Незабаром жіноче свято. І зовсім недарма, що його святкують ранньою весною, коли з'являються перші квіти, перші промені сонця, перші почуття... і яка ж жінка не хоче бути привабливою, коханою і... щасливою. А жінки, про яких я хочу розповісти, дійсно щасливі. Щасливі, бо люблять свою роботу, а їх люблять за це і говорять їм слова подяки. Це наші милі дівчата: завідуюча ФАПом Чернишенко Ольга Миколаївна і поштарка Суворова Наталія Олександрівна. Жінки різних професій, але такі схожі між собою за покликанням бути справжніми знавцями своєї справи - бути людьми.
Ольгу Миколаївну важко застати вдома. Вона завжди біля хворих. Зранку, до роботи, обійде всіх, хто потребує її допомоги, і ще й після роботи забіжить, щоб переконатися, як почуває себе хворий. І дощ, і заметіль, і сильні морози не лякають її, і не відмовить вона нікому, а бігом спішить на допомогу.
Може комусь здається, що не така вже й важлива професія - поштар. Але це не так. А той, хто так думає, помиляється. На селі - це другий лікар. Лікар душі. Кожного дня поспішає Наталя Олександрівна відвідати "своїх пацієнтів", що чекають на неї: влітку, сидячи біля двору на лавочці, а взимку - виглядають у вікно, чи не принесла добру вісточку від рідних. А особливо раді цій жінці бабусі та дідусі, з якими вона поговорить, вислухає їхні проблеми, дасть пораду.
Я багато разів зверталася до них по допомогу, і ніколи вони мені не відмовили. З приємною посмішкою, з теплом у душі, з вогником у серці поспішають вони до людей.
Я часто на уроках літератури привожу приклади позитивних героїв з літературних творів, але ж вони поряд з нами, та не в творах, а в нашому житті. Такі люди є прикладом для нашої молоді.
Так хочеться, щоб це жіноче свято було для них особливим. А від жителів нашого села низький уклін вам, дівчата, за вашу ласку, добро, терпіння.
Зі святом вас, любі жінки! Хай доля щедро нагородить вас Здоров'ям, щастям, миром і натхненням Нехай із вами буде повсякчас І Боже і людське благословення!
Щастя вам!
Ольгу Миколаївну важко застати вдома. Вона завжди біля хворих. Зранку, до роботи, обійде всіх, хто потребує її допомоги, і ще й після роботи забіжить, щоб переконатися, як почуває себе хворий. І дощ, і заметіль, і сильні морози не лякають її, і не відмовить вона нікому, а бігом спішить на допомогу.
Може комусь здається, що не така вже й важлива професія - поштар. Але це не так. А той, хто так думає, помиляється. На селі - це другий лікар. Лікар душі. Кожного дня поспішає Наталя Олександрівна відвідати "своїх пацієнтів", що чекають на неї: влітку, сидячи біля двору на лавочці, а взимку - виглядають у вікно, чи не принесла добру вісточку від рідних. А особливо раді цій жінці бабусі та дідусі, з якими вона поговорить, вислухає їхні проблеми, дасть пораду.
Я багато разів зверталася до них по допомогу, і ніколи вони мені не відмовили. З приємною посмішкою, з теплом у душі, з вогником у серці поспішають вони до людей.
Я часто на уроках літератури привожу приклади позитивних героїв з літературних творів, але ж вони поряд з нами, та не в творах, а в нашому житті. Такі люди є прикладом для нашої молоді.
Так хочеться, щоб це жіноче свято було для них особливим. А від жителів нашого села низький уклін вам, дівчата, за вашу ласку, добро, терпіння.
Зі святом вас, любі жінки! Хай доля щедро нагородить вас Здоров'ям, щастям, миром і натхненням Нехай із вами буде повсякчас І Боже і людське благословення!
Щастя вам!
Л.М.Чурсіна, с.Маркове.
