Мовчазна згода

В «Провинции» № 39 від 24.09.2008 р. була надрукована стаття С.Стещенка «Нет подписи – нет и договора». Стовідсотково погоджуючись з тезою у назві і взагалі з усіма висновками статті, пропоную поглянути на проблему з іншого боку.

Пройшло небагато часу відтоді, коли почала діяти в нашому місті Управляюча компанія «КомЕнерго». Тому не будемо дорікати їй, що вона ще не перетворила наше місто в райські кущі. Проминуло занадто мало часу. Утім, перші кроки досить символічні. Звичайно, прості люди не плекали занадто великих надій, але їх запевняли, що ця нова структура хоча б припинить практику жеків – нахабного одурення мешканців міста. Та не так сталось, як гадалось.

Переді мною лежить лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 8/14-1534 від 07.11.08 р., підписаний заступником Міністра Р.М. Крамаренком: «Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору».

Здавалось, ясніше не скажеш. Напередодні приходу «КомЕнерго» в місто я писав: «...потрібно дуже уважно придивитись до угоди, яку запропонує ця «КомЕнерго-Костянтинівка». Якщо цей договір буде відрізнятись від затвердженого Постановою Кабміну № 560 від 12 липня 2005 р., то це означатиме, що компанія хоче впровадити методику Остапа Бендера.

А надійний і найдійовіший контроль за кількістю і якістю наданих комунальних послуг можуть здійснювати лише самі мешканці будинків, звичайно, якщо, знову-таки, це буде передбачено угодою. Тобто, повинно існувати просте правило: є послуга — є оплата, немає послуги — нема і оплати. Я маю на увазі такий запис в угоді, який би дозволив отримувачу послуг засвідчити своїм підписом факт її надання. І тільки при цій умові надавач послуг отримає гроші. І при таких умовах немає жодної різниці, яку назву матиме «компанія». І тільки тоді будь-який «кіт у мішку» чарівним робом перетвориться на кота, який справно ловитиме мишей». (Провинция» № 31 від 30.07.2008 р.)

Згідно з Законом «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24 червня 2004 р.: «Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність».

Цим же законом було дано доручення Кабінету міністрів України розробити типові договори, що і було виконано прийняттям Постанови № 560 від 12 липня 2005 р., якою був затверджений «Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Керівництву «КомЕнерго», звичайно, цей типовий договір не сподобався, і воно вирішило діяти всупереч ст. 179 Господарського кодексу, що наголошує: «При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови».

Отак відбулось перше порушення. «КомЕнерго» відступило від змісту типового договору.

Законодавцю не могло навіть у страшному сні наснитись, що у провінційному місті знайдуться хитруни, які нахабно порушать не тільки приписи Господарського, а й Цивільного кодексу.

Порушили і ст. 15 Закону «Про житлово-комунальні послуги»: «Мінімальні норми житлово-комунальних послуг, які визначають мінімальний перелік, мінімальні вимоги до кількості та якості житлово-комунальних послуг, затверджуються Кабінетом міністрів України».

Отже, спочатку вони зменшили мінімальний перелік, встановлений Кабміном з благословення виконкому міської ради. І таки добряче зменшили. Потім викинули з Типового договору статті, що їм не сподобались. Наприклад таку: «зменшення розміру плати за перевищення строків проведення ремонтно-профілактичних робіт та отримання компенсації за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством».

Якщо залишити поза увагою безграмотний зворот: «утверждённой законодательством», хитруни додали таку умову, що перерахунок оплати за ненадані послуги здійснюватиметься: «согласно утвержденной законодательством Методики», якої не існує. А якщо методики не існує, то, звісно, й немає перерахунку. Хоча в типовому договорі ясно зазначено: «У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати».

Мабуть тільки в якихось таємних закапелках мізків складачів договору зберігається необхідність пункту 3.2.11., яким зобов’язують споживача повідомляти про зміну кількості мешканців у квартирі. Адже оплата залежить тільки від площі помешкання, а не від кількості людей, що у ньому проживають.

Цікаво й таке. Згідно з п.1.4. договору «КомЕнерго»: «Общая стоимость услуг рассчитывается согласно действующему тарифу для каждого Потребителя отдельно».

Хочеться вигукнути по-одеськи: «Да шо ви говорите!!!» А як же один і той же договір, в якому зазначено, «напечатан для каждого потребителя». Як це розуміти? Один договір для усіх, з одними й тими ж додатками, з однією ціною і раптом: «для каждого Потребителя отдельно».

Особливо цікавий пункт 2.7., в якому передбачено. що якщо навіть органом місцевого самоврядування будуть переглянуті тарифи на послуги, то вони, виявляється, стають невід’ємною частиною цього договору. Такого ще світ не бачив, щоб майбутні, невідомо які ціни, яких ще немає і невідомо коли будуть, вже сьогодні включені в договір і підлягають сплаті, як тільки виникнуть. Вони навіть не підозрюють, що всюди, при настанні такого випадку договір переукладається, за згодою обох сторін. Виникає незручне запитання: а як же обіцянка-цяцянка В.Я. Рассаднікова – куратора «КомЕнерго» («Провинция» № 33 от 13.04.2008 г.)?: «Требовать изменения тарифов от исполкома мы не будем, нас в нем все устраивает».

А пункт 3.2.12. взагалі незаконний. Власник квартири може продати квартиру, не повідомляючи Управляючу компанію про борги, навіть, якщо вони справді існують.

Вершиною юридичного нігілізму є пункт 7.1.: «Настоящий договор заключается сроком на 3 (три) года и вступает в силу согласно ч.3 ст. 205, ст.ст.642, 643 Гражданского кодекса Украины через один месяц со дня его опубликования, если об ином не будет заявлено Потребителем в письменной форме».

Розберемось. Будь-який договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами. Недарма кожний договір, включаючи затверджений Постановою Кабміну № 560, починається з преамбули: «балансоутримувач в особі (прізвище ім’я та по батькові), що діє на підставі (наприклад, Устава), надалі «Виконавець» з однієї сторони і (прізвище ім’я та по батькові), який (яка) є власником (наймачем, орендарем) квартири з іншої сторони, уклали цей договір про нижченаведене...»

Ця преамбула присутня у договорі, який оприлюднений в газеті. Утім, неналежним чином використовуючи статті Цивільного кодексу, укладачі договору вважають, що ч. 3 ст.205 стосуються саме їх:

«У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Виходить, хитруни перемогли?

Тобто можлива така ситуація. Рекламна фірма надрукувала договір, згідно з яким всім пропонується отримати послуги з відновлення сексуального здоров’я із зазначенням ціни цієї послуги і вартості щомісячної оплати. Якщо люди цієї публікації не читали, або з інших невідомих причин промовчали, вони, за логікою «КомЕнерго», повинні сплачувати повну ціну за ці послуги.

Тому і промовчали керівники Компанії, що у ЦК є і ст. 641: «Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір...» Тільки запрошенням!!!

Але хитрість у тому, що люди, які сплатили хоча б один раз на рахунок Компанії, мовчки погодились з усіма умовами цього договору. Залишивши поза увагою першу частину ст. 622, керівництво «КомЕнерго» розраховує на її другу частину: «Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом».

Звісно, в договорі є посилання і на ст. 643: «Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку». Але ж ніхто відповіді, крім 8 людей, не надав, що підтвердила газета «Знамя индустрии» № 90 від 20.11.2008 р.: «Как сообщила директор УК «КомЭнерго» Мартыничева, «Только 8 граждан обратились в компанию для индивидуального оформления обоюдного договора, остальные приняли его в виде публичного документа, опубликованного 18 сентября 2008 года в нашей газете».

Цікаво інше. Коли справа стосується Роженка і його таємного зговору з компанією «КомЕнерго», вигулькують зовсім інші статті Цивільного кодексу. Депутат міської ради Безкоровайний К.М. звернувся з листом до міського голови з проханням надати копію договору між міською радою і «КомЕнерго-Костянтинівка», і отримав такого «гарбуза»: «...с момента подписания данного договора ДВУМЯ СТОРОНАМИ, вступают в силу требования ч.1 ст.626 ГК Украини: «Договором является договоренность ДВУХ или более сторон…»

Щоб депутат нарешті зрозумів неправомірність свого бажання познайомитись з цим втаємниченим договором, Роженко пояснив: «В соответствии с требованиями ст.ст. 6 и 627 ГК Украины: «Стороны свободны в заключении договора, выборе контрагента и определении условий договора…» …и никакое третье лицо, не являющееся стороной по договору, каковым Вы являетесь, не вправе истребовать данный экземпляр или копию заключенного и подписанного сторонами договора без их согласия».

Отже, висновок. В.Я. Рассадніков – куратор «КомЕнерго» («Провинция» № 33 от 13.04.2008 г.) сказав неправду: «Мы готовы работать открыто и информировать население города своевременно и в полном объеме...»

Не випадково автори статті в газеті «Провинция № 33 О.Окунева і С.Стещенко розводили руками: «А какая экономическая собака зарыта  во взаимоотношениях городского головы и его команды с этой корпорацией, доподлинно неизвестно...» Тепер, за сприяння Постанови Кабміну № 976 від 05.11.2008 р., цього собаку можна відкопати, і впевнитись, що він таки добряче тхне корупцією.

ЯРОСЛАВ. [email protected]