Після жвавого обговорення невигаданої судової історії чимало серед наших читачів запитують: як можна оформити податкову соціальну пільгу тим працюючим, хто виховує 2-х і більше дітей? Отож, зосередимо увагу на цих питаннях докладніше.
Що являє собою податкова соціальна пільга та кого вона стосується?
Податкова соціальна пільга практично означає право кожного працюючого на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримуємо від одного роботодавця у вигляді заробітної плати. На підставі ст. 169 Податкового Кодексу України (ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги. Відповідно до п. 169.4.1. ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Тепер арифметика. Згідно ст.7 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць з 1 січня складає 2102 грн. (Щороку ці граничні цифри дещо збільшуються, тому варто це питання тримати на контролі.) Нині, у 2020-му розмір заробітної плати, що дає право на податкову пільгу, становить 2 950 грн. (тобто прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2102 грн. помножимо на 1,4 та округлимо до найближчих 10 гривень.)
З якого моменту і де ця пільга надається?
Ця пільга надається з моменту звернення, тобто з дати надання відповідної заяви та усіх підтверджуючих документів. Тому краще подавати заяву і усі копії свідоцтв про народження дітей та інші необхідні документи швидко, інакше доведеться чекати наступного місяця виплати зарплати, коли відбудуться певні фінансові покращення. Зверніть увагу: податкова соціальна пільга надається лише за одним місцем роботи.
Чи може так трапитися, що доход у вигляді заробітної плати частково збільшився або навпаки зменшився? Що тоді буде з податковою пільгою на дітей?
У нинішній ситуації, особливо під час карантину, коли працівників оформляють на простій із оплатою 2/3, доходи зменшуються і варто їх уточнити, аби підрахувати можливості оформлення податкової пільги. Якщо ви мали більшу заробітну плату і заяву таку не подавали, то у період зменшення доходу не виключено можливості її подати. На практиці тут діє доволі простий механізм: протягом року подана ваша заява буде в роботі бухгалтерії, у разі збільшення доходу пільга не буде надаватися, а у разі зменшення розміру зарплати, за умови подання заяви та підтверджуючих документів, ця пільга має нараховуватися.
Якщо працівник вже надавав у 2019-му календарному році підтверджуючі документи про те, що його дружина не користується податковою пільгою на 2-х чи більше дітей, то чи потрібно це знову робити?
Діючим законодавством не передбачено подавати знову такі підтверджуючі документи. Але практика надання податкової пільги іноді буває не така й легка. Скажімо, роботодавець хоче переконатися, що дійсно ніхто ні про що не забув і не приховав ніяких фактів. Тоді може бути простіше надати документи, про які просить бухгалтерія, аніж писати скарги. Наприклад, можна надати довідку з місця роботи дружини, що вона не отримує податкову пільгу на 2-х чи більше дітей, або довідку про перебування на обліку у центрі зайнятості. А от у випадку, коли один з працюючих батьків оформляє податкову пільгу на дітей, а інший взагалі не працює і не отримує такої пільги, то достатньо буде у заяві просто зазначити, що чоловік (або дружина) не працює та не перебуває на обліку у службі зайнятості.
Що робити, коли батько виховує 2-х чи більше дітей, стикається на роботі із відмовою оформити податкову пільгу?
Завжди є право та можливість звернутися до суду із позовом. При чому у будь-якій ситуації. Держслужбовець може подати адміністративний позов до відповідного адміністративного суду. А «звичайний» працівник може подати цивільний позов до районного суду. Хоча варто порадити для початку письмово направити звернення до ГУ Державної податкової служби області. Для того, щоб отримати податкову консультацію. Адже на практиці буває й так, що роботодавець зрозуміє свою помилку та оформить податкову соціальну пільгу, тоді не доведеться звертатися до суду.
Що станеться тоді, коли працівник одразу у двох місцях роботи оформить податкову соціальну пільгу?
Не має значення, що стало причиною такого кроку з боку працюючої людини: елементарна забудькуватість чи спроба одразу «погнатися» за двома зайцями. У практиці є такі випадки. Скажімо, прибиральниця не повідомила роботодавця, що вже користується податковою пільгою. Але потім під час перевірки податківців це стало відомо. І настали для жінки малоприємні наслідки. Після розгляду позову роботодавця судом вирішено стягнути з прибиральниці на користь організації (роботодавця) певну суму завданих збитків, штраф та судові витрати по справі. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2523539)
Який граничний розмір заробітної плати дає право оформити податкову пільгу на 2-х та більше дітей ? Чи може збільшуватися або навпаки зменшуватися граничний розмір доходу для отримання пільги протягом цього року?
Життя в умовах карантину може розвиватися по-різному. Хтось дізнається про підвищення по роботі чи на держслужбі, відчує збільшення свого доходу, але ж багато людей знаходяться у простої або працюють неповний робочий день чи неповний робочий тиждень. Тому їхні доходи знизяться. Але тут є практичний важливий нюанс. Розмір податкової соціальної пільги протягом цього року не буде змінюватися, адже орієнтиром є розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб станом на 1 січня, тобто цифра 2 950 грн. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» і «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Тобто, слід орієнтуватися на суму місячної заробітної плати «до нарахування», що не перевищує 2 950 грн. для можливості оформити «звичайну» податкову пільгу для будь-якого працівника. А для одного з батьків розмір місячної заробітної плати «до нарахування» має не перевищувати 5 900 грн. (у разі виховання 2-х дітей, арифметика проста: 2 950 грн. помножимо на 2 дітей у віці до 18 років.) У випадку утримання 3-х дітей граничний розмір доходу «до нарахування» має не перевищувати 8 850 грн.
Як діяти, коли є поповнення в родині? Яким чином оформити податкову пільгу?
У цьому випадку, за загальним правилом, алгоритм дій простий. Якщо на світ з’явилася друга, чи третя дитина, і тепер ви є батьками кількох дітей у віці до 18 років, то слід надати до бухгалтерії заяву і копії свідоцтва про народження кожної дитини. У тих родинах, де один з працюючих батьків 3-х та більше дітей оформляє цю пільгу додайте копію посвідчення багатодітної родини. (Це передбачено п.2, п.5 «Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги», затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.)
Що робити у тому випадку, коли людина дізналася про своє право на податкову пільгу вже після звільнення з роботи? Чи не пізно у такому випадку відновити справедливість?
Звичайно, скористатися своїм правом значно краще буде у той час, коли людина перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, або є державним службовцем, на якого теж розповсюджуються ці пільги. Але на практиці є такі випадки, коли людина відстоює своє право через суд. Кілька років тому позивачка звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом, в якому вказала, що вона працювала з серпня 2005 р. по вересень 2007 р. в дитячому садку № 48 м. Часів Яру, де зверталася до свого безпосереднього керівника щодо можливості подати заяву про застосування до неї податкової соціальної пільги як до самотньої матері. Тоді працююча жінка мала консультацію з керівництвом бухгалтерії, після чого їй повідомили, що ця пільга на неї, як на жінку, яка розірвала шлюб, не поширюється. Після звільнення з цього місця роботи, колишня працівниця таки дізналася, що дія цієї пільги поширюється також і на неї. Тому звернулася до суду з проханням стягнути утриманий з її заробітку податковий прибуток у сумі 717 грн. 48 коп. У судовому засіданні представник відповідача підтвердила факт звернення до неї позивачки з приводу оформлення соціальної пільги, а проти задоволення позову не заперечувала. І ця судова історія мала свій соціально позитивний фінал. Позовні вимоги колишньої працівниці до бухгалтерії про стягнення матеріальної шкоди суд вирішив задовольнити у повному обсязі. Стягнув з бухгалтерії колишнього роботодавця безпідставно стягнутий податковий прибуток за період з 05.07.05. по 18.09.07. у сумі 717 грн. 48 коп., а ще судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. (докладніше: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9188688)
Як оформити заяву для отримання податкової пільги? Чи існує окрема форма заяви?
Сьогодні окремої законодавчо визначеної форми заяви не існує. Тому заповнити її бланк можна у довільній формі. Проте, є нюанси, на які слід звернути увагу. Працівник власноруч чітким розбірливим почерком має заповнити певні графи і правильно вказати інформацію. Слід написати назву юридичної особи роботодавця та П.І.Б. працівника повністю. Далі вказується ідентифікаційний номер платника податку та посада працівника. А ще будьте уважні! У пункті 1-му бланку заяви після тексту «Прошу застосовувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в підпункті» слід написати «пп.169.1.1.» у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ).
Леонид Гапеев, юрист