Двадцять сьомого квітня в Костянтинівській школі мистецтв відбувся традиційний для весняного періоду захід – великий звітний концерт. Музичне свято стало подією, яку всі чекали з нетерпінням, подією, що стала своєрідним творчим звітом за поточний навчальний рік, повний плідної праці та творчих досягнень.
До свята мистецтва в фойє школи були організовані персональні виставки учнів відділу образотворчого мистецтва: Олексія Чалого, Софії Костилєвої, Аліни Макарової, Ніки Шак (клас викладача Кравчук О.К.) та Катерини Григор’євої (клас викладача Держановської Ю.В.)
Концерт зібрав довкола себе близько 500 шанувальників мистецтва. Зала ледь вміщувала всіх бажаючих. Публіка прийшла, щоб подивитися та послухати виступи вихованців школи та їх педагогів. Серед слухачів були присутні батьки й вчителі, музиканти й лікарі та прості любителі музики.
В залу заходили сім’ями: бабусі й дідусі, мами й тата, брати й сестри, рідні та знайомі. Крім того – молоді люди, що колись вчились у нас, деякі із своїми малими дітьми – нашими майбутніми школярами (а можливо – нашими новими зірочками).
Концерт розпочався Державним Гімном України у виконанні хору викладачів. Подальшу програму продовжили ансамблі та солісти всіх відділів школи – фортепіанного, струнно-смичкового, театрально-хореографічного, сольного співу, а також відділу народних інструментів та духових та ударних інструментів. Загалом, концерт складався з 25 виступів. Публіка була у захваті від композиції «Lily Was Here», яку виконав викладач по класу саксофону - Артур Адамян. Порадував слухачів народний аматорський колектив вокальний ансамбль викладачів «Криниці» під керівництвом Олега Кошкина українськими піснями «Туман яром» та «Щедрик». Прикрасою концерту стали виступи юних піаністок Діани Стогнушенко та Анастасії Іванової.
Публіка тепло приймала артистів оплесками, квітами та вітаннями. На думку постійних слухачів, з кожним роком концерти в нашій школі становляться кращими та яскравішими.
Дуже приємно спостерігати за присутніми у залі: як змінюється вираз їх облич, як очікування і цікавість в їх очах перетворюються на радість, подив та захват. Має значення і те, які почуття виникають у публіки в хвилини спілкування з мистецтвом, про що говорить після концерту, який у неї настрій.
Концерт викликав у тих, кому пощастило побувати на ньому, найрізноманітніші почуття, і чи не найсильнішим з них була гордість за наших артистів, музикантів, художників, хореографів. А у викладачів – вдячність чуйній, делікатній, культурній публіці, яка вміє уважно слухати, підтримувати та співпереживати. Для виконавців цей концерт став чудовою нагодою отримати сценічний досвід і розкритися як артисти. А для тих, хто знаходився в цей вечір в залі – можливістю долучитися до справді прекрасного – до мистецтва.
Д. Романец.
