова.
***
Проєкт “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
