Реквием по героям

9 березня нашому великому Тарасові 200 років. Зараз по всіх школах проводяться урочисті заходи з цього приводу. У 9-й школі сьогодні на 12.00 год.

Запрошуємо всіх, хто дійсно розуміє його велич до міської бібліотеки на день його народження на 14.00.

Його "Заповіт" нелегально поширювався у рукописних списках та став у 19 сторіччі народною революційною піснею.

Зараз повернувся до нас гімном нової української революції:

http://www.youtube.com/watch?v=JbeU8rcqLi0

А тепер надаємо слово його нащадкам:

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Л.Максимлюк
===========================================
Пливуть гроби по морю, як човни -
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава – вписано у серці.
М.Савка
========================================
Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой
Мальчиков укрывают флагами.
С головой.
Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.
Он такой же, как они – тоже рвется в бой.
Долго трубку не берет. Но не вой.
Не вой.
Мальчиков кладут рядком. Прям на мостовой.
Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.
Твой такой же – как они – на передовой.
Разбирает мостовую по кускам.
Живой.
Мальчиков выносят строем. Траурный конвой.
Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.
Он придет. Под утро. Мятый и седой.
Ты отпустишь снова. Просто жди.
Не вой.
О.Кашпор
==================================
Чи чуєш, брате, Україна плаче?

Увесь Майдан співає "Пливе кача"...

- Та так, Устиме, вони нас не бачать,

Тому-то плачуть, от тому-то й плачуть.

 

Скажіть нам, Юро, Ви вже тут давненько,

Чому і тут, і тут щемить серденько?

- Тому, Назарцю, що воно безсмертне,

Тому-то й терпне, от тому-то й терпне.

 

Георгію, Михайле і Сергію,

Не українці за вкраїнську мрію?

- Ми українцями давно по духу стали.

Тому повстали, от тому повстали.

 

А ти, Андрію, що служив театру,

Мабуть, сумуєш за вогнями рампи?

- Та так, сумую... Їх народ вмикає -

Дивись палає, он Майдан палає!

 

Скажіть, Миколо, Ви ж вчителювали?

Ви ще багато дітям не сказали...

- Я так любив їх!.. Та вони зуміють...

Все зрозуміють, швидко зрозуміють.

 

Сусіде, брате, і синочку, й тату,

Чому на небо вас пішло багато?

- Тепер небесна сотня ми крилата,

Щоб зберігати, вас оберігати!..

Г.Казанюк
===============================

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,
Мамко моя, не лай мені.

Залаєш ми в злу годину,
Ой, залаєш ми в злу годину.
Сам не знаю, де погину,
Сам не знаю, де погину.

Погину я в чужім краю,
Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Хто ж ми буде брати яму?

Виберут мі чужі люде,
Ой виберут мі чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?
Ой, ци не жаль ти, мамко, буде?

Ой як ж мені, синку, не жаль?
Як же мені, синку, не жаль?
Ти на моїм серцю лежав,
Ти на моїм серцю лежав.

Пливе кача по Тисині,
Ой, пливе кача по Тисині.
Мамко моя, не лай мені,
Мамко моя, не лай мені.

https://www.youtube.com/watch?v=sINSTpBmCLo
http://www.youtube.com/watch?v=0myhZKnymjw