Люди готуються до зими по-різному. Одні покладаються на Божу милість, інші вважають, що досить накопичити влітку вдосталь мішків з теплом, наче бульбу, а дехто купляє ватяні штани і заготовляє горох для збереження в них комфортної температури. Такі методи майже безкоштовні. А от за теплі батареї тепломережа вимагає гроші. Вимагає, незалежно від якості цього тепла. Намагається взяти в людей гроші, навіть тоді, коли цього тепла не буває.
Напередодні минулої зими в газеті «Знамя индустрии» № 93 від 26.11.02 р. була опублікована стаття: «Отопление: за что платим». В ній викладено бачення працівника «Тепломережі», тобто людини, яка зацікавлена в надходженні грошей за опалення, навіть тоді, коли його (опалення) немає.
У статті мова йде про постанову Кабміну № 1497 від 30 грудня 1997 р., а не № 1797, як було помилково надруковано.
“Тепломережа” вважає, що якість опалення підтверджується температурою у квартирі. Якщо вона нижче ніж 5 градусів, тільки тоді платити за опалення не потрібно, а від 5 до 18 плата знижується на стільки, скільки забажає тепломережа і лише за той день, коли мірялося.
Тільки температура в квартирі не єдиний показник для перерахунку опалення. З 5 до 18 градусів у квартирі може бути не тільки від центрального опалення. Люди, особливо ті, у кого діти і старі, будь-якими засобами підтримують хоча б відносне тепло. І заслуги «Тепломережі» в цьому немає. Та й навіть у зимовий період бувають теплі дні. Особливо тоді, коли повіє теплий вітер з Атлантики. За цей вітер теж хочуть взяти гроші. Саме тому в СНИП (будівельних нормах і правилах) передбачений ще один параметр, що характеризує якість опалення, а саме температура теплоносія (води в батареях), що встановлена для житлових будинків у межах 105 - 95 градусів, але не нижче 85 градусів. І ця температура повинна підтримуватися на протязі всього опалювального періоду. Підтримуючи температуру тільки 40 градусів, «Тепломережа» заощаджує багато газу, а перерахунку населенню не проводить.
В той час, коли якість послуг не відповідає нормам, то в постанові № 1497 передбачено:
«...споживач викликає представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, показники порушень тощо (форму типового акта-претензії наведено у додатку № 3 до цих Правил). Акт складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору термін або відмови від підписання акта, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три споживачі, що проживають у будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення. Акт-претензія споживача подається виконавцю («Тепломережі»), який у п’ятиденний термін вирішує питання про перерахунок розміру платежів або видає споживачеві обгрунтовану відмову в задоволенні його претензій».
Ніяких термінів подання цього акту постанова не передбачає. Не передбачає вона й обов’язку споживача тепла розслідувати, з чиєї вини в його квартирі холодно. Не має значення хто винен: жек, або сусіди. Акт-претензія подається в «Тепломережу», і вже вона сама чи разом з місцевою владою повинна визначати винуватця відсутності тепла.
От же, готуйтесь до зими. Складайте акти. Подавайте їх у «Тепломережу». Залишайте собі копію з відміткою про одержання акту «Тепломережею». На заощаджені гроші, які поверне «Тепломережа» за недостатнє опалення, можна зігрітись, якщо не фізично, то хоч морально.
Не покладайтесь на владу, яка щорічно радісно рапортує про виконані роботи, щодо підготовки до зими. Вона переступить через цю проблему, як через скинуті штани, і попрямує до нових звершень у покращенні життя.
Напередодні минулої зими в газеті «Знамя индустрии» № 93 від 26.11.02 р. була опублікована стаття: «Отопление: за что платим». В ній викладено бачення працівника «Тепломережі», тобто людини, яка зацікавлена в надходженні грошей за опалення, навіть тоді, коли його (опалення) немає.
У статті мова йде про постанову Кабміну № 1497 від 30 грудня 1997 р., а не № 1797, як було помилково надруковано.
“Тепломережа” вважає, що якість опалення підтверджується температурою у квартирі. Якщо вона нижче ніж 5 градусів, тільки тоді платити за опалення не потрібно, а від 5 до 18 плата знижується на стільки, скільки забажає тепломережа і лише за той день, коли мірялося.
Тільки температура в квартирі не єдиний показник для перерахунку опалення. З 5 до 18 градусів у квартирі може бути не тільки від центрального опалення. Люди, особливо ті, у кого діти і старі, будь-якими засобами підтримують хоча б відносне тепло. І заслуги «Тепломережі» в цьому немає. Та й навіть у зимовий період бувають теплі дні. Особливо тоді, коли повіє теплий вітер з Атлантики. За цей вітер теж хочуть взяти гроші. Саме тому в СНИП (будівельних нормах і правилах) передбачений ще один параметр, що характеризує якість опалення, а саме температура теплоносія (води в батареях), що встановлена для житлових будинків у межах 105 - 95 градусів, але не нижче 85 градусів. І ця температура повинна підтримуватися на протязі всього опалювального періоду. Підтримуючи температуру тільки 40 градусів, «Тепломережа» заощаджує багато газу, а перерахунку населенню не проводить.
В той час, коли якість послуг не відповідає нормам, то в постанові № 1497 передбачено:
«...споживач викликає представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, показники порушень тощо (форму типового акта-претензії наведено у додатку № 3 до цих Правил). Акт складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору термін або відмови від підписання акта, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три споживачі, що проживають у будинку, або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення. Акт-претензія споживача подається виконавцю («Тепломережі»), який у п’ятиденний термін вирішує питання про перерахунок розміру платежів або видає споживачеві обгрунтовану відмову в задоволенні його претензій».
Ніяких термінів подання цього акту постанова не передбачає. Не передбачає вона й обов’язку споживача тепла розслідувати, з чиєї вини в його квартирі холодно. Не має значення хто винен: жек, або сусіди. Акт-претензія подається в «Тепломережу», і вже вона сама чи разом з місцевою владою повинна визначати винуватця відсутності тепла.
От же, готуйтесь до зими. Складайте акти. Подавайте їх у «Тепломережу». Залишайте собі копію з відміткою про одержання акту «Тепломережею». На заощаджені гроші, які поверне «Тепломережа» за недостатнє опалення, можна зігрітись, якщо не фізично, то хоч морально.
Не покладайтесь на владу, яка щорічно радісно рапортує про виконані роботи, щодо підготовки до зими. Вона переступить через цю проблему, як через скинуті штани, і попрямує до нових звершень у покращенні життя.
