Чого чекати від подовженого карантину?

Опубликовано moderator - Jun 29

Через зростання кількості хворих Кабмін подовжив дію карантинних обмежень до 31 липня 2020 року. Таке рішення було ухвалено 17 червня. Очільник Уряду звернувся до керівництва МОЗ та МВС із вимогою посилити контроль за дотриманням карантинних правил. Але, незважаючи на стрімкі зміни, що можуть вплинути на плани багатьох із нас у літній період щорічних відпусток, є норми соціально-правового змісту, які нині стосуються багатьох читачів.

Про активізацію контролю за дотриманням карантину

Ще кілька днів тому на веб-сайті міськради (http://konstrada.gov.ua/) була оприлюднена офіційна інформація про послаблення на території міста Костянтинівки протиепідемічних заходів. На превеликий жаль, тепер усе кардинально змінилося. Як повідомляє це офіційне джерело, заборонятиметься перебування в громадських будинках, спорудах та транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту. А в транспорті заборонятиметься перевезення пасажирів в кількості більше, ніж передбачено місць для сидіння. Також йдеться про скасування проведення масових заходів за участю дітей і дорослих. При цьому зроблено акценти, що у випадку недотримання запроваджених протиепідемічних заходів, за рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, може бути запроваджено посилення карантинних обмежень, тобто скорочення автобусних рейсів на міських маршрутах та відновлення перевезень пасажирів виключно за спецперепустками. Крім того, на засіданні цієї спеціальної комісії, що відбулося 17.06.2020 (протокол № 15 https://bit.ly/3hDFX7L), серед іншого було розглянуто питання про створення мобільної групи, яка буде проводити моніторинг дотримання у місті протиепідемічних заходів.

Відповідно до Протоколу № 2 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій скасовано до особливого розпорядження проведення прийомів громадян і роботу громадських приймалень. Тепер наші читачі можуть надавати кореспонденцію (звернення, запити на публічну інформацію тощо) через поштову скриньку на першому поверсі приміщення міської ради, поштовим відправленням на адресу: вул. Олекси Тихого, 260, або засобами електронного зв'язку на електронну адресу: [email protected], тел. 06 (272) 4-03-23.

На підставі Закону «Про звернення громадян» звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення може зробити заявник за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії», воно записується (реєструється) посадовою особою. Варто нагадати, що цей профільний Закон передбачає можливості направлення електронного звернення, аби не витрачати час і кошти на оплату поштових послуг. При цьому зверніть увагу на ст.5 Закону, тобто на вимоги до звернень. У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями.

І тепер про раніше обіцяну позитивну інформацію, яка стосується корисних правових норм під час дії карантину.

Доплати окремим працівникам

Законом України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» передбачено додаткові, до встановлених законодавством, доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома).

Постановою КМУ від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» встановлено доплату працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати. (https://bit.ly/2YcaS34)

На виконання пункту 4 цієї постанови наказом Мінсоцполітики від 22 травня 2020 року № 321 затверджено відповідний перелік посад працівників - надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору. Доплату у розмірі до 100 відсотків заробітної плати зможуть отримати такі 6 категорій працівників: педагог соціальний / фахівець із соціальної роботи, фахівець із соціальної допомоги вдома, соціальний працівник, соціальний робітник, фахівець з фізичної реабілітації, практичний психолог / психолог. А конкретніше персональний перелік працівників, яким встановлюється відповідна доплата, визначається керівником закладу, установи сфери соціального захисту. Така доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

У разі запитань чи проблемних ситуацій можна звернутися до ГУ Держпраці Донецької області, щоби отримати консультації у телефонному режимі (0623) 52-18-59.

Звільненим за власним бажанням під час карантину…

Звільнення під час карантину, як це не дивно прозвучить, з точки зору банальної логіки, може бути корисним для працівників. Хоча ніхто й не закликає поспішити цим скористатися, у ситуації без вибору такий розвиток подій передбачає певні соціальні гарантії.

Позитивна норма стосується тих працівників, які звільнені з останнього місця роботи в період карантину (починаючи з 12.03.2020 року) за власним бажанням і стали на облік в державній службі зайнятості.

18 квітня 2020 року набув чинності Закон від 13.04.2020 № 553-IX про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Цим законом внесено зміни до «Прикінцевих положень» Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Тобто на період карантину, встановленого Кабміном, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного. Така виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним центру зайнятості, за умови підтвердження свого наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо). Важливий нюанс: для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю (визначені пунктом 1 частини 5-ї статті 31 цього Закону). А загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів. За офіційною інформацією з Урядового порталу, якщо людина звільнилася з попереднього місця роботи за власним бажанням саме в період карантину і вже зареєструвалася в службі зайнятості, не потрібно подавати жодних додаткових документів. Нарахування допомоги відбудеться автоматично. До речі, на період дії карантину та протягом 30 календарних днів після його закінчення, установлено мінімальний розмір допомоги по безробіттю у розмірі 1000 гривень. (Про це йдеться у Постанові № 217 від 08.04.2020 Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину».) Контроль за виконанням цієї постанови здійснює Державний центр зайнятості.

Ще є нюанси звільнення за власним бажанням, визначені у ст.38 КЗпП України. Важливо заздалегідь продумати і правильно написати у заяві причину звільнення, бо від цього залежатиме формулювання розірвання трудового договору. Так, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), тоді роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Про повернення коштів за пробне ЗНО

За дорученням Президента України Міністерство фінансів разом з Міністерством освіти і науки розробило механізм повернення грошей за пробне ЗНО. Фінансування буде здійснюватися за рахунок Фонду боротьби з COVID-19. Уряд прийняв рішення повернути гроші учасникам пробного тестування в повному обсязі. За участь у пробному ЗНО кожен учасник сплатив в середньому 145 гривень за кожен навчальний предмет. Український центр оцінювання якості освіти до 30 червня сформує базу даних із інформацією про кожного учасника та суми, яку він сплатив за пробне ЗНО, передасть її у «ПриватБанк». Для отримання коштів учасникам, які були зареєстровані на пробне ЗНО, достатньо буде звернутись до найближчого відділення банку та пред’явити унікальний номер учасника ЗНО у 2020 році. У разі проблемних ситуацій стосовно повернення цих коштів можна звернутися до облдержадміністрації, МОН, Урядового контактного центру, до Офісу Президента України, Уповноваженого Президента України з прав дитини.

Леонид Гапеев, юрист.