Чи замислювалися ви про те, які судові ризики для громадян під час дії тривалого загальноукраїнського карантину можуть зачіпати права та законні інтереси кожного? Шкода тільки, що страхові компанії навряд чи вас застрахують від адміністративних протоколів та розгляду судових справ за порушення умов карантину. Втім, ця, стресова, на перший погляд, ситуація має щонайменше 2 позитивні аспекти: суди не завжди стягують з громадян 17 тисяч гривень штрафу; соціально корисні правові норми у різних сферах економічного життя мають полегшити карантинні обмеження. Про це й поговоримо докладніше.
Перебування без маски у парку, навіть якщо людина там не гуляє із цуциком, а тимчасово перебуває, скажімо пішки рухається через цей парк запланованим маршрутом, може обернутися складанням протоколу поліцією. Але подальший розвиток ситуації вже цілком залежатиме від позиції громадянина безпосередньо у суді. Одна така не вигадана історія сталася на Херсонщині, але вже увійшла до судової практики, на яку можуть посилатися й інші учасники подібних ситуацій. 07.04.2020 року о 12-30 жінка знаходилась в парку без засобів захисту — маски чи респіратора, чим порушила вимоги постанови КМУ № 211 (із внесеними змінами постановою від 02.04.2020 року № 256). Цим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення). При розгляді справи (повний текст судового рішення http://reyestr.court.gov.ua/Review/88762363) громадянка заперечила свою вину та пояснила, що вона зупинилась у парку протерти свої окуляри, а в цей час поклала маску до сумки. При цьому пояснила, що працюючи лаборантом медичної установи, вона добре ознайомлена із карантинним режимом та дотримується його.
Які ж висновки зробив суддя та які сумніви тлумачив на користь людини?
Вислухавши пояснення цієї особи, дослідивши адміністративні матеріали справи, суддя вважає, що ті фактичні дані, які містяться у протоколі від 07.04.2020 та в доданих до протоколу фотоматеріалах, хоча і дають підстави стверджувати, що у діях особи є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП, в той же час пояснення людини також заслуговують на увагу. Оскільки з наданих фотоматеріалів її пояснення також можуть вбачатися як реальні. За цих обставин, даний сумнів має бути трактований на користь людини. Згідно п.п.1 п.2 та п.п.5 п.2 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 6 квітня 2020 р. (на період дії карантину) заборонено: перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно, а також відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності. В даному випадку фотодоказами доведено, що жінка дійсно перебувала в парку без засобів захисту. Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. За таких обставин, вина особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП є доведеною. В той же час, враховуючи її пояснення, суд вважає за можливе визнати дане правопорушення малозначним, звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Якою ж була «ціна питання» для жінки-медпрацівника за це адміністративне правопорушення, враховуючи передбачений Законом мінімальний розмір штрафу у 17 тисяч?
При малозначності порушення «ціну питання» визначив суд. Керуючись ст. 4 Закону «Про судовий збір», ст. 40-1, ст. 44-3, ст. 283, ст. 284 КУпАП (справа № 664/894/20) 14 квітня 2020 року суддя постановив наступне. Громадянку визнали винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, але правопорушення визнано малозначним, тому вирішено звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому з жінки суд стягнув судовий збір на користь держави в сумі 420 гривень 40 копійок.
Звільнення з роботи та виплати по безробіттю
Має бути посилено соціальну підтримку безробітних. Так, громадяни, які були звільнені з останнього місця роботи в період карантину (починаючи з 12.03.2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості, отримуватимуть допомогу по безробіттю з першого дня набуття статусу безробітного. Тобто, на період карантину правило про відкладення виплати допомоги по безробіттю для звільнених за власним бажанням застосовуватися не буде. Практично корисним для більшості наших співвітчизників є Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14) в оновленій редакції. Адже розділ VIII «Прикінцеві Положення» цього Закону доповнено пунктом 3-2 такого змісту. На період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. При цьому виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у цьому статусі будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо). Йдеться про можливість направити до центру зайнятості електронним способом заяву про постановку на облік, однак перед тим, як надсилати документи варто додзвонитися до центру зайнятості. У п.1 ч.5 ст.31 Закону визначено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів). Важливий нюанс: для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п’ятої статті 31 Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.
Як офіційно повідомляється на урядовому порталі, 18 квітня 2020 року набув чинності Закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-IX. Цим законом внесено зміни до «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Якщо людина звільнилася з попереднього місця роботи за власним бажанням саме в період карантину і вже зареєструвалася в службі зайнятості, не потрібно подавати жодних додаткових документів. Нарахування допомоги відбудеться автоматично. (https://www.kmu.gov.ua/news/pomyaksheno-umovi-otrimannya-dopomogi-bezrobitnimi-zvilnenimi-za-vlasnim-bazhannyam)
Про підтримку фізичних осіб-підприємців із дітьми
За інформацією з офіційного джерела (https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zaprovadiv-dodatkovi-socialni-garantiyi-dlya-fopiv-ta-malozabezpechenih-simej-na-period-karantinu) Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій на період карантину для фізичних осіб-підприємців, які мають дітей, та людей, які втратили роботу та зареєструвалися у центрі зайнятості як безробітні. Відповідну постанову «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми», розроблену Міністерством соціальної політики, прийнято на засіданні Уряду 22 квітня 2020 року. Рішенням Уряду запроваджено виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які належать до першої і другої групи платників єдиного податку та сплачували єдиний соціальний внесок, на період карантину та на один місяць після дати його відміни. Такою допомогою може скористатися близько 300 тисяч сімей. Вона надаватиметься на кожну дитину до 10-річного віку у розмірі прожиткового мінімуму (для дітей віком до 6-ти років – 1 779 грн; для дітей віком від 6-ти до 10-ти років – 2 218 гривень). Також для громадян, які втратили роботу або не мають можливості працевлаштуватися під час карантину, спрощено доступ і надано можливість отримати державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, яка передбачає і доплати на кожну дитину. Середньомісячній розмір допомоги для малозабезпеченої сім’ї, в якій виховуються неповнолітні діти, становитиме від 2800 до 3020 гривень.
Інша правова норма стосується отримувачів субсидії. Відомо, що задовго до запровадження карантину наявність заборгованості нерідко була проблемою, тобто відбувалося призупинення надання субсидії. Тепер через запровадження і продовження дії карантину рішенням Уряду збільшено з двох до трьох місяців термін простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг одержувачами житлових субсидій та пільг, за наявності якої житлова субсидія не призначається.
Сучасним організаційно-практичним недоліком є те, що раніше до запровадження карантину офіційні правові норми (Закони, постанови Кабміну) офіційно й досить оперативно розміщувалися на сайті Верховної Ради України та на Урядовому порталі. Тепер через об’єктивні карантинні реалії держслужбовці різного рівня (в т.ч. і урядовці) працюють в дистанційному (віддаленому) режимі. Тому нормативно-правові акти не одразу розміщують там, де практично ми можемо знайти тексти з першоджерела. Отже, можна порадити нашим читачам за наявності комп’ютеру та інтернету направляти до розпорядників інформації (скажімо, якщо шукаєте текст постанови КМУ, то пишіть до Секретаріату Кабміну) письмові запити на публічну інформацію. Запит можна направляти електронним способом. Адже інформація, отримана з офіційних джерел, теж може на практиці знадобитися.
Леонид Гапеев, юрист
