Я встану досвіт сонця...

Скільки існує на Землі людина, а може й раніше, всяка діяльність починалась з початком світлого часу доби, і закінчувалась з настанням темряви. Такий режим був зручним в усі часи, крім сталінських. Цей недолюдок привчив своїх підлеглих «от Москвы до самых до окраин» спати вдень, а вночі впроваджувати людиноненависницькі плани. Вони відчували дикий тваринний страх перед Сталіним, і цей страх набував особливої сили вночі. Звичайно, що добра справа не для ночі. І серед тварин є такі, що полюють лише вночі, але це, в основному, хижаки.

«Дивовижніше порівняння з тваринним світом зробив Максим Горький. Коли він помер, НКВС узявся за його особисті записи. Ягода лаявся, читаючи деякі нотатки. Серед них була характеристика Сталіна. Горький посилався на пояснення: блоха, якби її збільшити в тисячі разів, перетворилася б на найогиднішу й найнебезпечнішу з усіх істот. Як на нього, Сталін і був саме такою істотою. Монстром, який упивається людською кров’ю, мов ненаситний паразит». (Книга всесвітньо відомого британсько-американського історика й письменника Роберта Конквеста в перекладі з англійської Аркадія Сидорука «Сталін — винищувач націй», що вперше вийшла друком 1991 року і витримала кілька перевидань).

Якби цей людожер мав змогу, він би зупинив обертання Землі, і на одній шостій взагалі б не наставав день. Дякуючи Богу, декрети радянської влади не мали такої сили. Утім, декретом Раднаркому від 16 червня 1930 року в СРСР стрілки годинників було переведено на одну годину вперед. Відтоді увійшла у мову така назва – декретний час. Тобто поясний час плюс одна година. Після цього ще багато разів смикали цей час туди-сюди. Згодом тодішньою українською владою було введено літній час переводом стрілок ще на одну годину вперед.

Зараз діє постанова Кабміну № 509 від 13.05.1996 р., якою запроваджено обчислення часу другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останній тиждень березня о третій годині на одну годину вперед і в останній тиждень жовтня о четвертій годині на одну годину назад. В преамбулі цієї постанови виголошена і причина: «З урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи з 1996 року».

Люди перестали помічати, що сонце влітку в зеніті не о 12 годині, а на дві години пізніше. І хоча багато країн переходять на літній і зимовий час, досі ніхто досить обґрунтовано не довів корисність цього переходу. Звичайно, потрібно використовувати світловий день для роботи та іншої людської діяльності, але необхідність переводу стрілок для цього досить сумнівна. Політики вважають це вигідним, аби зменшити потребу у штучному світлі та зекономити енергію.

Коли, крім усього іншого, в СРСР стало катастрофічно не вистачати і електроенергії, Міністерство комунального господарства УРСР на основі опублікованих розробок Астрофізичної лабораторії Ленінградського університету зробило розрахунки для усіх міст СРСР і затвердило графіки включення і відключення зовнішнього освітлення. І навіть були запроваджені штрафи за порушення. Ці графіки були введені з 1 січня 1983 року. Тоді ще діяв лише декретний час, а переходу на зимовий і літній не було.

Я неодноразово перевіряв і був вражений наскільки точним виявився цей розрахунок для нашого міста. Звичайно, людина, яка знається в астрономії, може сама зробити такі обчислення, виходячи з того, що м. Костянтинівка разом із районом розташована за координатами 48,5 гр. п. ш. і 37,7 гр. с. д.

Як на мене, то величезною проблемою, яка заважає Україні стати дійсно незалежною і самодостатньою, це газова залежність від Росії. Як наркоман сидить Україна на цій голці, а у влади стільки років не вистачало тями, а може й бажання її позбутись. Утім, здається смажений півень змусить усунути цю ганебну підневільність. Останні події засвідчили, що цей потяг рушив з місця.

Газ не тільки використовується в металургії, а й додається на електростанціях для «підсвітлення», тобто спалення малоенергетичного вугілля. Багато газу витрачається і на опалення помешкань. Отже, поведінка наших громадян в царині енергозбереження важить немало. Адже зменшення витрат електроенергії і газу в побуті наближає Україну до справжньої незалежності.

Серед білого дня сяє величезний ліхтар на ліцеї (школі №11). Це, мабуть, таким робом привчають вчителі своїх учнів до бережливого споживання електрики. Отже, виховання патріотизму лише на словах. Адже любити Вітчизну недостатньо. Потрібно щось робити таке, щоб вона відчувала цю любов.

Місцева влада теж не керує цим процесом. А може їй не шкода зайво витрачених грошей на освітлення міста? Кошти ж не власні, а державні. Люди давно помітили, що не вмикають вуличне освітлення, коли на вулиці вже давно стемніло, або палахкотять ліхтарі серед білого дня. А останнім часом взагалі не вмикають. Це мабуть з великої турботи за людей. Впаде якась бабуся в темряві на слизькій дорозі – отже, економія на пенсійних виплатах.

Щоб світло вмикалось тільки за потребою, необхідно скористатись графіком, розробленим справжніми фахівцями. Цей графік не враховує переходу на зимовий час, тому з дня цього переходу потрібно, зазначений в ньому час, зменшити на одну годину. Наприклад, з 26 до 30 січня 2009 року вуличне світло потрібно вимикати о 6 годині 32 хвилин = (7,32-1,00), а вмикати о 16 годині 52 хвилини = (17,52-1,00). Таким чином потрібно виправляти зазначений у графіку час, починаючи з остатнього тижня жовтня 2008 року і надалі у 2009 році. Звичайно, влітку з моменту переходу на літній час, цей графік можна застосовувати без корекцій.

Доречи, цей графік корисний і для батьків, які турбуються за своїх дітей і заганяють їх додому з настанням темряви: «А ну, гаврики, досить бешкетувати, гайда всі додому, бо вже стемніло!»

ЯРОСЛАВ. Yаrоslav38 [at] mеta.ua

Дивіться таблицю в прикріпленому файлі