«Ти навіщо бабусю вбив?
У неї ж було всього 20 копійок».
— «А що, п’ять бабусь — і рублик!»
(Анекдот)
Управління газового господарства знахабніло до такої міри, що вважає споживачів газу лише як об’єктів для отримання прибутків. В редакцію надходить багато дзвінків щодо відключення газу. Мешканці будинків обурені. Вони резонно вважають це ігноруванням їхніх прав. Люди вже втомилися від того, що Міськгаз, користуючись своєю монополією, порушує не тільки встановлені закони і правила, а й неписані моральні принципи.
Відключення газу
Однак, слід враховувати, що газ не пробачає помилок нікому. Він просто вибухає. Тому розберемося спокійно. Коли і в яких випадках газовики мають право відключити газ? Згідно з «Правилами надання населенню послуг з газопостачання», затвердженими Постановою Кабміну № 2246 в редакції Постанови Кабміну № 476, газопостачання припиняється у разі:
«проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання;
ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт;
порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання;
самовільного використання газу споживачем;
самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;
зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо;
порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації;
подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання;
відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства.
У зазначених випадках газопостачальне підприємство зобов’язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання».
Варто зазначити, що припинення постачання газу споживачам в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.
І тільки у разі самовільного відновлення споживачем газопостачання здійснюється механічне від’єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу. Це правило УГГ постійно порушує.
Згідно з Правилами, про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача, а відновлення газопостачання здійснюється у містах протягом двох робочих днів, після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному підприємству.
Коли проводилася суцільна газифікація квартир і будувалися нові будинки, газові стояки прокладали через квартири. Тому доступу до квартирних запірних пристроїв газовики не мають і не можуть відключити окремого абонента. Звичайно, при нових підключеннях котлів для опалення вони врахували цей сумний досвід і встановлюють крани назовні.
Згідно з Правилами, перед відключенням газу газопостачальники повинні повідомити мешканців:
«У зв’язку з ремонтними роботами газ у Вашому під’їзді буде відключений. Всім квартиронаймачам необхідно забезпечити доступ в квартири (бути удома або залишити ключі сусідам) і закрити всі газові крани. За відсутності доступу хоч би в одну із квартир газ не буде підключений».
Перевірки, перевірки...
Звісно, газовики не обмежуються перевіркою належної безпеки при використанні газу. Вони перевіряють наявність договорів, стан лічильників і розрахунків за газ. Здається, що останнє їх цікавить найбільше. До речі, мешканці вважають, що масовим відключенням від газопостачання газовики мають нешляхетну мету - пересварити тих, хто платить, з тими, хто має солідні заборгованості, і тим самим змусити їх платити.
Газопостачальники вже кілька років воюють з мешканцями, які замість «титанів», встановили колонки і, не маючи лічильників, сплачують лише за газову плиту. Є також і випадки встановлення колонок в будинках, в яких відсутні димові канали, або в помешканнях, де існуючі канали чи їх оголовки зруйновані. Смішно, що газовиків цікавить не належна тяга у вентканалі, а папірець-довідка про це. От і розшукуються «непроектні» колонки, для легалізації яких необхідна видача технічних умов на установку і проектна документація. Скільки коштують ці декілька папірців, можна собі уявити.
Перед написанням цієї статті я спілкувався з людьми, постраждалими від газового монополіста. Одна абонентка з вулиці Воїнів інтернаціоналістів розповіла, що в її квартирі зняли лічильник на повірку, не встановивши резервного. Оскільки ця подія відбулася на початку зими ще 28.09.2005 р., то, всупереч Правилам, їй нарахували оплату за нормою, а не за середньозваженим споживанням, за усі 44 дні, які лічильник перебував на перевірці. Згодом, через 44 дні, коли з’ясувалося, що лічильник не вкладається у норму, її змусили купити новий у міськгазі. З того часу цю мешканку регулярно залякують відключенням газу за нібито «борг», який незаконно нарахували. Але до суду не подають, бо знають, що окрім незаконності нарахувань, абонент звернеться до судді із вимогою – врахувати позовну давність у три роки.
Один абонент розповів, як він залишився без газу. Незважаючи на невеличку заборгованість, йому, всупереч Правилам, замість встановлення пломби, відрізали газову трубу. Інша мешканка будинку обурена відключенням усього стояка, хоча регулярно сплачувала за газ. Втім, виявилося, що ця абонентка не мала договору і лише «завдячуючи» біганині, нарешті підписала угоду про постачання газу.
Кожний абонент повинен знати, що згідно з Правилами: «Послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору... Після закінчення строку або дострокового припинення дії договору газові прилади і пристрої споживача відключаються від системи газопостачання шляхом перекриття запірних пристроїв...».
А взагалі, коли нарешті газовики будуть дотримуватися і Правил і просто людської моралі? Хіба важко заздалегідь попередити мешканців про відключення газу. Хіба складно пояснити людям ситуацію? Коли врешті-решт припинять порушувати Правила і відрізати газопостачання, замість встановлення пломб? Чому не оприлюднюють «таємний» графік профілактичних відключень газу? Може газовики не планують свою роботу і не відають, що робитимуть наступного дня?
Було державне — стало приватне
На початку 20-го століття Володимир Ілліч закликав охочих до чужого добра відібрати у буржуїв надбане. Відібрали. У вогні воєн, революцій та соціалістичної економіки за допомогою братніх партій, розтринькали. Примусили рабів будувати знову. Зокрема, проклали мережі газопроводів. Раби вважали це народним надбанням.
Прийшли нові часи і спритники створили Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». Тепер більше 24% акцій цього «товариства» належить одній особі. Його теж звуть Володимир Ілліч… Це той, котрий спочатку працював на посаді генерального директора ДЕРЖАВНОГО підприємства «Донецькоблгаз».
Усі газові мережі, прокладені в радянські часи, були державні, а фактично належали місту, тобто його мешканцям. Найцікавіше було би дізнатися, яким чином всі ці мережі – народна власність опинилася в приватних руках. Коли і яким чином державне майно: розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також проектно-кошторисна та виконавчо-технічна документація стала використовуватися лише задля збагачення керівників і власників міськ- і облгазів?
Згадаємо не дуже давнє минуле. Датою створення Костянтинівського управління з газопостачання і газифікації (УГГ) вважається 24 жовтня 1961 р. - день подачі природного газу в міські мережі, хоча група міськгазу була організована раніше 23.10.1960 р.
З жовтня 1960 р. по жовтень 1961 р. будівництво газових мереж в місті здійснювали декілька підрядних організацій і станом на 01.01.1962 р. було прийнято в експлуатацію 9,2 км газопроводу. У жовтні 1961 р. газ був поданий на завод «Автоскло» і почалася газифікація житла. Тоді і був набраний штат УГГ із 16 працівників. У 1961 році Костянтинівка вже мала 140 газифікованих квартир і спожила 15924,8 куб. м газу.
На сьогодні ВАТ «Донецькоблгаз» - одне з найбільших обласних газотранспортних підприємств України. Це понад 11 тис. км сталевих газопроводів, 1478 газорегуляторних пунктів, більше 4,5 тис. працівників. Прибутки, мабуть, чималі, тільки не для маленьких українців, особливо, після підвищення цін на газ.
Тому громадяни України повинні нарешті зрозуміти, що газові мережі їм не належать. Не належить їм також і газ, який видобувається з надр України. Це чужа корова і доять її інші люди. І якщо хтось має вдома Конституцію, нехай викреслить з неї недіючу тринадцяту статтю: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу».
ЯРОСЛАВ. Yаroslаv70 [at] meta.ua
