Чого українські виробники можуть навчитись у американського бізнесу часів Другої світової?

Нещодавно, при переїзді, побачив на заправці поличку з літературою. В армії з цим складно. То вільного часу немає, то нема що почитати (електронний контент в розрахунок тут не беру). Тож, побачивши розумний журнал, не вагаючись придбав. Хоча й примірник за кінець 2023 року, не жалкую витрачених 279 грн. — потихеньку його поглинаю. 

Ось вам уривок дуже цікавої статті (в США, до речі, під час Другої світової були і талони на продовольчі товари, і жорстка економія — все заради фронту...)

П.С. Щодо книжок. Днями отримав від автора — пана Юрія Михальчишина — примірник його книги «Чекісти vs націоналісти». Але про це трохи пізніше...

Михайло Разпутько, солдат ЗСУ.

***

Вибух продуктивності

Чого українські виробники можуть навчитись у американського бізнесу часів Другої світової?

На початку війни президент General Motors Вільям Кнудсен (відповідав за все військове виробництво) зателефонував президентові Chrysler Кауфману Келлеру (відомому як К.Т.Келлер).

Кнудсен запитав, чи міг би Chrysler виробляти танки. Келлер відповів: «Не знаю, Вільяме. Я ніколи танка не бачив». Пауза. «Але, напевно, ми це зробимо».

1940 року в містечку Уоррен, що неподалік від Детройта, Келлер розпочав будівництво велетенської фабрики (0,25 млн кв.м) — Detroit Arsenal Tank Plant (DATP). Але перші танки вона почала випускати значно раніше, ніж завершилося будівництво самого заводу.

До кінця війни DATP випустила 25000 танків — на 5000 більше, ніж ціла Німеччина. Загалом США під час війни виробили 86000 танків. Частка одного заводу — чемпіона DATP — 30%.

Явище, яке я називаю «диво продуктивності», вже крокує Україною, від заводів з виготовлення боєприпасів і виробництва дронів до IT-продуктів.

Чи досягли ми наразі рівня американської ефективності? Не знаю. Але гадаю, що варто кілька годин присвятити тому, щоб вивчити їхній досвід.

Навіщо? Задля того, щоб у значно гірших обставинах створити вибух продуктивності, який в рази перевищить те, що вони осягнули.

Адріан Сливоцький. Forbes, жовтень-листопад 2023.