Готуйте вуха, шановні городяни! Скоро знову вибори, тепер вже до Верховної Ради. Різні політичні сили почнуть шалену перевиборну агітацію. Особливо ліві сили, за які Костянтинівка голосує, як той сільський ідіот, що кожного дня, виходячи з хати, наступає на одні й ті самі граблі. Раніше за всіх агітацію вже почала одна дурнувата сила, назву якої не згадую проти ночі, бо насниться якась страшнюча відьма.
Звісно дістанеться на горіхи американському імперіалізму. Один мій сусід дуже засмучувався і ділився зі мною своєю турботою: «Чув, що в НАТО нові держави прийняли. Що ж ото буде? Американці весь світ захоплюють, а ми сидимо й мовчимо. А якщо загарбають і Україну? Як ми тоді переживемо американський рівень життя?» Можливо, він злякався, що його онуки колись матимуть власний котедж десь на березі чистої річки, як у американців, і добрий статок, збитий роботящими руками, не витрудженими дармовою працею на безмежних колгоспних полях. Можливо, злякався опинитись на межі американської бідності, тобто мати дохід на рік всього сорок тисяч доларів. Розпатякував він про молочні ріки з кисільними берегами, які буцімто текли в колишньому Союзі, хоч і не належав до тих, хто все життя обкачувався в номенклатурній сметані. Забув, мабуть, як збирав мерзлу картоплю у полі у сорок сьомому році. Він забув, як рідко залежувалися в його убогому гаманцеві казначейські білети із поличчям вождя усіх часів і народів. Він сумує за головною розвагою — крокувати на демонстрації, що рясніла ретушованими розгодованими пиками комуністичних керманичів.
Щоб не сперечатись з такою людиною і не повторювати старий одеський анекдот, ти, мовляв, дядько, не тим і не туди, наведу лише слова Бжезинського з книги «Велика шахівниця»:
«Америка займає домінуючі позиції в чотирьох галузях світової влади, що мають вирішальне значення:
— у військовій галузі в її розпорядженні глобальні можливості розгортання, які не мають собі рівних;
— в галузі економіки вона є головною рушійною силою світового розвитку, не зважаючи на конкуренцію в деяких галузях з боку Японії та Німеччини (жодній з цих країн не властиві інші визначальні риси світової могутності);
— у технологічному відношенні вона зберігає лідерство в передових галузях науки і техніки;
— в галузі культури, попри деяку її примітивність, Америка користується притягальністю, що не має собі рівних, а особливо серед молоді всього світу, — все це забезпечує Сполученим Штатам політичний вплив, якого не має жодна інша держава світу. І саме сполучення всіх цих чотирьох факторів робить Америку єдиною світовою наддержавою в повному розумінні цього слова».
Цього досягли американці тому, що йшли «невірним» шляхом, бо не послуговувались великим вченням видатного теоретика і практика поневолення й терору В. Ульянова (Леніна).
Японці, що зазнали найруйнівнішу поразку в Другій світовій війні, запозичили парламентську систему західного типу, прийняли європейські принципи права, поєднали зі своєю працьовитістю, організованістю, дисциплінованістю і цілеспрямованістю і за двадцять років створили таку економіку, що людство від здивування тільки ахнуло.
В 1997 році депутат від нашого міста Л. Пасічна, поздоровляючи населення міста із комуністичним святом, у «Знамени индустрии» № 126 видала таку сентенцію: «Социализм не умер. Он существует и показывает свои преимущества в миллиарднонаселенном Китае и в других государствах — на Кубе, во Вьетнаме, Северной Корее».
Тоді, майже одночасно, в різних засобах масової інформації пройшли такі повідомлення про «преимущества» при соціалізмі:
«В Северной Корее наблюдаются случаи каннибализма, — сообщает агентство «Ассошейтед Пресс». — Об этом северокорейские беженцы рассказывали сотрудникам французской гуманитарной организации «Врачи без границ», которые работают в приграничных районах Китая. В своём отчете врачи приводят несколько чудовищных историй. Чтобы не умереть от голода, люди поедают детей, как беспризорных, так и родных».
«Минагропром и ГАК «Хлеб Украины» закупят по 100 тонн сахара, масла и мяса, 500 тонн муки и 200 тонн круп. Сопровождение гуманитарного груза обеспечит Общество Красного Креста Украины. Эта акция правительства предпринята в ответ на обращение ООН помочь голодающему населению КНДР».
Втікачі від райського життя тікають з Куби, Китаю, і В’єтнаму так само, як тікали із східної Німеччини. Тікали звідти, а не туди. Не втікають люди тільки від багатого й вільного життя.
Та є дещо залежне від нашої з вами волі. І хоч наше місто кинули напризволяще, шанс ще маємо. Неможливо, що Господь Бог ухвалив остаточний вирок державі з найродючішою в світі землею.
Що ви, шановні виборці, вирішували раніше, те й маєте. Більшість не дозволить так вирішувати й надалі. Діти й онуки не повинні скуштувати таке життя, яке ми для них обирали. Вони хочуть ходити чистими безпечними вулицями, багато працювати для власного задоволення і стабільного доброго заробітку, а не для абстрактного суспільного блага, яким користається не суспільство, а конкретні шахраї. Вони хочуть, щоб їхні батьки отримували гідні пенсії, а правителі не скидалися на зграю недорікуватих бандюків із поросячими очицями, як це було досі.
Дуже хочеться вірити, що після обрання Віктора Ющенка ми отримаємо нарешті чесну владу. Запам’ятаємо його слова на Майдані 27 грудня 2004 року:
«Ми 14 років були незалежними, але тільки зараз стали вільними. Сьогодні ми перегортаємо сторінку неповаги до людини, брехні, цензури і насильства».
Запам’ятаємо його слова на Майдані й 23 січня 2005 р.:
«Ми скинули з плечей тягар минулого. Більше ніхто не посміє вказувати нам — як жити, кого обирати. Присягаю — ми змінимо наше життя. Всі ми відчули себе громадянами України. Це перемога свободи над тиранією, права над беззаконням, майбутнього над минулим.
Переможцем став кожен громадянин України. Ми добилися чесних виборів, і 26 грудня не розминулися зі своєю долею. Ми обрали справедливість, бо не може беззаконня стати нормою в державі, де тисячу років тому був укладений кодекс законів — «Руська Правда».
Ми обрали свободу, бо не може тиранія панувати над спадкоємцями козацької республіки, де ще триста років тому була написана перша у світі Конституція.
Ми обрали незалежність, бо ми є нащадками поколінь, які віками мріяли про українську державу, здобували волю потом і кров’ю.
Стіна, яка відділяє посадовця від людей, буде зруйнована. Ми станемо заможною нацією. Ми будемо нацією високої культури!
Ми будемо сучасною нацією. Українці посядуть гідне місце у спільноті народів. Ми починаємо нову сторінку української історії. Вона буде прекрасною».
ЯРОСЛАВ.
Звісно дістанеться на горіхи американському імперіалізму. Один мій сусід дуже засмучувався і ділився зі мною своєю турботою: «Чув, що в НАТО нові держави прийняли. Що ж ото буде? Американці весь світ захоплюють, а ми сидимо й мовчимо. А якщо загарбають і Україну? Як ми тоді переживемо американський рівень життя?» Можливо, він злякався, що його онуки колись матимуть власний котедж десь на березі чистої річки, як у американців, і добрий статок, збитий роботящими руками, не витрудженими дармовою працею на безмежних колгоспних полях. Можливо, злякався опинитись на межі американської бідності, тобто мати дохід на рік всього сорок тисяч доларів. Розпатякував він про молочні ріки з кисільними берегами, які буцімто текли в колишньому Союзі, хоч і не належав до тих, хто все життя обкачувався в номенклатурній сметані. Забув, мабуть, як збирав мерзлу картоплю у полі у сорок сьомому році. Він забув, як рідко залежувалися в його убогому гаманцеві казначейські білети із поличчям вождя усіх часів і народів. Він сумує за головною розвагою — крокувати на демонстрації, що рясніла ретушованими розгодованими пиками комуністичних керманичів.
Щоб не сперечатись з такою людиною і не повторювати старий одеський анекдот, ти, мовляв, дядько, не тим і не туди, наведу лише слова Бжезинського з книги «Велика шахівниця»:
«Америка займає домінуючі позиції в чотирьох галузях світової влади, що мають вирішальне значення:
— у військовій галузі в її розпорядженні глобальні можливості розгортання, які не мають собі рівних;
— в галузі економіки вона є головною рушійною силою світового розвитку, не зважаючи на конкуренцію в деяких галузях з боку Японії та Німеччини (жодній з цих країн не властиві інші визначальні риси світової могутності);
— у технологічному відношенні вона зберігає лідерство в передових галузях науки і техніки;
— в галузі культури, попри деяку її примітивність, Америка користується притягальністю, що не має собі рівних, а особливо серед молоді всього світу, — все це забезпечує Сполученим Штатам політичний вплив, якого не має жодна інша держава світу. І саме сполучення всіх цих чотирьох факторів робить Америку єдиною світовою наддержавою в повному розумінні цього слова».
Цього досягли американці тому, що йшли «невірним» шляхом, бо не послуговувались великим вченням видатного теоретика і практика поневолення й терору В. Ульянова (Леніна).
Японці, що зазнали найруйнівнішу поразку в Другій світовій війні, запозичили парламентську систему західного типу, прийняли європейські принципи права, поєднали зі своєю працьовитістю, організованістю, дисциплінованістю і цілеспрямованістю і за двадцять років створили таку економіку, що людство від здивування тільки ахнуло.
В 1997 році депутат від нашого міста Л. Пасічна, поздоровляючи населення міста із комуністичним святом, у «Знамени индустрии» № 126 видала таку сентенцію: «Социализм не умер. Он существует и показывает свои преимущества в миллиарднонаселенном Китае и в других государствах — на Кубе, во Вьетнаме, Северной Корее».
Тоді, майже одночасно, в різних засобах масової інформації пройшли такі повідомлення про «преимущества» при соціалізмі:
«В Северной Корее наблюдаются случаи каннибализма, — сообщает агентство «Ассошейтед Пресс». — Об этом северокорейские беженцы рассказывали сотрудникам французской гуманитарной организации «Врачи без границ», которые работают в приграничных районах Китая. В своём отчете врачи приводят несколько чудовищных историй. Чтобы не умереть от голода, люди поедают детей, как беспризорных, так и родных».
«Минагропром и ГАК «Хлеб Украины» закупят по 100 тонн сахара, масла и мяса, 500 тонн муки и 200 тонн круп. Сопровождение гуманитарного груза обеспечит Общество Красного Креста Украины. Эта акция правительства предпринята в ответ на обращение ООН помочь голодающему населению КНДР».
Втікачі від райського життя тікають з Куби, Китаю, і В’єтнаму так само, як тікали із східної Німеччини. Тікали звідти, а не туди. Не втікають люди тільки від багатого й вільного життя.
Та є дещо залежне від нашої з вами волі. І хоч наше місто кинули напризволяще, шанс ще маємо. Неможливо, що Господь Бог ухвалив остаточний вирок державі з найродючішою в світі землею.
Що ви, шановні виборці, вирішували раніше, те й маєте. Більшість не дозволить так вирішувати й надалі. Діти й онуки не повинні скуштувати таке життя, яке ми для них обирали. Вони хочуть ходити чистими безпечними вулицями, багато працювати для власного задоволення і стабільного доброго заробітку, а не для абстрактного суспільного блага, яким користається не суспільство, а конкретні шахраї. Вони хочуть, щоб їхні батьки отримували гідні пенсії, а правителі не скидалися на зграю недорікуватих бандюків із поросячими очицями, як це було досі.
Дуже хочеться вірити, що після обрання Віктора Ющенка ми отримаємо нарешті чесну владу. Запам’ятаємо його слова на Майдані 27 грудня 2004 року:
«Ми 14 років були незалежними, але тільки зараз стали вільними. Сьогодні ми перегортаємо сторінку неповаги до людини, брехні, цензури і насильства».
Запам’ятаємо його слова на Майдані й 23 січня 2005 р.:
«Ми скинули з плечей тягар минулого. Більше ніхто не посміє вказувати нам — як жити, кого обирати. Присягаю — ми змінимо наше життя. Всі ми відчули себе громадянами України. Це перемога свободи над тиранією, права над беззаконням, майбутнього над минулим.
Переможцем став кожен громадянин України. Ми добилися чесних виборів, і 26 грудня не розминулися зі своєю долею. Ми обрали справедливість, бо не може беззаконня стати нормою в державі, де тисячу років тому був укладений кодекс законів — «Руська Правда».
Ми обрали свободу, бо не може тиранія панувати над спадкоємцями козацької республіки, де ще триста років тому була написана перша у світі Конституція.
Ми обрали незалежність, бо ми є нащадками поколінь, які віками мріяли про українську державу, здобували волю потом і кров’ю.
Стіна, яка відділяє посадовця від людей, буде зруйнована. Ми станемо заможною нацією. Ми будемо нацією високої культури!
Ми будемо сучасною нацією. Українці посядуть гідне місце у спільноті народів. Ми починаємо нову сторінку української історії. Вона буде прекрасною».
ЯРОСЛАВ.
