В умовах триваючої медичної реформи, коли будь-який візит до лікаря (лікаря сімейного або дитячого педіатра) різного профілю в межах поліклініки вашого обслуговування ретельно документується, з нас продовжують вимагати та «просити» гроші за УЗІ та інші обстеження. Чи можна, взагалі, це вважати законним явищем? Звичайно, ні. Але ж як із цим боротися і захищати свої права та права наших дітей? Поговоримо докладніше на цю тему, бо вже терпець увірвався мовчати про наболіле.
Для початку розповім власну не вигадану історію. Були з дитиною на прийомі у дитячого кардіолога. Зробив він УЗІ серця восени, тоді жодного слова про гроші не пролунало. Днями перед новим відвідуванням кардіолога зробили 2 рентгени хребта. Щоправда, рентгенівські плівки нам віддали у власність на постійне зберігання. І коштувало це «задоволення» 100 гривень. Потім мені розповіли рідні, що і за радянських часів люди платили за ці рентгенівські плівки. Йдемо далі стежинками медичного простору?
Як «лікуватися» відпоборів лікарів?
Стоматологія для дітей має деякі комунальні некомерційні підприємства. Пломби зубні дітям роблять. І, знову ж таки, грошей просять. Кілька місяців тому почав телефонувати до керівництва профільної комунальної стоматологічної поліклініки із доволі простим запитанням: чи покривається програмою державних фінансових гарантій послуга із пломбування зубів дітям? Простіше кажучи, чи покриває Національна служба здоров’я України (НСЗУ) витрати на пломбування, тобто чи можна поставити пломбу дитині за державні кошти? Якось «шифрувалися» медичні керівники, але таки відповіли. Якщо оформлено медичну декларацію із обраним лікарем-педіатром, усі ці дані є в електронній базі, то пломбу можна поставити за бюджетні кошти. Ось таке цікаве відкриття,чи не так? До речі, приватні стоматологи у деяких випадках рекомендують ставити пломби і на молочні зуби дітям. А зробити можна це і за бюджетні кошти, якщо, звісно, знати про це. Бо приватні стоматологи офіційно попросять сплатити доволі дорого. Ось так, наша «медична екскурсія» раптом закінчилася, бо мій терпець увірвався після останнього візиту до кардіолога. Лікар зробив кардіограму серця і записав нас на УЗІ буквально через 6 днів. І одразу промовив «за можливості здайте 180 гривень». Певна річ, до проведення УЗІ серця я нічого не платив. А в день проведення цієї медичної процедури якось несподівано виникла в голові проста ідея: зателефонувати до керівництва цієї поліклініки. Так і зробив, додзвонився до завідувача відділенням, безпосереднього керівника того лікаря. Культурно, але жорстко поставив запитання про припинення поборів і незаконність збирання коштів у даному випадку. Пояснив, що сподіваюсь на позитивне вирішення питання на «внутрішньому» рівні медзакладу. Своє прізвище називати не став. Повідомив лише про те, що УЗІ призначене саме на сьогодні. Але час називати не буду, бо є побоювання спроби лікаря «помститися». На моє усне звернення таки відреагували, бо зробив акценти на суспільно важливій проблемі боротьби із корупцією, адже «збирання» коштів поставлене «на конвеєр», і тут варто дізнатися, чи лікар сам це придумав, чи на нього тиснуть «згори», а тоді вже це кваліфікуватиметься як співучасть у корупції. Адже поки що не нікуди писав звернення, запити чи скарги до держорганів. Скажу вам відверто, шановні читачі, такий метод спрацьовує! Того дня лікар зробив УЗІ спокійно і ввічливо, і жодного слова про кошти не пролунало…
На превеликий жаль, проблема поборів або добровільної «подяки» є доволі не однозначним явищем з точки зору нашої мотивації, громадянської позиції і відповідних правових норм. Знайома, в якої чимало друзів серед медсестер, розповіла не радісну інформацію. При прийомі на роботу в медицину з них теж просять гроші. А потім люди «відбивають» свої витрати? А ще одна дуже освічена людина у сфері психології поділилася своїми спостереженнями. Мовляв, ми самі хочемо «висловити подяку» лікарю. І в одній медичній установі навіть повісили іронічний плакат-звернення медпрацівників до пацієнтів. Мовляв, не звинувачуйте нас у поборах і корупції, оскільки ви самі з власної доброї волі вирішили нас віддячити. От і виходить, що ми теж провокуємо «пошити себе у дурні»? Отож, варто ще раз подумати, кому і за що ми платимо у медицині? За необхідності, можна продумати про необхідний «перелік» запитань, а потім направити звернення чи запит до МОЗ, департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, керівника медзакладу та інших державних органів. До цих інстанцій можна направляти скарги про побори, а також до правоохоронних органів, а ще до народних депутатів, профільних парламентських комітетів, депутатських фракцій і груп, якщо маємо створити резонансний прецедент.
Що гарантує нам Закон?
Відповідно до положень Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» пацієнти мають право надавати грошову чи іншу допомогу лікарням, іншим медзакладам добровільно для закупівлі необхідних медикаментів, ремонту приміщень чи обладнання. Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням отримувача благодійної допомоги. Зверніть увагу на ключовий аспект: благодійність має відбуватися саме добровільно. На підставі ст.6 Закону благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності. Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб. Тобто у разі здійснення благодійних внесків пацієнт вправі затребувати інформацію у керівників медзакладів про цілі використання коштів.
А що рекомендують представники Національної Служби здоров’я України після нещодавнього візиту до Чернігова, тим пацієнтам, кого примушують сплатити благодійні внески у медзакладах?
Програма медичних гарантій для населення діятиме для всіх видів допомоги. Це консультації вузьких спеціалістів, планові хірургічні втручання, обстеження, спрямовані на ранню діагностику раку, пологи тощо. Усі медпослуги будуть надаватися пацієнтам безоплатно. Якщо у пацієнта вимагають кошти в лікарні, варто одразу звертатися на контакт-центр НСЗУ – 1677. Звернення мають бути офіційні, належним чином оформлені, з власним підписом. Адже вони стануть приводом для перевірки закладу. У разі підтвердження фактів так званих «благодійних внесків» медзаклад можуть позбавити контракту з НСЗУ.
Офіційний лист МОЗ України
Щоби зробити процес збору благодійних внесків прозорим, МОЗ України своїм наказом від 25.07.2017 р. № 848 зобов’язало заклади охорони здоров’я звітувати про зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб. З 1 січня 2018 р. медичні заклади повинні щоквартально інформувати про зібрані кошти та напрями їх використання: на території медичного закладу в загальнодоступному місці, наприклад на дошці оголошень; на веб-сайті медичного закладу, якщо такий є; на веб-сайті обласного департаменту чи управління охорони здоров’я.
Пацієнти мають право знати, скільки коштів зібрано конкретним медичним закладом і на які потреби — ліки, витратні матеріали, медичні вироби тощо — вони витрачені.
Про це МОЗ України нагадало роз’яснення керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій та керівникам закладів охорони здоров’я офіційним листом від 08.08.2018 р. № 09-06/588/2018. Наказом МОЗ України від 26.04.2017 р. № 459, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 липня 2017 р. за № 841/30709, передбачено Порядок розміщення на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти Державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності та гуманітарної допомоги, з метою забезпечення вільного доступу громадян до цієї інформації. 25 липня 2017 р. МОЗ України підписало наказ № 848 «Про здійснення заходів з контролю за надходженням і використанням благодійних пожертв у закладах охорони здоров’я». Тепер, з 1 січня 2018 р. заклади охорони здоров’я зобов’язані публічно звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.
Як громадські активісти добиваються прозорості у діяльності медзакладів окремих регіонів?
В якості прикладу можна навести історію з м. Тернополя. Практично, дуже складно побачити, для купівлі яких саме препаратів чи ремонту якого обладнання використали благодійні внески пацієнтів. Тому представники Центру громадського контролю “Дій!” у Тернополі зустрілись із міським головою для впровадження порядку звітування лікувальних закладів та благодійних фондів. У свою чергу, Сергій Надал надав розпорядження відділу управління охорони здоров’я та медичного забезпечення рекомендувати і підготувати типовий договір про співробітництво із благодійними організаціями, що діють на території лікувально-профілактичних закладів міста. Після включення пунктів про звітування до наявних угод між лікувальними закладами та благодійними фондами кожна людина зможе легко прослідкувати за тим, на що саме були витрачені її кошти. (програма “Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги” http://surl.li/rdio)
Рішення та висновки Конституційного Суду України
У Законі «Про благодійництво та благодійні організації» благодійництво визначається як добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб щодо надання набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності. Різні форми благодійництва і благодійної діяльності, у тому числі благодійні внески та пожертви, характеризуються такими правовими ознаками: безкорисливість, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди; добровільність, коли така діяльність здійснюється за власним волевиявленням, без будь-якого примусу та втручання з боку інших осіб та суб'єктів владних повноважень. (Рішення КСУ від 28.10.2009 р.: http://surl.li/rdit)
Леонід Гапєєв, юрист
