Часто ми згадуємо про права людини. Але нерідко забуваємо про певні обов’язки, що має кожна людина перед природою та суспільством. Цілком серйозно говорив Маленький Принц: «Ми відповідальні за тих, кого приручили!» Іншими словами, ми реально є відповідальними за тварин, коли перебуваємо в соціумі. А чи завжди ми дотримуємося необхідних правил поведінки із тваринами у громадських місцях? Отож, поговоримо про правила поведінки й безпечного поводження із тваринами.
Якщо в Україні нині налічується 7 державних зоопарків, не говорячи вже про різні приватні контактні зоопарки місцевого значення, то, без сумніву, замислитися про правила безпечної поведінки і безпечного поводження з тваринами варто скрізь.
Якось дівчина з невеликого міста вирішила відвідати зоопарк сусіднього областного центру. На початку вона поводилась цілком нормально й пристойно: ходила, гуляла, дивилась на тварин. Потім відвідувачка зоопарку чомусь вирішила поближче пробратися до огорожі із верблюдами. Несподівано для усіх перелізла через огорожу, щоби зробити фотографії із тваринами на власний мобільний телефон. Бо такі селфі нині стали модними? Зазвичай через таких непроханих гостей у тварини активізується цілком природний інстинкт самозбереження. Після несподіваного вторгнення людини до забороненої території перебування тварини із невідомим пристроєм верблюдиця із дитинчам стала захищатися, вкусила дівчину в голову. Працівники зоопарку, які стали свідками того інциденту, одразу надали постраждалій дівчині вчасну першу необхідну допомогу та викликали бригаду швидкої, яка відвезла відвідувачку зоопарку до лікарні…
Згодом постраждала подала цивільний позов до суду проти державного зоопарку. У позовних вимогах просила суд стягнути кілька тисяч гривень з державного зоопарку в якості компенсації за моральні страждання, плюс компенсацію за лікування.
Існують певні норми поведінки для людей…
У цій невигаданій історії автор сюжету жодним чином не ставить собі на меті когось захищати чи звинувачувати. Але ж варто подивитися на ситуацію з точки зору здорового глузду.
У цивілізованому світі людей вже змалечку привчають до певних правил і норм поведінки у громадських місцях. Тварини в Україні теж захищені Законом, та й інстинкти самозбереження спрацьовують у них миттєво, якщо людина поводиться не зовсім адекватно.
Головним аргументом на захист зоопарку було те, що відвідувачка вчинила незаконне вторгнення людини на територію перебування тварини. «Під час здійснення загального використання об'єктів тваринного світу забороняється порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмноження.» (ст.16 Закону «Про тваринний світ»). «Користувачі об'єктами тваринного світу зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм використання об'єктів тваринного світу». (ст.34 Закону). Фактично, коли відвідувачка зоопарку незаконно опинилася поза огорожею, на забороненій для людей зоні, то вона порушила спокій та середовище існування тварини із дитинчам.
Проникнення людини в зону (вольєр) для обслуговування та утримання тварин з метою виготовлення несанкціонованої фотозйомки, націлення й наближення впритул до верблюдиці мобільного телефону практично є прикладом грубого й жорстокого поводження з твариною, що перебуває у своєму житлі й відчуває агресивне проникнення людини на свою територію. В таких екстрених ситуаціях у тварин активізується природній інстинкт самозахисту. Тому районний суд Харкова визнав право тварини на недоторканість, підтримав правоту дій працівників зоопарку та повністю відмовив позивачці у задоволенні усіх вимог.
Прості речі й житейська мудрість
Перебуваючи у будь-якому зоопарку України, варто уважно почитати Правила поведінки для відвідувачів. Зазвичай, їх розміщують у загальнодоступних місцях. З метою збереження тварин для запобігання нещасних випадків відвідувачам зоопарку категорично заборонено годувати, дразнити й лякати тварин; заходити або перелазити через бар’єри та інші огородження приміщень для тримання тварин та інші споруди; протягувати до тварин через решітки та сітки руки й ноги, а також притуляти й торкатися тварин різними предметами. (Якщо ж погодувати тварин у міні-зоопарку таки дозволено, то про це має бути чітко написано у конкретних Правилах.)
Думаю, варто в сучасних родинах та в освітніх закладах на заняттях природознавства й екології частіше досліджувати проблему безпечного поводження із об’єктами тваринного світу. Бо подібні інциденти, коли страждає людина і тварина, насправді нікому не потрібні.
Та й зайві клопоти й судові ризики не завжди виправдовують надію тих, хто подає позов про велике стягнення коштів.
Схожа інша історія нещодавно стала предметом розгляду в Голосіївському райсуді Києва (https://vkursi.pro/vsudi/decision/94269243). В приватному зоопарку, розташованому в одному із столичних ТРЦ, жінка перебувала з дитиною та своєю подругою. На запрошення співробітника зоопарку вона зайшла в клітку до Лемура і під час перебування там він її вкусив. Про це було повідомлено адміністрацію зоопарку, викликана поліція та швидка допомога. У медзакладі жінці встановлено діагноз: «вкушена рана лівої кисті». Позивачка пред`явила вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок завдання шкоди її здоров`ю в результаті укусу дикої тварини, яка утримувалась в зоопарку. Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з утриманням диких звірів. В якості компенсації моральної шкоди суд вирішив стягнути з власника контактного зоопарку 10 тисяч грн. на користь позивачки. А в іншій частині позову (жінка просила стягнути 38 з лишнім тисяч) суд відмовив через недоведеність заявлених обставин і фактів.
Через бійцівську собаку хазяїн теж ризикує…
Інша доволі повчальна невигадана й сумна історія, із жорстким для правопорушника фіналом сталася на Слобожанщині.
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 26.06.2019 обвинуваченого, який порушив правила вигулу собак, що призвело до спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження іншій людині визнано винним. Хазяїну собаки призначено покарання — 1 рік обмеження волі, а дві його собаки бійцівської породи пітбультер’єр (кобель та сука) біло-рудого окрасу по кличці «Сеня» та «Буся» конфісковано. (https://dr.hr.court.gov.ua/sud2010/pres-centr/news/736219/) Прикра подія сталася у червні 2018-го у м. Дергачі, де обвинувачений порушив правила утримання собак. Адже дві його собаки вибігли з двору за місцем проживання та покусали потерпілого, заподіявши шкоду його здоров’ю.
Судом встановлено, що обвинувачений покинув своє місце мешкання та залишив собак бійцівської породи на території подвір’я. Хазяїн особисто не перевірив стан ізоляції території подвір’я з метою виключення вільного переміщення собак за межами подвір'я. Він не забезпечив безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди собаками та наразив на небезпеку осіб, які проходили біля подвір'я домоволодіння. За висновком суду, обвинувачений не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків від свого діяння (бездіяльності), хоча повинен був їх передбачити. В той час, коли по вулиці проходив потерпілий, з території подвір’я через лаз під воротами вибігли дві собаки бійцівської породи, напали на перехожого та в хаотичному порядку покусали за різні ділянки тіла. Тварини заподіяли значну шкоду здоров’ю молодого хлопця, який тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній травматологічній лікарні з приводу численних укушених ран рук та ніг, живота та грудної клітини.
Допитаний хазяїн собак у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав, вибачатися перед потерпілим відмовився. Судом був допитаний як спеціаліст кінолог Центру поводження з тваринами. Він оглянув відеозапис нападу собак на потерпілого і пояснив, що дві собаки, зображені на відео, породи «американський пітбультер’єр (Стаффорд)» відносяться до бійцівських порід.
На чому ґрунтується рішення суду, або яка тут є мораль?
При призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 Кримінального Кодексу України є злочином невеликої тяжкості, необережним за формою вини. Також враховано ставлення винного до скоєного та наслідків, адже хазяїн собак категорично вину не визнав та шкоду не відшкодував. Враховано судом і думку потерпілого, який повністю погодився із запропонованою прокурором мірою покарання. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов`язана з утриманням диких звірів та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у пред’явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами. Відповідно до чинного в Україні законодавства собаки є об’єктом права власності і тому саме їхні власники мають нести за них весь тягар відповідальності. А утримання собак бійцівських порід створює підвищену небезпеку і для хазяїна, і для інших осіб.
У таких випадках постраждала особа (у цій історії потерпілий) може заявити в суді про відшкодування моральної шкоди. Це ґрунтується на ст. 23 Цивільного Кодексу України, коли людина має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. А ще є норма ч. 1 ст. 1167 ЦК України. Йдеться про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В даному випадку судом було встановлено й цілком доведено вину хазяїна бійцівських порід собак. І на користь потерпілого з власника собак суд стягнув моральну шкоду в розмірі чотириста тисяч гривень.
Отож, мораль усіх цих історій доволі проста. Під час відвідування зоопарків ніколи не лякайте тварин мобільними телефонами, фотоапаратами, відеокамерами та іншими пристроями сучасної цивілізації. Не варто наближатися до тварин дуже близько, бо це не лише ризиковано, але й кваліфікуватиметься порушенням безпечної поведінки людини стосовно тварини. А ще пильнуйте за власними собаками, не залишайте їх без догляду. Адже безпечне поводження з тваринами врятує людське здоров’я та життя. А ще мінімізує фінансові й судові ризики.
Леонід Гапєєв, юрист
