Реквием по героям

9 березня нашому великому Тарасові 200 років. Зараз по всіх школах проводяться урочисті заходи з цього приводу. У 9-й школі сьогодні на 12.00 год.

Запрошуємо всіх, хто дійсно розуміє його велич до міської бібліотеки на день його народження на 14.00.

Його "Заповіт" нелегально поширювався у рукописних списках та став у 19 сторіччі народною революційною піснею.

Зараз повернувся до нас гімном нової української революції:

http://www.youtube.com/watch?v=JbeU8rcqLi0

А тепер надаємо слово його нащадкам:

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Л.Максимлюк

===========================================

Пливуть гроби по морю, як човни -

по морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

на хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

а потім б’є у скроні голос крові

за тим, хто тихо жив, а відійшов

у дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

людська долоня, тепла і тремтяча,

човнами править втишений Господь,

а серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Майдан братів – плече в плече

і разом з ним ридає Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

де убієнний ангелом стає,

бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героєм слава – вписано у серці.

М.Савка

========================================

Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой

Мальчиков укрывают флагами.

С головой.

Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.

Он такой же, как они – тоже рвется в бой.

Долго трубку не берет. Но не вой.

Не вой.

Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой.

Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.

Твой такой же – как они – на передовой.

Разбирает мостовую по кускам.

Живой.

Мальчиков выносят строем. Траурный конвой.

Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.

Он придет. Под утро. Мятый и седой.

Ты отпустишь снова. Просто жди.

Не вой.

О.Кашпор

==================================

Чи чуєш, брате, Україна плаче?

Увесь Майдан співає "Пливе кача"...

- Та так, Устиме, вони нас не бачать,

Тому-то плачуть, от тому-то й плачуть.

Скажіть нам, Юро, Ви вже тут давненько,

Чому і тут, і тут щемить серденько?

- Тому, Назарцю, що воно безсмертне,

Тому-то й терпне, от тому-то й терпне.

Георгію, Михайле і Сергію,

Не українці за вкраїнську мрію?

- Ми українцями давно по духу стали.

Тому повстали, от тому повстали.

А ти, Андрію, що служив театру,

Мабуть, сумуєш за вогнями рампи?

- Та так, сумую... Їх народ вмикає -

Дивись палає, он Майдан палає!

Скажіть, Миколо, Ви ж вчителювали?

Ви ще багато дітям не сказали...

- Я так любив їх!.. Та вони зуміють...

Все зрозуміють, швидко зрозуміють.

Сусіде, брате, і синочку, й тату,

Чому на небо вас пішло багато?

- Тепер небесна сотня ми крилата,

Щоб зберігати, вас оберігати!..

Г.Казанюк

===============================

Пливе кача по Тисині,

Ой, пливе кача по Тисині.

Мамко моя, не лай мені,

Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,

Ой, залаєш ми в злу годину.

Сам не знаю, де погину,

Сам не знаю, де погину.

Погину я в чужім краю,

Погину я в чужім краю.

Хто ж ми буде брати яму?

Хто ж ми буде брати яму?

Виберут мі чужі люде,

Ой виберут мі чужі люде,

Ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як ж мені, синку, не жаль?

Як же мені, синку, не жаль?

Ти на моїм серцю лежав,

Ти на моїм серцю лежав.

Пливе кача по Тисині,

Ой, пливе кача по Тисині.

Мамко моя, не лай мені,

Мамко моя, не лай мені.

https://www.youtube.com/watch?v=sINSTpBmCLo

http://www.youtube.com/watch?v=0myhZKnymjw