З 2018 року в Україні впроваджується сімейна медицина. З того часу кожен міг обрати свого сімейного лікаря і за потребою звертатися до нього.
Як змінилися стосунки лікаря та клієнта, чому досі не усі обрали сімейного лікаря, - читайте далі.
У Костянтинівці станом на кінець жовтня 2020 року 77% пацієнтів (це 54 233 тисячі людей) обрали сімейного лікаря і уклали з ним декларацію.
Решта – ні. Хоча зараз, в умовах епідемії, і вони починають проявляти активність. Але потрапити до бажаного лікаря часто неможливо, оскільки той вже набрав максимальну кількість пацієнтів.
Наразі кожен з 35 сімейних лікарів у Костянтинівському центрі первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) набрав собі клієнтів. 2000 клієнтів – сімейний лікар, 1800 – педіатр. Деякі з лікарів наближаються до максимальної позначки – у 3000 клієнтів. Після чого центр не отримуватиме гроші з Національної служби здоров’я України за обслуговування клієнтів, які не увійшли в цю максимальну кількість.
“Максимум – це 3000 пацієнтів на одного лікаря. 3001-ий пацієнт не принесе нам жодної гривні. Зараз лише троє лікарів не набрали 2000 пацієнтів” , - каже директорка Центру ПМСД Тетяна Шишимарєва.
Записатися на прийом можна через контакт-центр або звернувшись телефоном до свого сімейного лікаря. 80% діагнозів клієнту може поставити саме сімейний лікар.
Ірина Вілічко – завідувачка амбулаторії № 1 Центру ПМСД, має 16 років практики. Зараз, в умовах пандемії коронавірусу, щоденно на прийом приходять до 50 людей. Раніше було двадцять.
“Пацієнтів стало значно більше. Частина з них телефонує з будь-якого приводу. Також пишуть у вайбер, месенджер, телеграм. Намагаємося так організувати роботу, щоб люди не приходили зайвий раз до амбулаторії. Зараз в умовах ковіду люди налякані. У той же час люди самі стали звертатися – раніше медсестра дзвонила і запрошувала, зараз приходять самі, просять направлення на флюорографію, до гінеколога”, - каже сімейна лікарка Ірина Вілічко.
За її словами, зараз кілька лікарів в амбулаторії хворіють. Щодня медсестри та лікарі ставлять питання про доплати за роботу з COVID-пацієнтами. Але далі Центру ПМСД і департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації воно не йде. Сімейним лікарям за це не доплачують.
Послуги за рахунок держави
Кожна людина, яка має декларацію, може отримати діагностичні та лікувальні послуги. Загалом цих послуг шістнадцять. Це консультації, діагностика поширених захворювань, супровід пацієнтів з хронічними захворюваннями, направлення до інших спеціалістів, профілактичні огляди школярів, тестування, вакцинація за календарем щеплень.
Клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на холестерин і аналіз крові на глюкозу. Їх можна зробити в амбулаторіях безоплатно. Тетяна Шишимарєва запевняє, що у лабораторії не просять вату і спирт у пацієнтів.
“З початку реформи у жодного пацієнта ми не просили принести вату і спирт. Забір крові ми проводимо безпечними методами – вакутайнером.
Якщо пацієнт хоче, він може йти і до приватної лабораторії, але усі реактиви для аналізів ми маємо точно такі ж”, - сказала директорка Центру.
Наприклад, аналіз крові на глюкозу у приватній лабораторії коштує до 100 гривень. Для пенсіонерки Валентини Петрівни це значна сума. Жінка має постійно контролювати рівень глюкози у крові, тому щоразу йде до свого сімейного лікаря за направленням і не платить гроші за цей аналіз.
З повним переліком послуг, які може отримати людина у сімейного лікаря або за його направленням, можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/36mD1qZ
Олена працює на залізничному вокзалі Костянтинівки. Щороку її підприємство вимагає від працівників довідки про стан здоров’я. Але іти зараз на обстеження, коли люди хворіють на небезпечний вірус, вона не дуже хоче.
“Я боюся, адже з коронавірусом може бути людина і без симптомів хвороби. Крім того, мало хто у місті носить маски, хоча всюди висять попередження про штрафи. До сімейного лікаря звертаюся у разі потреби лікарняного листка на роботу, якщо цього не треба, уникаю зайвих походів до амбулаторії. Але мені подобається ця реформа – я знаю хто мій лікар, як йому дзвонити, якщо мене щось не влаштовує, укладу декларацію з іншим лікарем, це моє право як пацієнтки”, - сказала Олена.
Ще один позитивний момент після укладання декларації – це отримання ліків за електронними рецептами за урядовою програмою “Доступні ліки” для пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет, бронхіальну астму, серцево-судинні захворювання.
Тільки сімейний лікар, з яким укладено декларацію, має право виписувати такі рецепти. При цьому для зручності пацієнта не обов’язково приходити за рецептом до лікаря на прийом. Це можна зробити, звернувшись до нього телефоном.
“Ставлення пацієнтів до свого здоров’я за два роки змінилося. Наші клієнти віком 30+ стали самі звертатися до лікаря – для консультації, профілактичного обстеження. Я бачу позитивні зміни, сподіваюся, що ми рухаємося у бік європейської медицини. Зараз можна зателефонувати лікареві, отримати фахову консультацію телефоном, через соціальні мережі”, - говорить головна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Шишимарєва.
Стосовно телефонних консультацій – в умовах карантину на них кожен лікар має 20 хвилин на день. Самі лікарі визнають, що того замало.
Телефони сімейних лікарів можна знайти на сайті та на сайті Центру - https://xn--80adrhcpbf1akb8mxd.xn--d1apijw.xn--j1amh/.
Щоб потрапити на прийом до лікаря “вторинки” (хірурга, офтальмолога, дерматолога тощо) потрібне електронне направлення від сімейного лікаря. Люди, які не уклали декларацій, не отримують цих направлень. Вихід – іти на платний прийом або укладати декларацію.
Що далі?
Сім сіл увійшли до складу Костянтинівської об’єднаної територіальної громади. У перспективі жителі цих сіл потенційно можуть стати клієнтами ЦПМСД. Лікарі з сіл можуть стати командою міського центру.
Заробітна плата сімейного лікаря у Костянтинівському Центрі ПМСД складає 15 тисяч 500 гривень, медичної сестри – 8 тисяч гривень.
31 960 000 гривень - орієнтовна сума, яку отримає Костянтинівський Центр ПМСД у 2020 році від НСЗУ.
Авторка – Наталія Олександрова
Проєкт “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.
