Пам’яті друга - Толіка Мамедова

Третій день поспіль «трясе» від перегляду моторошних фото й відео - наслідків обстрілу Костянтинівки 13 травня... Моя квартира, яку я залишила у квітні минулого року, опинилася майже в епіцентрі ракетного обстрілу, а вибухова хвиля винесла в ній май же всі вікна, заклинила замок на вхідній двері... Але все це — не саме важке, що тисне на душу. Тяжче за все і болісно було побачити фігурку вбитої 15-річної дівчинки на землі. 

Однак, вже через два дні, як «під дих», мене вдарило повідомленням, що у той же день в районі «Металурга» загинув Толік Мамедов. Уроджений на Кавказі, Батьківщиною для нього стала Україна — наша Костянтинівка. І ось, 13 травня він загинув від вибуху російського снаряду 152-го калібру. Але його душа, яка сумувала за донькою, яка давно поїхала в Англію, та за колишньою дружиною, яка втекла після 2014 року від війни в Росію, яка і принесла на нашу землю смерть та лихо, — відлетіла на зустріч з Аллахом. Близькі люди дуже швидко приїхали з Азербайджану та й забрали тіло, щоб поховати його на історичній Батьківщині Мамедова.

Аллаху акбар — коло замкнулося. Для нас, костянтинівців, цей чоловік, який приїхав у наше місто років 40 тому, після служби в армії на запрошення свого товариша по службі, назавжди увійшов у еліту зухвалих, підприємливий людей кінця 80-х, початку 90-х, які здійняли першу хвилю підприємницької діяльності у Костянтинівці. Наприклад, його танцювально-розважальний заклад «Металліка», що був збудований у парку металургів, за яким він доглядав, збирав кожен вечір сотні наших містян. Вони точно не забудуть щасливі часи, проведені там. Не забудуть й зараз і його засновника — Толіка Мамедова.

Боже, як болить душа від втрати цього друга...

Галина Разпутько, газета «Провінція», 13 травня 2023 р.