Как мы писали в предыдущем номере, начальник управления МЧС в Донецкой области С. Глушко предоставил нам самые последние и достоверные данные о ситуации в зоне радиоактивного заражения под Константиновкой. Мы предлагаем читателям газеты выводы Киевского института ядерных исследований, сформулированные после проведения исследования отобранных проб, а также комментарии к этим выводам специалиста.
Висновки
результатів дослідження фракцій промислових відходів, відібраних на несанкціонованому полігоні у Костянтинівському районі, які були проведені Київським інститутом ядерних досліджень НАНУ
1. Аналіз питомої активності зразків, пошарово відібраних в точці «7000» свідчить про практично рівномірне забруднення цезієм-137 до глибини 35 см.
В т. «7000а», навпаки, питома активність на глибині 40 см приблизно в 50 разів більша, ніж на 10 см.
В т. «10» спостерігається різке зниження питомої активності цезію-137 від глибини, на поверхні – 2,1 х 106 Бк/кг, а на 15 см – 5,3х104 Бк/кг.
Отримані дані свідчать про неравномірне забруднення як площі полігону, так і про неравномірність розподілу активності за глибиною.
2. Відсутність радіонукліду цезій-134, низькі рівні питомої активності стронцію-90 та ізотопів плутонію, що знаходяться на рівні фонових значень, говорять про те, що високі рівні забруднення полігону радіонуклідом цезій-137 не можуть бути пов’язані з аварією на ЧАЕС.
3. Результати дослідження послідовного вилуговування цезію-137 різними розчинами і в різних фракцій відходів, відобраних на поверхні шлаків в т. «7000», дають підставу зробити припущення, що в процесі термічної обробки утворились сполуки з різними хімічними елементами, насамперед, Zn, Cu, Pb, Fe та інш.
Выводы комментирует заместитель главврача ОблСЭС Л. Гусева:
- Эти исследования дали возможность определить разработчика и приступить к разработке проекта по ликвидации ЧС. Разработчики и исполнители работ теперь сами будут определять необходимость дальнейших исследований.
Неравномерность заражения цезием-137, как по площади, так и по глубине может свидетельствовать то ли о том, что радиоактивные вещества были разнесены после выгрузки на полигоне или же их высыпали в разное время.
Можно точно сказать, что происхождение этих веществ не с Чернобыльской или других АЭС, а также, что это не связано с ядерным оружием.
Судя по заключению, радиоактивные вещества образовались в процессе термической обработки и входят в соединения с различными химическими элементами, прежде всего Zn, Cu, Pb, Fe, можно уверенно сказать, что это продукты переплавки на предприятиях, перерабатывающих черные и цветные металлы.
Это пористый шлак и, судя по неглубокому залеганию, завезенный не так давно на эту свалку.
Успеем или не успеем мы в этом году ликвидировать это загрязнение, теперь зависит, прежде всего, от погоды. Если зима будет теплой, то это вполне возможно.
Висновки
результатів дослідження фракцій промислових відходів, відібраних на несанкціонованому полігоні у Костянтинівському районі, які були проведені Київським інститутом ядерних досліджень НАНУ
1. Аналіз питомої активності зразків, пошарово відібраних в точці «7000» свідчить про практично рівномірне забруднення цезієм-137 до глибини 35 см.
В т. «7000а», навпаки, питома активність на глибині 40 см приблизно в 50 разів більша, ніж на 10 см.
В т. «10» спостерігається різке зниження питомої активності цезію-137 від глибини, на поверхні – 2,1 х 106 Бк/кг, а на 15 см – 5,3х104 Бк/кг.
Отримані дані свідчать про неравномірне забруднення як площі полігону, так і про неравномірність розподілу активності за глибиною.
2. Відсутність радіонукліду цезій-134, низькі рівні питомої активності стронцію-90 та ізотопів плутонію, що знаходяться на рівні фонових значень, говорять про те, що високі рівні забруднення полігону радіонуклідом цезій-137 не можуть бути пов’язані з аварією на ЧАЕС.
3. Результати дослідження послідовного вилуговування цезію-137 різними розчинами і в різних фракцій відходів, відобраних на поверхні шлаків в т. «7000», дають підставу зробити припущення, що в процесі термічної обробки утворились сполуки з різними хімічними елементами, насамперед, Zn, Cu, Pb, Fe та інш.
Выводы комментирует заместитель главврача ОблСЭС Л. Гусева:
- Эти исследования дали возможность определить разработчика и приступить к разработке проекта по ликвидации ЧС. Разработчики и исполнители работ теперь сами будут определять необходимость дальнейших исследований.
Неравномерность заражения цезием-137, как по площади, так и по глубине может свидетельствовать то ли о том, что радиоактивные вещества были разнесены после выгрузки на полигоне или же их высыпали в разное время.
Можно точно сказать, что происхождение этих веществ не с Чернобыльской или других АЭС, а также, что это не связано с ядерным оружием.
Судя по заключению, радиоактивные вещества образовались в процессе термической обработки и входят в соединения с различными химическими элементами, прежде всего Zn, Cu, Pb, Fe, можно уверенно сказать, что это продукты переплавки на предприятиях, перерабатывающих черные и цветные металлы.
Это пористый шлак и, судя по неглубокому залеганию, завезенный не так давно на эту свалку.
Успеем или не успеем мы в этом году ликвидировать это загрязнение, теперь зависит, прежде всего, от погоды. Если зима будет теплой, то это вполне возможно.
В. Березин.
