Люди на Сході України: без житла та компенсації

Уряд має взяти на себе зобов’язання та знайти рішення для втрачених житлових, земельних та майнових прав, а також щодо відновлення цих прав.

Понад 17 тисяч будівель зазнало пошкоджень або було зруйновано внаслідок конфлікту на Сході України. Без жодної перспективи найближчого припинення, конфлікт продовжує ускладнювати повсякденне життя тисяч мирних людей, які втратили свої будинки та землю.

«Мій будинок було вщент зруйновано у жовтні 2014 року. Я багато разів зверталася до органів місцевої та центральної влади, щоб отримати компенсацію за зруйноване житло. Я почала судитися в Києві, потім у міському суді, далі звернулася до районного адміністративного суду, і нарешті, до Вищого адміністративного суду. Держава подала апеляцію на рішення місцевого суду, який задовольнив мої вимоги. Я не можу зрозуміти: яким чином держава Україна захищає інтереси мешканців східної України?», -- говорить Галина Петрова з м.Попасна, Луганська область. Уже більше двох років їй доводиться звертатися до різних інстанцій та судитися, щоб захистити свої конституційні права.

Галина – не єдина, хто намагається захистити свої права у суді. Наразі, в українських судах різних інстанцій розглядаються понад 100 позовів про відшкодування шкоди за зруйноване майно (нерухомість) без жодних перспектив отримати компенсацію. Навіть якщо суд першої інстанції приймає рішення на користь постраждалої особи, держава доводить справу до апеляційного та касаційного судів. Це відбувається через відсутність відповідного законодавства щодо компенсації за пошкоджене майно внаслідок бойових дій, а друга причина – у державному бюджеті не закладено коштів для виплати таких компенсацій.

Юридична невизначеність разом із фінансовими сутужностями зі сплатою судового збору перешкоджає багатьом людям подаватися до суду. Лише судові витрати складають 1 відсоток від заявленої вартості майна, чого пересічні громадяни дозволити собі не можуть.

«В умовах тяглого конфлікту економічні ресурси внутрішньо переміщених та родин, котрі їх приймають, завжди погіршуються. Стан таких сімей -- вкрай жалюгідний. Тому, дійсно, важливо зосередити увагу на розв’язанні пріоритетних питань, пов’язаних із правом на житло, майно і землю, щоб такі родини почувалися більш безпечно та стабільно», -- зазначає Кристофер Мейлі, директор Представництва Норвезької ради у справах біженців в Україні.

«Усе ще існує низка прогалин у розумінні траекторії переселення внутрішньо переміщених осіб, а також їх особливих потреб та вразливостей», -- стверджує Александра Білак, директор міжнародного Центру моніторингу внутрішнього переміщення. «Внутрішнє переміщення, певно, буде продовжуватися, якщо доступ до соціальної допомоги та послуг і надалі буде залежати від офіційних соціальних та інших виплат і якщо не буде створено умов для забезпечення переміщених осіб житлом та можливостями працевлаштування. Важливо запропонувати цільові та довготермінові рішення для внутрішньо переміщених осіб до того, як вони стануть ще більш соціально вразливими і перетворяться на ту категорію осіб, що потребують тривалої гуманітарної допомоги», -- підкреслила пані Білак.

Для того, щоб подолати труднощі із реалізацією прав на майно, житло і землю, Норвезька рада у справах біженців рекомендує такі заході для Уряду України:

• розробити процедуру реституції та компенсації за втрату прав, вартості, використання та/або доступу до житла, землі та майна, спричиненої військовими діями на Сході України, як це передбачено Законом України «Про боротьбу з тероризмом»;

• створити претензійні комісії, спеціально уповноважені в рамках адміністративної процедури проводити як формальну оцінку збитків, так і забезпечувати відшкодування збитків з Державного бюджету України.

Контактна особа: Тетяна Степикіна, координатор комунікації Норвезької ради у справах біженців:

067 828 58 27; 050 468 45 55; Email: [email protected]