Я депутат Івано-Франківської міської ради двох скликань, зараз депутат Тисьменицької районної ради, до цього року голова ради підприємців Івано-Франківська, голова Івано-Франківської федерації футболу, помічник кандидата в народні депутати від блоку НУ-НС З. Шкутяка. Але це не має значення до того, що я тут побачив.
Ми приїхали сюди так званою передовою групою по реалізації програми «Чесні вибори». Ми вважаємо, що давно настав той час, коли вибори на Україні треба проводити чесно, і думка народу має бути почута і врахована, і з неї має бути зроблено висновок.
З цією метою ми тут, і сподіваємось, що наш приїзд якимось чином покладе край тому, про що ми тут, нажаль, багато узнали.
По телебаченню ми почули інформацію, що в Костянтинівському районі, де ми зараз живемо, найдено спалах радіації. Це жах. Зразу ж ми стали дознаватися по наших місцевих друзях, в чому справа, і нам доповіли, що поруч з Костянтинівкою є велика свалка промислових відходів, де насправді знайдена радіація високого рівня.
В пресі ми побачили оголошення, що 21 вересня будуть організавані громадські слухання, на яких будуть розглядатися ці питання, та запрошуються всі бажаючі. Мені це стало дуже цікаве і я поїхав на ці громадські слухання.
Вони проходили в селищі Бересток, що рядом з містом. Те, що я там побачив, просто відкинуло мене на 15 років назад. Я опинився в справжньому радянському, комуністичному устрої. Начальство з області, начальство з району, підготовлена зверху резолюція громадських слухань, все наперед заготовлено – кому дати слово, а кому не дати, хто що може сказати... І всі красиво та гладко говорили.
А ось коли я попросив слова, бо спочатку сказали, хто хоче виступити, записуйтесь, мені слова не дали. Хоча я сказав, що я помічник народного депутата 5-го скликання, на що мені відповів начальник Донецького обласного управління МНС України А. Бондаренко про те, що Ваш депутат вже склав з себе повноваження і він не депутат. А раз він не депутат, значить, ви не є помічником депутата, і слова мені ніхто не надасть. А те, що я є депутат районної ради, то (він спитав, де вона знаходиться, я відповів, що в Івано- Франківської області) я там свої питання і повинен вирішувати.
Тобто мені, на жаль, слова так і не надали.
Але те, що я побачив, мене просто засмучило. Це не громадські слухання, це замилювання очей начальства перед народом. Громадські слухання, це коли дають усім сказати, начальство чує голос народу, начальство радиться з народом, що робити, начальство корегує свої дії з рахунком думки народу. На слуханнях народ мусить заставити керівників та фахівців робити все, що потрібно.
На цю зустріч мами прийшлі з дітьми і говорили, що вони дуже хворіють. В того астма, в того хворі дихальні шляхи. А як може бути інакше в цьому вкрай забрудненому регіоні?
Те, що ми побачили навколо Костянтинівки і в місті, не входе ні в які рамки. Відношення до природи навіть не байдуже, а вкрай злочінне. Я вважаю, що ми живемо на цій землі, і ті, що займаються промисловістю та промисловими відходами, повинні займатися їх утилізацією.
Це варварське ставлення до довкілля, до нас, до наших майбутніх дітей і до населення. На жаль, ніхто на це не реагує так, як треба.
Деякі поодинокі голоси народу є, що це недобре, і все.
Але громада, люди ще не розуміють, яку силу має народ. Якщо правильно згуртуватись, разом взятися, то ви собі не уявляєте , що можна зробити, яку справу вирішити.
Але я все ж таки вірю, що це лише перші проблески, перші спроби народу сказати начальству в очі правду. Вони коли-небудь наберуть сили, розмаху, темпу і настане той час, коли влада у цьому краї буде радитись з народом.
Ми приїхали сюди так званою передовою групою по реалізації програми «Чесні вибори». Ми вважаємо, що давно настав той час, коли вибори на Україні треба проводити чесно, і думка народу має бути почута і врахована, і з неї має бути зроблено висновок.
З цією метою ми тут, і сподіваємось, що наш приїзд якимось чином покладе край тому, про що ми тут, нажаль, багато узнали.
По телебаченню ми почули інформацію, що в Костянтинівському районі, де ми зараз живемо, найдено спалах радіації. Це жах. Зразу ж ми стали дознаватися по наших місцевих друзях, в чому справа, і нам доповіли, що поруч з Костянтинівкою є велика свалка промислових відходів, де насправді знайдена радіація високого рівня.
В пресі ми побачили оголошення, що 21 вересня будуть організавані громадські слухання, на яких будуть розглядатися ці питання, та запрошуються всі бажаючі. Мені це стало дуже цікаве і я поїхав на ці громадські слухання.
Вони проходили в селищі Бересток, що рядом з містом. Те, що я там побачив, просто відкинуло мене на 15 років назад. Я опинився в справжньому радянському, комуністичному устрої. Начальство з області, начальство з району, підготовлена зверху резолюція громадських слухань, все наперед заготовлено – кому дати слово, а кому не дати, хто що може сказати... І всі красиво та гладко говорили.
А ось коли я попросив слова, бо спочатку сказали, хто хоче виступити, записуйтесь, мені слова не дали. Хоча я сказав, що я помічник народного депутата 5-го скликання, на що мені відповів начальник Донецького обласного управління МНС України А. Бондаренко про те, що Ваш депутат вже склав з себе повноваження і він не депутат. А раз він не депутат, значить, ви не є помічником депутата, і слова мені ніхто не надасть. А те, що я є депутат районної ради, то (він спитав, де вона знаходиться, я відповів, що в Івано- Франківської області) я там свої питання і повинен вирішувати.
Тобто мені, на жаль, слова так і не надали.
Але те, що я побачив, мене просто засмучило. Це не громадські слухання, це замилювання очей начальства перед народом. Громадські слухання, це коли дають усім сказати, начальство чує голос народу, начальство радиться з народом, що робити, начальство корегує свої дії з рахунком думки народу. На слуханнях народ мусить заставити керівників та фахівців робити все, що потрібно.
На цю зустріч мами прийшлі з дітьми і говорили, що вони дуже хворіють. В того астма, в того хворі дихальні шляхи. А як може бути інакше в цьому вкрай забрудненому регіоні?
Те, що ми побачили навколо Костянтинівки і в місті, не входе ні в які рамки. Відношення до природи навіть не байдуже, а вкрай злочінне. Я вважаю, що ми живемо на цій землі, і ті, що займаються промисловістю та промисловими відходами, повинні займатися їх утилізацією.
Це варварське ставлення до довкілля, до нас, до наших майбутніх дітей і до населення. На жаль, ніхто на це не реагує так, як треба.
Деякі поодинокі голоси народу є, що це недобре, і все.
Але громада, люди ще не розуміють, яку силу має народ. Якщо правильно згуртуватись, разом взятися, то ви собі не уявляєте , що можна зробити, яку справу вирішити.
Але я все ж таки вірю, що це лише перші проблески, перші спроби народу сказати начальству в очі правду. Вони коли-небудь наберуть сили, розмаху, темпу і настане той час, коли влада у цьому краї буде радитись з народом.
З повагою та співчуттям до населення Костянтинівки та району,
Михайло Горчак.
Михайло Горчак.